Благословення ерусін
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Благословення ерусін
|
|---|
|
בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹקֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדַּשְׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל הָעֲרָיוֹת, וְאָסַר לָנוּ אֶת הָאֲרוּסוֹת וְהִתִּיר לָנוּ אֶת הַנְּשׁוּאוֹת (לָנוּ) עַל יְדֵי חֻפָּה וְקִדּוּשִׁין, בָּרוּךְ אַתָּה ה' מְקַדֵּשׁ (עַמּוֹ) יִשְׂרָאֵל (עַל יְדֵי חֻפָּה וְקִדּוּשִׁין) / Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль га-арайот, ве-асар лану ет га-арусот, ве-гітір лану ет га-несуот (лану) аль єдей хупа ве-кідушин. Барух ата Гашем, мекадеш (амо) Ісраель (аль єдей хупа ве-кідушин) / Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і дав нам заповідь про заборонені зв'язки, і заборонив нам заручених, і дозволив нам узятих за дружин (нам) через хупу і кідушин. Благословен Ти, Г-сподь, що освячує (народ Свій) Ізраїль (через хупу і кідушин) |
Біркат ерусін у галахі — це благословення, яке промовляють при кідушин, що їх називають також «ерусін», — першому з двох етапів укладення шлюбу. Сьогодні це благословення промовляють у першій частині хупи.
Період ерусін спочатку був довгим, а за часів Мішни і Гемари становив рік. У цей період парі заборонено поводитися як подружжю без «благословення нареченого», яке сьогодні називають «Шева брахот»: «Наречена без благословення заборонена своєму чоловікові, як ніда»[1].
Джерело і визначення благословення
У давній період в Юдеї було прийнято, що заручена пара усамітнювалася в проміжку між ерусін і нісуїн, і, згідно з Гемарою[2], через це при ерусін промовляли благословення нареченого[3]. Але в Галілеї, а пізніше всюди, не усамітнювалися до хупи (під час якої усамітнювалися), і тому вона була заборонена до вступу під хупу, і тоді промовляли благословення нісуїн.
Благословення ерусін наводиться в Талмуді[4] і стосується заборони нареченої нареченому після кідушин і до хупи, тобто в період ерусін. Дозвіл після благословення складається з обох етапів разом — кідушин і хупи, оскільки за галахою не можна вступити в шлюб без кідушин.
За часів рішонім почав поширюватися звичай об'єднувати кідушин і нісуїн і проводити їх однією подією, і так прийнято сьогодні.
Текст благословення
Благословення наводиться у Вавилонському Талмуді в трактаті Ктубот[5]:
בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹקֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדַּשְׁנוּ בְּמִצְוֹתָיו וְצִוָּנוּ עַל הָעֲרָיוֹת, וְאָסַר לָנוּ אֶת הָאֲרוּסוֹת וְהִתִּיר לָנוּ אֶת הַנְּשׁוּאוֹת (לָנוּ) עַל יְדֵי חֻפָּה וְקִדּוּשִׁין, בָּרוּךְ אַתָּה ה' מְקַדֵּשׁ (עַמּוֹ) יִשְׂרָאֵל (עַל יְדֵי חֻפָּה וְקִדּוּשִׁין). / Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану аль га-арайот, ве-асар лану ет га-арусот, ве-гітір лану ет га-несуот (лану) аль єдей хупа ве-кідушин. Барух ата Гашем, мекадеш (амо) Ісраель (аль єдей хупа ве-кідушин). / Благословен Ти, Г-сподь, Б-г наш, Цар всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і дав нам заповідь про заборонені зв'язки, і заборонив нам заручених, і дозволив нам узятих за дружин (нам) через хупу і кідушин. Благословен Ти, Г-сподь, що освячує (народ Свій) Ізраїль (через хупу і кідушин).
У Гемарі там наведено дві думки про завершення благословення: одна думка містить заключну формулу: «Благословен Ти, Г-сподь, що освячує Ізраїль», а інша — що благословення завершують без заключної формули. У галахі благословення наводиться із заключною формулою, а прийнята сьогодні версія додає «через хупу і кідушин».
Версія і тлумачення благословення
«І заборонив нам заручених»
Сенс цього в тому, що за постановою мудреців нареченому заборонено вступати в подружні стосунки з нареченою без «благословення нареченого». Слово «заборонив» стосується «Г-сподь, Б-г наш» на початку благословення, хоча Він не заборонив заручених у Торі, — подібно до того як при запалюванні ханукальних свічок благословляють: «і звелів нам запалювати», оскільки Він звелів коритися словам мудреців[6], так можна сказати «і заборонив нам заручених»[7].
«І дозволив нам узятих за дружин через хупу і кідушин
Рішонім вказали на труднощі у формулюванні благословення: воно ставить хупу перед кідушин, тоді як хронологічно кідушин передують, і неможливо здійснити хупу задля шлюбу до кідушин.
Для розв'язання цієї трудності було запропоновано кілька відповідей:
- Мається на увазі: через хупу — і кідушин, що передували хупі[8].
- Слід читати «через кідушин і хупу»[9].
- Первісна версія була «через хупу при кідушин», тобто через хупу, що йде за кідушин, але ті, хто дбайливо стежив за вимовою, вимовляли літеру ב м'яко (без дагеша), оскільки вона стоїть поруч із літерою ה, і переписувачі помилилися й написали «і кідушин» із літерою ו[10].
- Можна вступити під хупу до кідушин, як прийнято сьогодні[11].
Підкреслення «узятих за дружин нам» відсутнє в першоджерелі й наводиться як додавання, внесене Рабейну Тамом[12].
Хто промовляє благословення
Рамбам пише, що благословення промовляє наречений, який здійснює кідушин, а якщо він послав посланця здійснити кідушин, благословляє посланець. Ашкеназький звичай був такий, що благословляє інша людина, а не сам той, хто здійснює кідушин[13]. Сьогодні прийнято, що благословення промовляє «мсадер кідушин». Дехто має звичай запрошувати родича промовити благословення.
Міньян
Серед рішонім існує суперечка, чи потрібен міньян із десяти, щоб промовити благословення ерусін. Шулхан арух постановляє, що лехатхіла потрібні десять.
Благословення над вином
У Талмуді немає джерела того, що це благословення слід промовляти над келихом вина, але «народ прийняв звичай промовляти це благословення над келихом вина або пива» (Рамбам). Але оскільки це лише звичай, вино не є обов'язковою умовою, і якщо вина немає, благословляють без вина.
Коли благословляють над вином, спершу промовляють благословення над вином: «що творить плід виноградної лози», а потім благословення ерусін.
Час благословення і його класифікація
На думку Рамбама[14], благословення слід промовляти до кідушин, за законом усякого благословення на заповідь, яке треба промовляти «перед їх виконанням», тобто безпосередньо перед виконанням заповіді.
Натомість ашкеназький звичай був промовляти благословення ерусін після кідушин. Дехто пояснює, що не можна промовляти благословення перед кідушин, оскільки кідушин залежать від згоди жінки, і не можна благословляти раніше, ніж він здійснив кідушин і жінка погодилася[15]. Дехто пов'язує цей звичай з тим, що в Ашкеназі той, хто здійснював кідушин, не благословляв, і тому слід благословляти після кідушин[16].
Автор «Гагаот маймонійот» писав: «У більшості місць і громад прийнято, коли здійснюють кідушин під час нісуїн, промовляти спершу благословення ерусін, а потім (=і після цього) здійснюють кідушин». Тобто в більшості ашкеназьких громад розрізняли випадки, коли ерусін і нісуїн проводилися однією подією, — тоді благословляли до кідушин, а коли кідушин здійснювали окремо від нісуїн, благословляли після кідушин.
Натомість наводиться ашкеназький звичай, згідно з яким навіть тоді, коли ерусін і нісуїн були окремо, промовляли благословення ерусін під час нісуїн[17].
Дехто розглядає це благословення не як благословення на заповідь, а як благословення-хвалу і пояснює цим довге формулювання благословення, на відміну від інших благословень на заповіді, у яких міститься лише формула «що освятив нас Своїми заповідями і звелів нам таку-то заповідь». Так пояснюється і той факт, що його прийнято промовляти після заповіді[18], а також думка р. Єхіеля з Парижа, який установив, щоб наречений благословляв до кідушин: «здійснити кідушин із жінкою», що є, на його думку, благословенням на заповідь кідушин[19], а також те, що прийнято віддавати цю честь комусь іншому, а не нареченому, який виконує заповідь[20].
Коли благословляють до кідушин і благословляють над вином, слід випити вино до кідушин, щоб не робити перерви між благословенням «що творить плід виноградної лози», промовленим перед благословенням ерусін, і питтям.
Сьогодні прийнято благословляти до кідушин.
Примітки
- ^ Початок трактату «Кала».
- ^ Трактат Ктубот, 7б.
- ^ І зовсім не промовляли благословення ерусін. Див. нижче.
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Ктубот, 7б.
- ^ 7б.
- ^ Трактат Шабат, 23а.
- ^ Раші, Ктубот, 7б, коментар, що починається словами «Ве-асар».
- ^ Рав Гай Гаон.
- ^ «Шеїлтот» рава Ахая, 16.
- ^ «Сефер га-Ітур», другий розділ, благословення нареченого. Така сама версія в Шулхан аруху (Евен га-езер, 34, 1), і такий звичай сефардів
- ^ «Мордехай», Ктубот, 132.
- ^ Ран, Ктубот, 2б.
- ^ «Смаг», заповіді-веління, 48; «Гагаот маймонійот» (написані Меїром га-Когеном, учнем Магарама з Ротенбурга), Ішут, розд. 3, 60; Рама, Евен га-езер, 34, 1.
- ^ Ішут, розд. 3, галаха 23.
- ^ Раавад там та інші.
- ^ «Гагаот маймонійот».
- ^ «Мордехай», Ктубот, 131, Рама, Евен га-езер, 34, 3.
- ^ Рош (Ктубот 1, 12), і така сама думка Рітви. Див. також «Шеелот у-тшувот Гар Цві», Йоре деа, 1.
- ^ Наводиться в примітках до «Смаку», 183, і в «Гагаот маймонійот».
- ^ Разом із тим є «мсадрей кідушин», які пильно стежать за тим, щоб мати намір виконати обов'язок за нареченого, беручи до уваги думку Рамбама.