Моше-Бецалель Альтер
| Моше-Бецалель Альтер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5628 |
| Дата смерті | 23 елула 5702 (5 вересня 1942) |
| Країна | Польща |
| Рід діяльності | рабин |
| Сім'я | |
| Батько | Єгуда-Ар'є-Лейб Альтер («Сфат емет») |
| Дружина | Хая-Сара |
| Брати й сестри | Аврагам-Мордехай Альтер |
| Родовід | |
Рабі Моше-Бецалель Альтер (5628 — 23 елула 5702 (5 вересня 1942)) був сином автора «Сфат емет» і братом автора «Імрей емет» — рабі Аврагама-Мордехая Альтера. Після від'їзду брата з Польщі він був найвищим авторитетом у гурському хасидизмі в Польщі.
Біографія
Народився 5628 року (1867/1868) третім сином у свого батька, рабі Єгуди-Ар'є-Лейба Альтера, адмора з Гура, у містечку Гур у Польщі. Одружився з Хаєю-Сарою. Після одруження поринув у вивчення Тори. У той період він прославився як один із великих знавців Тори в Польщі. Для заробітку тримав ліцензію на продаж лотерейних квитків, причому насправді продажем займався його зять р. Лейбл Камінер.
Був правою рукою свого брата, адмора, автора «Імрей емет», який навіть призначив його у своєму заповіті (першому) своїм наступником в адморстві[1].
5700 року (1939/1940) внаслідок Другої світової війни його брат, автор «Імрей емет», залишив Польщу, і він став найвищим авторитетом у гурському хасидизмі в Польщі. У той період він заохочував створення уроків Тори і опублікував лист, у якому закликав організовувати уроки всюди. Його схопили нацисти й відправили до Треблінки, де він помер 23 елула 5702 (5 вересня 1942).
Зв'язки з Хабадом
Розповідають[2], що рабі Моше-Бецалель був серед біженців у Першу світову війну і жив у Вітебську, а влітку був також у «Неот деше» в Заолші й часто заходив до Ребе Рашаба; він розповів Ребе Рашабу, що має книгу «Ор якар», рукописний коментар до «Зогару», і Ребе Рашаб попросив його дати її, щоб переписати, і той дав. Ребе Рашаб найняв р. Залмана-Ідла Зісліна, який сидів у Заолші, поки не переписав рукопис[3].
Ще розповідають, що в період Першої світової війни р. Моше-Бецалель Альтер гостював у домі рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона у складі групи біженців, які втекли з місця свого проживання через війну. Під час свого перебування він проекзаменував синів рабі Леві-Іцхака. Проекзаменувавши Ребе, він сказав про нього: «Юнак лише 14 років — і немає в Шасі місця, про яке його спитають, а він не зуміє продовжити напам'ять мовою Гемари і Раші буква в букву!»[4].
Перед весіллям Ребе Ребе Раяц надіслав йому листа, в якому запрошував його на весілля і додавав, що його приїзд на весілля зміцнить зв'язки між гурським хасидизмом і Хабадом[5]. Р. Моше-Бецалель справді приїхав на весілля і навіть вручив Ребе весільний подарунок[6].
Примітки
- ^ Після Голокосту, під час якого загинув рабі Моше-Бецалель, автор «Імрей емет» написав у своєму останньому заповіті, що автор «Бейт Ісраель» буде його наступником у керівництві.
- ^ У книзі «Любавич ве-хаялея», с. 59.
- ^ Рукопис із мудрості Каббали, що перейшов із Гура до Хабаду.
- ^ Свідчення рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі на диску «Шанім рішонот» № 1. Дехто приписує цю історію р. Менахему-Мендлу Камінеру, свояку автора «Сфат емет», — див. «Шанім рішонот», с. 148, примітка 10.
- ^ «Ігрот кодеш», том 16, с. 300 на сайті HebrewBooks.
- ^ «Шанім рішонот», с. 482.
Код особи: № 6160162901