Перейти до вмісту

Моше Марімов

Матеріал з Хабадпедії
Моше Марімов
Основна інформація
Відомий якЗ хасидів Мітлер Ребе і рабин у Чернігові
Місце діяльностіЧернігів
Рід діяльностірабин
Посадарабин Чернігова
УчителіІцхак-Айзік Епштейн та інші
Сім'я
Батькор. Яаков
Дітир. Айзик

Р. Моше Марінов — з хасидів Мітлер Ребе і рабин у Чернігові[1].

Біографія

Р. Моше народився в родині р. Яакова[2]. Р. Моше був учнем р. Айзика з Гомеля[3]. Тесть р. Моше був із чорнобильських хасидів[4].

Р. Моше був із видатних хасидів Мітлер Ребе. Він був відомий як людина з твердою думкою і владна, і ні перед ким не запобігав. Його прозвали «Шарфе ярмолке»[4][5]. Після відходу з життя Мітлер Ребе він не прийняв Ребе Цемах Цедека як Ребе, кажучи, що після Мітлер Ребе не може бути ще одного Ребе[6].

Коли Ребе Цемах Цедек послав р. Переца Хена бути рабином у місті Чернігові, р. Перец дуже боявся реакції р. Моше, але чомусь, на подив усіх, той дуже шанував р. Переца. Через роки він розповів, що цю шану було виявлено р. Перецу тому, що, коли він був у Мітлер Ребе перед його відходом з життя, Мітлер Ребе пробурмотів: «Перец Смілянер із а фейнер юнгерман» (= Перец зі Смілян — добрий аврех). Коли р. Перец Хен прибув до міста з листом від Ребе Цемах Цедека, той назвав його «Перец Смілянер»[5][6][7].

Р. Давид-Цві Хен розповідав, що одного разу пішов разом із р. Моше до ціюну Мітлер Ребе, і раптом р. Моше вийшов і запитав р. Давида-Цві, чи пам'ятає він, як звати його дружину. Від великого двейкуту він це забув[4][8].

Після відходу з життя святого Ребе Цемах Цедека підписав лист гіткашруту до його сина, Адмора Магаріла[2]. За припущенням р. Амрама Блоя, саме він мається на увазі в словах Магаріла до його шурина р. Залмана з Велижа: «І нехай його честь порадиться з моїм другом, гаоном р. Моше, хай світить його свіча, щодо мого переїзду звідси»[9].

Родина

  • Його син, р. Айзик. У Чернігові. Помер у віці 70 років 22 елула 5653 року (3 вересня 1893).
    • Його дочка, Гіся-Това. Вийшла заміж 8 нісана 5642 року (28 березня 1882) за р. Пінхаса, сина р. Моше Фрідмана, з Навазикова.

Примітки

  1. ^ Згадку про його служіння рабином у Чернігові наведено близько 5620 року (1859/1860) у Натана-Цві Фрідмана, «Оцар га-рабаним», Бней-Брак, 5730, с. 301.
  2. ^ 1 2 Амрам Блой, «Гібор ка-арі: святий Адмор рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон із Кописі, хай захистить нас його заслуга», у: «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 16 (тішрей 5767 (вересень–жовтень 2006)), с. 172.
  3. ^ Шломо Берман, «Толдот Іцхак», у: Іцхак Суволський (ред.), «Кнесет га-гдола», том 1, Варшава, 5650, «Толдот аншей шем», с. 21.
  4. ^ 1 2 3 Єгуда Хітрик, «Решимот дварім», 5769, с. 252.
  5. ^ 1 2 Рафаель-Нахман Каган, «Шмуот ве-сіпурім», частина 1, Кфар-Хабад, 5750, с. 49.
  6. ^ 1 2 Хаїм-Леві-Іцхак Гінзбург, «Берегти глечик олії — „Двар малхут“», у: «Бейт Мошіах», випуск 719 (10 кислева 5770 (27 листопада 2009)), с. 12–13.
  7. ^ Азріель-Зеліг Слонім, «Маасей авотай», у: Єгошуа Мондшайн (ред.), «Мігдаль оз», Кфар-Хабад, 5740, с. 193; «Решимот дварім», с. 116–117.
  8. ^ Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — по всьому світу, 5774, с. 476.
  9. ^ Амрам Блой, «Гібор ка-арі: святий Адмор рабі Єгуда-Лейб Шнеєрсон із Кописі, хай захистить нас його заслуга», у: «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск 16 (тішрей 5767 (вересень–жовтень 2006)), с. 170, примітка 90.
Моше Марімов згадується ще в 2 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160615200

Повідомити про помилку на цій сторінці