Перейти до вмісту

Турбота

Матеріал з Хабадпедії

Турбота є почуттям побоювання будь-чого. Турбота є відгалуженням і веде до смутку[1].

Її заперечення

У хасидуті наводиться, що турбота є негативною якістю, яка заважає моторності у служінні Всевишньому, що потребує радісного та відкритого серця, і тому треба віддаляти її[1].

Серед порад, як звільнитися від турботи:

  • Зрозуміти, що все приходить згори[1], і зміцнити свою думку (тобто щоб це не залишилося знанням у вигляді макіфа) в тому, що Всевишній веде нас особливим провидінням, і ясно, що Він вчинить найкращим чином, а те, про що ми турбуємося, не покладено на наші плечі[2].
  • Крім того, не слід думати про справу, яку треба зробити, якщо не в твоїх силах зробити її зараз, а коли настане час, щоб це здійснилося, тоді роблять усе[3].
  • Вивчення розділу 23 Тегілім з коментарями, і час від часу слід повторювати це[4].
  • Упевненість у Всевишньому[5] — «Трахт гут, вет зайн гут»[6].
  • Тому, хто погано почувається за станом здоров'я, Ребе написав, що не слід заглиблюватися в його лікування (це завдання лікаря), а лише виконувати його вказівки (відвернення уваги)[7].
  • Турбуватися про те, що потрібно, — тобто про своє призначення у світі — служити своєму Творцеві[8].

Матеріальна турбота

Основна стаття – Тямущі друзі

Про матеріальні турботи сказали мудреці: «Турбота в серці людини — ясіхена». І є в цьому два тлумачення[9]:

  1. Нехай відверне її від своїх думок.
  2. Нехай розповість її іншим.

І пояснив Ребе Цемах Цедек: «Іншим лише за тілом, але єдиним із ним, які відчувають його становище»[10]

Порада і ліки «нехай розповість її іншим» полягають у тому, що завдяки розповіді іншому турбота виходить[11].

Духовна турбота

Турбота єврея про свій духовний стан є позитивною, оскільки завдяки їй він виправить свої вчинки.

У книзі «Імрей біна» наводиться перевага «духовної турботи» у вивченні Тори:

Бо той, хто займається вивченням Тори, нелегко прийде до повноти свого вивчення, а лише після багатьох зусиль і страждання душі, аж до того, що він далекий, ніби у відчаї в душі, від осягнення предмета мудрості, і страждає у великому смиренні, і втомлюється серцем у надмірній турботі про відсутність осягнення, аж поки не захворіє тілом тощо, тоді саме прийде до знання мудрості в її глибині, у світлі, що світить у світлому й привітному лиці тощо, і як вислів мудреців — «Слова Тори зберігаються лише в того, хто умертвляє себе заради неї, як сказано: людина, коли помре в шатрі».

Примітки

  1. ^ 1 2 3 «Танія», розділ 26.
  2. ^ «Ігрот кодеш», т. 4, лист 929.
  3. ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7044.
  4. ^ «Ігрот кодеш», т. 23, лист 8757. У т. 17, лист 6486 згадується, що варто вивчити його напам'ять. Це додасть до впевненості (наступна порада) в тому, що Г-сподь — пастир мій тощо, див. Тегілім 23#Пояснення Ребе.
  5. ^ Багато листів Ребе, див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 8, лист 2580.
  6. ^ «Маанот кодеш» 5750, маане 6.
  7. ^ «Ігрот кодеш», т. 9, лист 2903.
  8. ^ «Ігрот кодеш», т. 8, лист 2547.
  9. ^ Трактат «Сота», аркуш 42.
  10. ^ «Гайом йом», 25 сівана.
  11. ^ «Лікутей Тора», паршія «Бешалах».
  12. ^ «Імрей біна»

Повідомити про помилку на цій сторінці