Бен-Ціон Дінур
| Бен-Ціон Дінур | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | בן ציון דינור[В] |
| Дата народження | 3 тевета 5644 (1 січня 1884) |
| Дата смерті | 8 тамуза 5733 (8 липня 1973) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Ізраїль, Російська імперія, СРСР[В] |
| Рід діяльності | політик, історик, рабин, педагог, письменник, активіст, викладач університету[В] |
| Освіта | литовські єшиви, «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | член першого Кнесету від МАПАЙ, міністр освіти Держави Ізраїль |
| Сім'я | |
| Батько | Шнеур-Залман-Іцхак Дінабург |
| Мати | Наомі Дінабург |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] Якір Єрушалаїм[В] почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[В] премія Ротшильда[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Пан Бен-Ціон Дінур (3 тевета 5644 (1 січня 1884) — 8 тамуза 5733 (8 липня 1973)) походив з роду хасидів Хабаду й недовго навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах при дворі Ребе Рашаба. Історик, член першого Кнесету від МАПАЙ і міністр освіти Держави Ізраїль.
Біографія

Народився 3 тевета 5644 (1 січня 1884) у містечку Хорол в Україні, у своїх батьків — рава Шнеура-Залмана-Іцхака та Наомі Дінабург.
Хоча народився в хабадській родині, навчався в кількох литовських єшивах.
У місяці тішрей 5662 (вересень–жовтень 1901) прибув до Любавичів; вчення хасидуту привабило його серце, але він більше схилявся до ідей сіонізму та Гаскали. Крім того, йому було важко прийняти авторитет Ребе і керівництва єшиви. Через п'ять місяців покинув Любавичі всупереч прямій вказівці, отриманій від Ребе Рашаба.
У наступні роки блукав між рухами та ідеологіями, переселився до Землі Ізраїлю і став відомим істориком, а зі створенням держави був обраний членом Кнесету першого скликання від руху «МАПАЙ» Давида Бен-Гуріона.
Рівно пів століття минуло відтоді, як він прибув до Любавичів, і 8 тішрея 5712 (8 жовтня 1951) його було призначено міністром освіти в уряді Держави Ізраїль. Хасиди Хабаду встановили з ним зв'язок, щоб допомогти закладам Хабаду. У ті дні він багато допомагав мережі хабадських шкіл мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», і в наступні роки хабадський зв'язок зберігався, і пан Дінур надсилав свої книжки та праці Ребе й отримував докладні відповіді, а також мацу від Ребе.
Свої спогади він виклав у книзі «Бе-олам ше-шака», у якій описав також період свого перебування в Любавичах, а також достовірні описи з життя своєї хабадської родини. У період, коли він писав свої особисті спогади, отримав від Ребе вказівку написати про любавицький період свого життя[1].
Помер 8 тамуза 5733 (8 липня 1973).
Зовнішні посилання
- Шнеур Бергер, Міністр освіти повертається до «Томхей Тмімім», тижневик «Бейт Мошіах», 6 тамуза 5770 (18 червня 2010), сторінка 46
Примітки
Код особи: № 2060287700
