Біньямін Мендельзон
| Біньямін Мендельзон | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5664 (1903/1904) |
| Дата смерті | 24 іяра 5739 (21 травня 1979) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Плоцьк, Буджанув, Кір'ят-Ата, Комеміют |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | плоцька єшива |
| Посада | рабин Кір'ят-Ати, рабин, голова рабинського суду і голова колелю мошаву Комеміют |
| Учителі | Аврагам-Мордехай Альтер |
| Сім'я | |
| Батько | Менахем-Мендл |
| Діти | Менахем-Мендл та інші |
Рабі Біньямін Мендельзон був гурським хасидом, рабином Кір'ят-Ати й мошава Комемійут і з великих друзів і шанувальників Ребе.
Біографія
Народився в 5664 році (1903/1904) у місті Плоцьк у Польщі у батька свого р. Менахема-Мендла, який був з олександрівських хасидів. У юності навчався в плоцькій єшиві.
Після Першої світової війни перебрався до міста свого тестя-багатія, до міста Буджанув, і там сидів над Торою і служінням і заснував там єшиву. Під впливом свого вчителя, «Імрей емет» із Гура, був залучений до життя єврейства в місті й багато зробив задля кошерного виховання. За вказівкою свого вчителя репатріювався до Ізраїлю в 5694 році (1933/1934) й оселився в Кфар-Ата (згодом Кір'ят-Ата). Заснував установи Тори для дітей і діяв задля утвердження влади Тори в громаді.
Був відомий своєю довгою та особливою молитвою. Більшу частину дня присвячував вивченню Тори і написанню нових тлумачень Тори. Також присвячував багато часу навчанню із членами своєї громади та наставлянню їх на шлях Тори й хасидуту.
Після того як прослужив 17 років рабином Кір'ят-Ати, перейшов напередодні 5712 року (1951/1952) до мошава Комемійут, де служив рабином, главою рабинського суду і главою колелю протягом 27 років до свого відходу з життя.
Пробудив і підняв світ шміти та дотримання заповідей, пов'язаних із Землею. У цих рамках розширив діяльність «Керен га-швіїт».
Вважався в очах великих покоління «авторитетом» в ідейних і світоглядних питаннях, таких як Голокост, ставлення до держави тощо. Був відомий своїм сильним очікуванням Геули. У книзі своїй «Ігрот га-Рав»[1] він пише: «У наш час уже прийшов би Мошіах, якби не гріх сіонізму».
Помер 24 іяра 5739 (21 травня 1979), і місце його зайняв син його, рав Менахем-Мендл.
Його зв'язки з Ребе і хасидизмом Хабад
Рав Мендельзон був із великих друзів Хабада і шанувальником Ребе. Кілька разів висловлював свою підтримку мівцоїм і справам Ребе. Серед іншого підписав відозву на підтримку мівцо «Нешек», а також підписав лист підтримки великих Ізраїлю в боротьбі Ребе за поправку до закону «Хто є євреєм».
Рав Мендельзон листувався з Ребе з питань галахи й хасидуту та із суспільних питань.
У 5712 році (1951/1952) написав Ребе, що можна привести Мошіаха, праведника нашого, «уже давно за допомогою їхудім», і на це відповів йому Ребе в листі[2]. У сівані 5720 року (1959/1960)[3] Ребе відповів на лист, отриманий від рава Мендельзона, і додає, що оскільки йому відомий «його вплив у його чистій громаді та в кількох місцях у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена», то просить його використати двохсотрічний день ілули Бешта, щоб пробудити тих, хто перебуває під його впливом, до ходіння шляхом Бешта і вивчення його вчення.
У листі від Десяти днів каяття 5721 пише рав Мендельзон Ребе[4], що виконав слова його і говорив публічно про Бааль-Шем-Това, і на додаток розповідає про постійний урок між молитвою мінха і маарів за «Шулхан арух га-Рав», і що в Рош га-Шана і в Шабат Шува давав урок за «Лікутей Тора».
Кілька хабадських рабинів отримали практичне наставництво у винесенні галахічних рішень у рава Мендельзона. Одним із них був рав Іцхак-Єгуда Ярославський, який перед своєю поїздкою до Ребе в 5736 році (1975/1976) попросив у рава Мендельзона благословення в дорогу. Рав Мендельзон повторив перед ним сіху Ребе, яку якраз тоді вивчав, і сказав йому передати Ребе вітання і сказати йому, що вони зустрілися якраз тоді, коли він вивчав сіху Ребе. Коли рав Ярославський прибув до Нью-Йорка, написав Ребе те, про що просив рав Мендельзон. Потім, коли рав Ярославський увійшов на єхідут, Ребе відгукнувся на це й сказав зі світлим обличчям: «Р' Біньямін лернт майне сіхес?!» (= «Р. Біньямін вивчає мої сіхот?»)
Багато займався вченням Ребе і висловлював щодо нього своє захоплення. Принагідно зазначив перед сином своїм: «У питанні ідейних потрясінь, у яких багато хто заплутався в період створення держави, слова Адмора з Любавичів були ясними й світлими». Коли хтось згадав слова Ребе в питаннях світогляду з відтінком зневаги, він негайно відреагував: «Іх ібергекукт асах сіхес ун ігрот фун Любавічер Ребн, ун іх кен мейд зайн, аз зайн ашкофе, вегн ді медіна ун меорот га-ткуфа, кен мен ім ніт трефн ін а гор» (= бачив я багато сіхот і листів Ребе з Любавичів, і можу свідчити, що в питанні його світогляду про державу та події доби неможливо дорікнути йому навіть на волосину).
У листах своїх рав Мендельзон багато цитував із книги «Танія» та з «Лікутей Тора». У листі підтримки[5], який написав одному з мешканців Комемійут, він пише: «Зміцни серце твоє, бо всякий крок людини з Ізраїлю — за провидінням від Всевишнього, благословенний Він... і радій... пораді святого рава «Танії», хай захистить нас його заслуга, у главі 33 — радувати душу поглибленням думки та уявленням у розумі й розумінні своєму, що Всевишній, благословенний Він, наповнює всі світи і т. д., і Він один перебуває у вищих і в нижчих воістину і т. д. І ось, яка велика радість простолюдина і низького з людей при наближенні його до царя з плоті й крові, який гостює і живе з ним у його домі, і тим більше без кінця — близькість і перебування Царя царів царюючих, Святого, благословенний Він»...
В іншому листі[6] він пов'язує слова Алтер Ребе в «Лікутей Тора», тижнева глава «Емор» (31, 4), Шабат перед Лаг ба-Омером, щодо теми волосся, зі звичаєм опшерніша, який здійснюють у Мероні в Лаг ба-Омер, і зазначає: «Слід пояснити ще, що в Шабат перед Лаг ба-Омером осягнув святий рав, хай захистить нас його заслуга (= Алтер Ребе), світло Лаг ба-Омера і світло звичаю Ізраїлю „халаке“, і відомо, що шлях його у святості був таким, що світло він вводив у Тору, яку говорив і розкривав, і тому сказав і розкрив нам цю Тору в тижневій главі „Емор“, у Шабат перед Лаг ба-Омером».
Додаткова література
- «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, стор. 49- 55
- Моше Гутман, «Незер га-дор», глави життя... гаона... нашого вчителя рабі Біньяміна Мендельзона, частина 1, кислев 5782 (листопад–грудень 2021)
- «Кі каров», випуск 97, переддень Шабату тижневої глави «Таво» 5782, стор. 4 і далі (інтерв'ю з рабі Ісраелем-Іцхаком Мендельзоном про зв'язки його батька, рабі Біньяміна, праведної пам'яті, з Ребе.)
Примітки
Код особи: № 2072606401