Турбота
Турбота є почуттям побоювання будь-чого. Турбота є відгалуженням і веде до смутку[1].
Її заперечення
У хасидуті наводиться, що турбота є негативною якістю, яка заважає моторності у служінні Всевишньому, що потребує радісного та відкритого серця, і тому треба віддаляти її[1].
Серед порад, як звільнитися від турботи:
- Зрозуміти, що все приходить згори[1], і зміцнити свою думку (тобто щоб це не залишилося знанням у вигляді макіфа) в тому, що Всевишній веде нас особливим провидінням, і ясно, що Він вчинить найкращим чином, а те, про що ми турбуємося, не покладено на наші плечі[2].
- Крім того, не слід думати про справу, яку треба зробити, якщо не в твоїх силах зробити її зараз, а коли настане час, щоб це здійснилося, тоді роблять усе[3].
- Вивчення розділу 23 Тегілім з коментарями, і час від часу слід повторювати це[4].
- Упевненість у Всевишньому[5] — «Трахт гут, вет зайн гут»[6].
- Тому, хто погано почувається за станом здоров'я, Ребе написав, що не слід заглиблюватися в його лікування (це завдання лікаря), а лише виконувати його вказівки (відвернення уваги)[7].
- Турбуватися про те, що потрібно, — тобто про своє призначення у світі — служити своєму Творцеві[8].
Матеріальна турбота
Основна стаття – Тямущі друзі
Про матеріальні турботи сказали мудреці: «Турбота в серці людини — ясіхена». І є в цьому два тлумачення[9]:
- Нехай відверне її від своїх думок.
- Нехай розповість її іншим.
І пояснив Ребе Цемах Цедек: «Іншим лише за тілом, але єдиним із ним, які відчувають його становище»[10]
Порада і ліки «нехай розповість її іншим» полягають у тому, що завдяки розповіді іншому турбота виходить[11].
Духовна турбота
Турбота єврея про свій духовний стан є позитивною, оскільки завдяки їй він виправить свої вчинки.
У книзі «Імрей біна» наводиться перевага «духовної турботи» у вивченні Тори:
Бо той, хто займається вивченням Тори, нелегко прийде до повноти свого вивчення, а лише після багатьох зусиль і страждання душі, аж до того, що він далекий, ніби у відчаї в душі, від осягнення предмета мудрості, і страждає у великому смиренні, і втомлюється серцем у надмірній турботі про відсутність осягнення, аж поки не захворіє тілом тощо, тоді саме прийде до знання мудрості в її глибині, у світлі, що світить у світлому й привітному лиці тощо, і як вислів мудреців — «Слова Тори зберігаються лише в того, хто умертвляє себе заради неї, як сказано: людина, коли помре в шатрі».
Примітки
- ^ 1 2 3 «Танія», розділ 26.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 4, лист 929.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7044.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 23, лист 8757. У т. 17, лист 6486 згадується, що варто вивчити його напам'ять. Це додасть до впевненості (наступна порада) в тому, що Г-сподь — пастир мій тощо, див. Тегілім 23#Пояснення Ребе.
- ^ Багато листів Ребе, див., наприклад, «Ігрот кодеш», т. 8, лист 2580.
- ^ «Маанот кодеш» 5750, маане 6.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 9, лист 2903.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 8, лист 2547.
- ^ Трактат «Сота», аркуш 42.
- ^ «Гайом йом», 25 сівана.
- ^ «Лікутей Тора», паршія «Бешалах».
- ^ «Імрей біна»