Йосеф Чехановер
| Йосеф Чехановер | |
|---|---|
Колишній генеральний директор Міністерства закордонних справ і лауреат Премії Ізраїлю за особливий внесок у… | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | יוסף צ'חנובר[В] |
| Дата народження | 11 тішрея 5694 (1 жовтня 1933) |
| Місце народження | Хайфа |
| Дата смерті | 14 елула 5784 (17 вересня 2024) |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | бізнесмен, адвокат, дипломат[В] |
| Освіта | Єврейський університет в Єрусалимі, Каліфорнійський університет у Берклі, Бостонський університет |
| Посада | генеральний директор Міністерства закордонних справ (5738—5740), керівник відділу закупівель Міністерства оборони в США, юридичний радник Міністерства сільського господарства |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Йосеф га-Коен Чехановер (11 тішрея 5694 (1 жовтня 1933) — 14 елула 5784 (17 вересня 2024)) — колишній генеральний директор Міністерства закордонних справ і лауреат Премії Ізраїлю за особливий внесок у суспільство і державу. Обіймав багато посад в урядових міністерствах і удостоївся великої близькості з боку Ребе.
Біографія
Народився в Хайфі 11 кислева 5694 (29 листопада 1933) у батьків, які репатріювалися з Польщі. Його молодший брат — Агарон Чехановер, лауреат Нобелівської премії. Чехановер навчався в Єврейському університеті в Єрусалимі, у Каліфорнійському університеті в Берклі та в Бостонському університеті, де отримав ступінь із філософії та юдаїки.
У 5717 — 5728 роках (1956–1968) обіймав низку посад у Міністерстві сільського господарства, а з 5728 року (1967/1968) по 5738 рік працював у Міністерстві оборони і, серед іншого, був керівником відділу закупівель у Сполучених Штатах. У 5738 — 5740 роках (1977–1980) обіймав посаду генерального директора Міністерства закордонних справ. Після закінчення своєї каденції Чехановер входив до різних комісій від імені уряду Ізраїлю.
У 5781 році (2020/2021) удостоївся Премії Ізраїлю за особливий внесок у суспільство і державу.
Помер 14 елула 5784 (17 вересня 2024).
Зв'язки з Ребе

Коли він служив юридичним радником Міністерства сільського господарства, у межах візиту до Сполучених Штатів він за рекомендацією рава Шломо Майданчика відвідав Ребе і ввійшов на єхідут, що тривав близько трьох годин. Із того єхідуту Чехановер став приїжджати до 770 під час кожного візиту до Сполучених Штатів, багато разів входив на єхідут, а також брав участь у фарбрейнгенах. Із першого візиту до Ребе Чехановер неухильно приїжджав до 770 на кожен Йом Кіпур. В один із років у Йом Кіпур Ребе велів йому стати на біму під час благословення коенів[1].
У 5734 році (1973/1974) Чехановера було призначено керівником відділу закупівель Міністерства оборони у Сполучених Штатах. Під час своєї роботи у Сполучених Штатах він приходив до Ребе на єхідут майже щомісяця.
Протягом років Ребе посилав його з різними дорученнями до керівництва держави, серед іншого Ребе послав його поговорити про постачання палива до Ізраїлю з Норвегії, про належний спосіб дій у відносинах з американською адміністрацією тощо. Під час Війни Судного дня Ребе послав його сказати тодішньому міністрові оборони Моше Даяну, що потрібно захопити Дамаск.
Одного разу Ребе попросив його поклопотатися перед владою у Швеції про присудження Нобелівської премії професору Ірміягу Брановеру. Чехановер намагався задіяти численні зв'язки для цього, але це не вдалося. Крім того, Чехановер був одним з ініціаторів встановлення найбільшої ханукії у світі на П'ятій авеню в Мангеттені.
Чехановер привів до Ребе за ці роки багатьох керівників держави, ЦАХАЛу і Міністерства оборони, серед інших він привів до Ребе прем'єр-міністрів пана Шимона Переса і пана Іцхака Рабіна, а також свого брата, професора Агарона Чехановера.
Коли йому запропонували обійняти посаду генерального директора Міністерства закордонних справ, він написав Ребе листа з різними побоюваннями, але Ребе відповів йому: «Побоювання, про які він пише, анітрохи не завадять виконанню його нової посади[2]». Під час своєї служби Чехановер кілька разів хотів залишити свою посаду в Міністерстві закордонних справ, але Ребе велів йому залишитися[3].
Додаткова література
- Шломі Хаскі, р. Шломо Майданчик наближає Чехановера до Ребе, «Локомотив Хабаду», с. 66
- Йосі Елітов, У момент істини, Чехановер і Ребе
- Тижневик «Бейт Мошіах», 460, Чехановер і Ребе, Чехановер і р. Шлеймке Майданчик
- Тижневик «Бейт Мошіах», 1112, с. 68, Доручення від Ребе Моше Даяну у Війну Судного дня
- Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 462, промова Чехановера на тридцятий день по р. Шломо Майданчику: Так р. Шлеймке привів мене до Ребе
- Тижневик «Бейт Мошіах», 1134, Моше Леві: Так Чехановер послав мене до Ребе
- Йосеф Чехановер — людина-тінь, історія його зв'язків із Ребе, тижневик «Бейт Мошіах» 1427
- Менахем Кахана, Розшифрований єхідут, тижневик «Бейт Мошіах» 1428
- Людина-тінь говорить, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1846, с. 22
- Менді Куртес, Людина таємниці, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2078, с. 34 (5784)

- Мошіах Фрідман, Троє в одному вагоні, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2081, журнал 2, с. 34 (5785)

Зовнішні посилання
- Мошіах Фрідман, «Бесіда про Геулу», випуски 1311, 1312 і 1313, с. 3.
- Людина Ребе в оборонному та зовнішньополітичному відомствах Святої Землі
- «Чехановер був людиною, яка „була потрібна Ребе“»
- Я був загіпнотизований цією особистістю: лауреат «Премії Ізраїлю» розповідає про єхідут

Примітки
Код особи: № 5295757300