«Ягадут га-Тора ве-га-медіна»

«Яадут га-Тора ве-га-медіна» — твір, написаний р. Уріелем Цімером за вказівкою Ребе[1], у якому роз'яснюється питання світоглядного підходу харедимного юдейства до сіонізму і Держави Ізраїль.
Брошура побачила світ у 5719 році (1958/1959) під псевдонімом «А. Гітлін». І знову — у 5772 році (2011/2012), прикрашена схваленням рава Хаїма Каневського.
Структура брошури
Як вступ автор роз'яснює суть твору, яка полягає у формулюванні наявного світогляду — позиції юдейства Тори щодо «Держави Ізраїль». Автор зазначає, що твір відповідає підходу великих мужів Ізраїлю, коли пише:
За роки мого життя я мав честь і можливість зустрітися або перебувати в більш чи менш близькому контакті майже з усіма великими мужами Ізраїлю нашого покоління з усіх кіл і напрямів у різних країнах. І навіть із тими, з ким я не удостоївся особистого контакту, — я перебував у близьких зв'язках з їхніми видатними учнями або бачив їхні твори. Сказане в цій брошурі — свого роду «спільний знаменник» між усіма різними підходами, у якому сходяться всі великі мужі Ізраїлю або, принаймні, переважна їх більшість. Хоча, як сказано, я не представляю в цьому творі офіційно жодної особи чи групи, але ясно, що в головному тут виражено загальну думку, поширену серед великих мужів Ізраїлю.
— с. 5 брошури
У творі автор визначає суть і мету сіонізму та Держави Ізраїль, а також місце Тори і заповідей у державі, як це було висловлено ідеологами сіонізму в різних поколіннях.
Автор показує, як ця мета прямо суперечить єврейському-галахічному світоглядові, а отже — причину протистояння харедимного юдейства державі. Автор роз'яснює, що суть народу Ізраїлю відрізняється від усього творіння, у них є Б-жественна душа, і Тора — частина їхньої суті. Саме це, роз'яснює автор, прийшов стерти сіонізм, стверджуючи, що народ об'єднаний як нація, яка має спільні риси, історію, мову і територію, що не залежать від Тори.
Далі автор торкається й інших питань, таких як: іврит і свята мова, декларація Бальфура та її значення, причина відмінності між «Нетурей карта» і рештою харедимного юдейства, та інших.
Ближче до кінця рав Цімер звертається також до кіл «релігійно-національного» юдейства і різко атакує цей світогляд, написавши, зокрема:
Релігійний сіонізм — суперечність у самому собі. Сіонізм і держава — протилежні поглядові Тори.
— с. 47 брошури
Брошура завершується істинним розв'язанням проблеми сіонізму і всіх проблем у роки нашого вигнання — Геулою.
Ставлення Ребе
Як сказано, брошуру було написано за вказівкою Ребе, який навіть переглянув брошуру перед її друком[2], хоча вона не була написана від імені Хабаду і в ній не згадувалася хасидська належність її автора.
Попри велику різкість, якою скористався рав Цімер у брошурі, розповідають, що коли він передав брошуру Ребе на рецензію, то після того, як Ребе прочитав її, він висловився: «Справді, я хотів би, щоб брошуру було написано більш „сильно“ і більш „гостро“, але щоб не затримувати друк — хай надрукує це негайно»[3][4].
Зовнішні посилання
- «Яадут га-Тора ве-га-медіна», Єрусалим: перше видання, 5719, на сайті «Оцар га-хохма»
- «Яадут га-Тора ве-га-медіна», Єрусалим: 5772, на сайті HebrewBooks
- «Яадут га-Тора ве-га-медіна» у текстовому форматі, на сайті «Геула»
- Лист р. Уріеля Цімера, у якому він описує реакцію Ребе на брошуру, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ «Ігрот хасид», перше, с. 20, на сайті «Оцар га-хохма»; «Кфар-Хабад», випуск 169, кислев 5745 (листопад–грудень 1984); рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Бейн ор ле-хошех», с. 13-14.
- ^ Лист Уріеля Цімера раву Товії Блою, 23 ава 5720 (16 серпня 1960); цитується в останнього, «Лекет у-фрат», 3
, 5778, с. 83.
- ^ У вільному перекладі. В оригіналі (їдишем): «Емес волт іх гевольт аз дер сейфер зол зайн нох штаркер нох шарфер, нор кдей ништ опгалтн ді адпоса зол мен ем глайх мадпіс зайн».
- ^ З листа р. Гершона-Цві Гліка про те, що він чув від дружини рава Цімера, — надруковано в книжці «Даат Тора бе-іньяней га-мацав бе-Ерец га-Кодеш», с. 243.