Перейти до вмісту

Натан Альтерман

Матеріал з Хабадпедії
Натан Альтерман
Основна інформація
Ім'я в оригіналіנתן אלתרמן[В]
Дата народження9 ава 5670 (14 серпня 1910)
Місце народженняВаршава, Польща
Дата смерті5730
Місце похованняКладовище Кір'ят-Шауль[В]
КраїнаРосійська імперія, Підмандатна Палестина, Ізраїль[В]
Місце проживанняТель-Авів
Рід діяльностіпоет, письменник, журналіст, драматург, перекладач, автор пісень[В]
ОсвітаСорбонна
Сім'я
БатькоІцхак Альтерман
МатиБела Альтерман (Лейбович)
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
літературна премія імені Бялика[В]
премія Черніховського[В]
премія Руппіна[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Натан Альтерман (9 менахем-ава 5670 (14 серпня 1910) — 20 адара 5730 (26 лютого або 28 березня 1970)) — ізраїльський поет і драматург.

Біографія

Натан Альтерман народився в місті Варшава в Польщі, у батьків Іцхака і Бели Альтерман. Його мати походила з родини Лейбович — з роду хасидів Хабаду.

У 5674 році (1913/1914) його родина переїхала до Москви, звідти до Києва, а потім до Кишинева, де було опубліковано його перші вірші. У 5685 році (1924/1925) він разом із родиною здійснив алію до Ерец-Ісраель, де оселився в Тель-Авіві.

У 19 років поїхав навчатися до Сорбонни у Франції, а повернувшись до Країни через три роки, почав публікувати свої вірші в ізраїльській пресі, головним чином у газетах «Гаарец» і «Давар».

Під час Війни 5708 року (1947/1948) пішов до ЦАХАЛу і брав участь у битві за визволення Беер-Шеви.

Після Шестиденної війни був одним із засновників «Руху за цілісну Землю Ізраїлю», який виступав проти передачі територій Землі Ізраїлю.

Підтримував зв'язок із хасидами Хабаду в Тель-Авіві й іноді приходив до синагоги «Нахалат Біньямін»; особливо тісний зв'язок мав із машпіа, гаоном равом Моше Гурарі: вони часто зустрічалися для бесіди й разом співали хабадські нігуни[1].

Альтерман помер 20 адара 5730 (26 лютого або 28 березня 1970). Під час шиви хабадська громада Тель-Авіва організовувала міньяни в його домі.

Його ставлення до Хабаду

Альтерман був глибоко прив'язаний до своєї бабусі, Стерни Лейбович, уродженої Фрумкін, яка до дня своєї смерті залишалася хасидкою Хабаду.

Протягом багатьох років він кілька разів брав участь у фарбрейнгенах 19 кислева у Кфар-Хабаді[2].

У багатьох своїх віршах Альтерман згадує своє хабадське коріння[3]. У 5713 році (1952/1953) він навіть опублікував вірш під заголовком «Телеграма Хабаду»[4], у якому пише про героїзм хасидів Хабаду в Радянській Росії.

Ребе попросив р. Аврагама-Ханоха Гліценштейна переконати Альтермана надіслати Ребе свої книги[5].

Примітки

  1. ^ Альтерман, Хабад і свято Сукот, Сьогодні випущено нову купюру в 200 шекелів з Альтерманом
  2. ^ У 5719 році (1958/1959) Альтерман навіть сказав машпіа раву Шломо-Хаїму Кесельману: «Слова Тори пробудили нас відчути щось із природи цінностей, які ви бережете. Ці скарби, довірені вам, — із найвеличніших скарбів народу, і справді ви бережете їх не лише заради самих себе. Дякую всім тим, хто уділив нам, свідомо чи несвідомо, від тепла свого серця і величі свого духу».
  3. ^ Наприклад, у вірші «Шалом»: «Ліхтарі гойдаються на вітрі / Осінь гуде наспівами Хабаду / На площі кипить суперечка / Між „проти“ і „за“».
  4. ^ Альтерман — у хвалебній пісні Хабаду, на сайті «Хабад он-лайн».
  5. ^ Слова Ребе: «Просимо його зволити спонукати пана Натана, хай живе він, Альтермана надіслати сюди свою книгу „Сьомий стовпець“ („Га-Тур га-швії“), а також інші свої книги й твори». У: Зуша Вольф, Шимон Вайсфіш, Менахем Вайсфіш, «Оцарот», с. 231, кислев 5782 (листопад–грудень 2021), Ізраїль.
Натан Альтерман згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6393162900

Повідомити про помилку на цій сторінці