Нуней яма
Нуней яма (у перекладі з арамейської: риби моря) — назва душ алма де-іткасья, який називається морем.
Їхня суть
Нуней яма — назва душ алма де-іткасья. Загалом це душі світу Ацилут, на відміну від душ світів БЕА. Зокрема пояснюється, що й душі світу Брія називаються нуней яма, оскільки й світ Брія належить до категорії алма де-іткасья.
Їхнє походження
Душі рівня нуней яма походять від поєднання Вищого Аби і Вищої Іми світу Ацилут, на відміну від душ рівня Шор га-бар, які походять від поєднання Зеїр Анпіна і Малхут.
Піднесення риб одним польотом

Нуней яма — назва, яка згадується у святому Зогарі в багатьох місцях як образ праведників дуже високого щабля, наприклад рава Гамнуни Саби, одного з найстаріших танаїв Зогару. У зв'язку з цим Алтер Ребе пояснює, що хода праведників, що називається нуней яма, дивовижна і дуже висока, подібно до притчі про риб, які пливуть у морі, так вони пливуть і одним кидком досягає дуже високо, і вона набагато більша за служіння праведників у матеріальному, які служать Святому, благословенний Він, через те, що сказано «немає радості, крім як у м'ясі », що все внизу за щаблем. Інакше з їхньою ходою, яка подібна до морської риби, що пливе від краю світу до його краю, так їхня хода в духовному одним кидком[1] піднімаються і досягають дуже високо, і це зовсім не в аспекті піднесення і кипіння крові, як служіння згаданих праведників у матеріальному, радість у м'ясі радість у вині аспект іскор вогню і полум'я тощо, а, навпаки, з холодністю крові і спокійно і одним кидком досягають дуже високо тощо, як зазначено вище. «І неможливо пояснити це в мові, як і що це».
Одним із цих праведників був Б-жественний танай рабі Шимон бар Йохай. І тому Рашбі, перебуваючи в печері, не виконував низки практичних заповідей, як зазначено вище, а все в духовному, вище від аспекту радості в м'ясі тощо. І в цьому суть плавців Левіатана (що називаються флош федерн), якими він пливе від одного краю моря до другого. І тому весь світ стоїть на Левіатані, який оточує весь світ, як відомо зі слів наших мудреців[2].
Абсолютна включеність риб у море
Є ще одне пояснення в хасидуті щодо риб: що це аспект «Г-сподь єдиний», тобто притягнення вищого Даат, суть якого — їхуда ілаа, що називається також іменем «море», — бо море загалом є однією реальністю, у якій усе перебуває й включене і не відокремлене від неї, і тому риби не є перешкодою в мікві і зараховуються до числа сорока сеа.
Це пояснення наводиться, оскільки щодо того, що душа рава Гамнуни Саби була душею де-Ацилут з розряду душ Вищого моря, яке в Малхут де-Ацилут, і тому він називається рав Гамнуна від виразу «нуней яма». Ребе Магараш пояснює, що як риби в морі поглинуті морською водою, і вода поширюється всередині них, і вони подібні до самої суті води, і тому риби не потребують шхіти, адже вони стають дозволеними через збирання, як написано «Якщо всіх риб морських зберуть для них», і навіть птахи, створені з болотистого ґрунту (вода і порох, змішані разом), стають дозволеними за однієї ознаки, лише худоба, створена з землі, потребує саме більшої частини двох, а з того, що риби не потребують шхіти, зрозуміло, що й будучи створеними вони подібні до води, так само щодо з'єднання міквот і трубки з хутра, і хацици тощо, ми знаходимо вислів Раббана Шимона бен Гамліеля «що все, творення чого почалося з води, подібне до води», з чого всього зрозуміло, що хоча вони були створені, щоб бути сутністю створеного, проте він цілком скасований у морі, так що йому зовсім неможливо відокремитися від моря, і він в аспекті води і після того, як був створений, бо в ньому поширення води всередині нього.
Подібним чином пояснює Ребе Магараш, що душі Ацилуту, як душа рава Гамнуни Саби, перебувають в аспекті повного самоскасування, так що їм неможливо відокремитися навіть на одну годину, як частини самих вод (— у притчі про риб), і як сказали наші вчителі, благословенна їхня пам'ять: плід — стегно своєї матері, тобто: хоча він плід, адже він відчутна сама по собі реальність, усе ж протягом усієї вагітності він як стегно своєї матері і не вважається чимось самостійним, і це через його повне самоскасування перед матір'ю протягом цього часу, так що він їсть те, що їсть мати, і п'є те, що п'є мати, тощо; і так само душі Ацилуту, перебуваючи в зародковому стані в лоні Малхут, що називається морем Суф, подібні до стегна своєї матері і цілком скасовані, як плід, що є стегном своєї матері, і як риби в морі, поглинені морськими водами[3].
Додаткова література
- Маамарей Алтер Ребе 5572, с. 245.
Примітки
- ^ «Міт ейн шуп» їдишем
- ^ «Лікутей Тора», Шміні, 18б
- ^ «Лікутей Тора — Торат Шмуель»5645, 1.