Перейти до вмісту

Ар'є-Лейб Гельман

Матеріал з Хабадпедії
Ар'є-Лейб Гельман
Основна інформація
Дата народження24 менахем-ава 5647 (5 серпня 1887)
Дата смерті21 адара II 5731 (1971)
Місце смертіТель-Авів-Яффо
Місце похованнякладовище Сангедрія в Єрусалимі
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняСент-Луїс, Країна Ізраїлю
Рід діяльностіфілософ[В]
Посадаредактор і видавець газети «Дер ідішер рекорд», президент руху «Мізрахі» в США, голова центру всесвітнього руху «Мізрахі» та «Га-Поель га-Мізрахі», член правління Єврейської агенції та інші

Р. Ар'є-Лейб Гельман (24 менахем-ава 5647, 5 серпня 1887 — 21 адара II 5731, 1971) був журналістом, письменником, членом правління Єврейського агентства, членом правління Об'єднаного збору, членом правління «Керен га-Єсод» і президентом руху «Мізрахі» та «Га-поель га-мізрахі».

Біографія

Інтерв'ю, яке Ребе Раяц дав газеті р. Ар'є «Дер ідішер рекорд»
Виклад його надгробної промови про Ребе Раяца в журналі «Га-Ед»

Народився в Україні в 5647 році (1886/1887), а в юності переїхав жити до Сполучених Штатів, у місто Сент-Луїс, де керував єврейськими школами. Через кілька років роботи у сфері освіти перейшов до занять єврейською журналістикою. Спочатку обіймав посаду редактора місцевої єврейської газети, що називалася «Дер ідішер рекорд». У цій газеті він опублікував тисячі написаних ним статей на різноманітні теми, зокрема на злободенні. Через кілька років, з огляду на його успіх, був призначений також видавцем газети. Р. Ар'є редагував газету близько 25 років. Поряд зі своєю посадою підтримував зв'язок із равом Яаковом Рейнесом, одним із керівників «Мізрахі», а також із равом Аврагамом-Іцхаком Куком. Р. Ар'є публікував також у газеті «Га-Цофе» безліч написаних ним публіцистичних статей, а так само і в загальній єврейській пресі в США. Коли в 5674 році (1913/1914) було засновано рух «Мізрахі», Ар'є було обрано секретарем руху в Сполучених Штатах.

Р. Ар'є помер 21 адара II 5731 року (18 березня 1971) у Тель-Авіві і був похований на кладовищі Сангедрія в Єрусалимі.

Зв'язки з Хабадом

Коли Ребе Раяц у 5689 році (1928/1929) прибув до США на тривалий час з метою зміцнити там єврейство, р. Ар'є був одним із головних громадських діячів, які дбали про церемонію урочистої зустрічі, влаштованої на честь Ребе Раяца. У його газеті було написано багато на славу Ребе Раяца ще до його прибуття до США, і він навіть написав, що Ребе Раяц — «становий хребет єврейського світу». Коли Ребе Раяц прибув до США, йому влаштували урочисту зустріч у тамтешній синагозі «Бней Емуна», у якій брав участь, серед інших, р. Ар'є, який виступив на честь Ребе Раяца і багато вихваляв його діяльність заради зміцнення єврейського народу загалом і євреїв Росії зокрема. У наступні дні було влаштовано ще особливі заходи на честь Ребе, у яких р. Ар'є брав головну участь. Візит висвітлювався в газеті р. Ар'є, і навіть на прохання р. Ар'є Ребе Раяц погодився дати газеті інтерв'ю. В інтерв'ю Ребе Раяц роз'яснив свої погляди на важливі питання євреїв США.

У 5696 році (1935/1936) Гельмана було обрано президентом руху «Мізрахі». У роки після приїзду Ребе Раяца, починаючи з 9 адара 5700 (18 лютого або 19 березня 1940), зв'язок між Ребе Раяцем і р. Ар'є зміцнився.

Після того як р. Ар'є 26 нісана 5702 (13 квітня 1942) надіслав листа, у якому закликає рабинів і балебатім узяти участь у з'їзді, де вони обговорять і порадяться про «духовні ліки» для становища, причому слова звернені головним чином на створення держави, Ребе Раяц відповів йому листом[1], у якому слова докору за те, що відбувається. У цьому посланні Ребе Раяц спочатку пише, що від початку не мав бажання і наміру відповідати, але оскільки думки протилежні, він мусить відповісти. У листі Ребе Раяц роз'яснює і докладно викладає, чому шлях хасидизму Хабад цілком відмінний від шляху руху «Мізрахі». Ребе Раяц додає, що шлях Хабаду — поставити людину в «промінь світла» самокритики і прагнення до істинності, на повну відміну від шляху «людей світу», до яких Ребе відносить р. Ар'є, який як президент руху «Мізрахі» представляв шлях компромісів у кожному релігійному і єврейському питанні. Послання, яким відповів Ребе Раяц, рясніє словами докору на адресу «людей світу», які бачать способом життя полегшення в заповідях і звичаях[2].

У 5710 році (1949/1950) завершив своє перебування на посаді президента руху «Мізрахі» в США і був призначений головою центру всесвітнього руху і «Га-поель га-мізрахі». Поряд із цим був членом правління Єврейського агентства, членом правління Особливого збору і членом правління «Керен га-Єсод». У місяці хешван 5710 року (жовтень–листопад 1949) здійснив алію до Землі Ізраїлю.

Коли минуло «тридцять» від істалкуту Ребе Раяца, у синагозі «Єшурун», одній із важливих синагог кіл «Мізрахі» в Єрусалимі, відбулося особливе зібрання; р. Ар'є виголосив надгробну промову і слова пам'яті Ребе Раяца, а також власне пояснення слів докору, які надіслав йому Ребе[3].

Коли Ребе офіційно прийняв на себе провід, 10 швата 5711 (17 січня 1951), р. Ар'є надіслав Ребе вітальну телеграму від імені руху «Мізрахі».

17 тевета 5711 року (26 грудня 1950) Ребе надіслав р. Ар'є листа[4], у якому пише про його можливість як того, хто стоїть на чолі партії, впливати на важливі справи, причому головна тема — освіта. Ребе починає листа, кажучи, що пам'ятає слова Ребе Раяца про р. Ар'є: хоча р. Ар'є стоїть на чолі партії, він має здатність піднятися вище за партію в питанні, що стосується народу Ізраїлю загалом, — питанні, що стоїть на вершині світу; і про це він пише листа.

Ребе додає, що напевно зайве звертати його увагу на становище з вихованням дітей і молоді репатріантів у Святій Землі і на величину болю та небезпеки, пов'язаних із цією проблемою, яку він, без сумніву, і сам відчуває у своєму серці. Далі Ребе звертається до теми маабарот і пише, що, звісно, і від нього не приховано, що, наскільки поганим було становище в минулому, відтоді як дітей перевели до маабарот, становище погіршилося ще більше і більше.

Ближче до кінця листа Ребе пише, що був вражений, прочитавши в пресі про кнесію «Мізрахі» в Атлантик-Сіті: хоча кілька промовців торкнулися цієї проблеми, коли справа дійшла до рішень, усю проблему обійшли повним мовчанням, ніби питання вирішене належним чином або ж становище — після відчаю, не дай Б-г.

Ребе завершує листа надією, на підставі наведених ним слів Ребе Раяца, що р. Ар'є підніметься над партійним обмеженням у цій справі і постарається всіма зусиллями своїх сил зробити все можливе для виправлення жахливого становища, що панує у вихованні дітей репатріантів, і виконати свій обов'язок і свою частку в порятунку десятків тисяч синів і дочок Ізраїлю від страшної небезпеки, що нависла над ними, — небезпеки невір'я, не дай Б-г.

У 5728 році (1967/1968), у період Шестиденної війни, коли Ребе оголосив мівцо «Тфілін», р. Ар'є надіслав Ребе вирізки з газети, у якій опублікував статтю у зв'язку з мівцо «Тфілін». У відповідь Ребе надіслав йому[5] листа, у якому висловлює свою вдячність і пише, що якщо в будь-якій справі поширення єврейства, яка, на превеликий жаль, наштовхується на труднощі, дорога будь-яка підтримка, то особливо публічна підтримка, що набуває розголосу в пресі, завдяки чому вона доходить до кола людей, до яких неможливо дістатися; у такому разі є місце надії не лише на поширення справи, а й на доведення її до практичної дії, тобто просто до того, що ще один єврей накладе тфілін, і навіть той, хто звик накладати тфілін, накладатиме їх відтепер із більшою жвавістю, наміром і розумінням.

Ребе додав до листа збірник «Ковец 10 швата», випущений у той період у зв'язку з днем гілули Ребе Раяца. Ребе зазначає, що додав збірник у надії, що він зацікавить р. Ар'є, особливо знаючи про стосунки, які були між ними.

Р. Ар'є підтримував зв'язок із Хабадом і багато допомагав навчальним закладам.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Лист наводиться в «Ігрот кодеш» на близько 11 сторінках.
  2. ^ Невідомо, чи відповів р. Ар'є на це послання, але р. Ар'є виділявся в русі «Мізрахі» як один із більш традиційного боку, який не йшов на компроміси в питаннях єврейства, вочевидь, унаслідок впливу послання Ребе Раяца
  3. ^ Виклад слів надгробної промови було опубліковано в журналі «Га-Ед» у ті дні
  4. ^ «Ігрот кодеш», том 4, 865.
  5. ^ «Ігрот кодеш», том 25, 9454.
Ар'є-Лейб Гельман згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1740243200

Повідомити про помилку на цій сторінці