Яаков і Лаван
Робота Яакова і Лавана є історією, описаною в тижневій главі «Ваєце», у якій Яаков працював на Лавана двадцять років, за його дочок Рахель і Лею, а після цього за плату.
Їхня зустріч
Праотець Яаков хитрістю взяв благословення Іцхака в Есава, і Есав, який дуже розгнівався на це, — хотів убити його. Про це було сказано Рівці, їхній матері, святим духом, і вона сказала Яакову, щоб він утік до її брата — Лавана-арамейця.
Коли Яаков прийшов до Лавана, він зустрів Рахель — дочку Лавана — біля криниці й розповів їй, що він син Рівки, її тітки, і вона побігла й розповіла про це Лавану. Коли Лаван почув про це, він згадав, що минулого разу, коли прийшла людина з родини Аврагама, — вона принесла із собою дуже багато срібла й золота. Але насправді дорогою до Харана Яаков втратив увесь свій статок, бо Еліфаз, син Есава, пограбував його майно, замість того щоб убити його за велінням свого батька[1]. Коли Лаван побачив, що Яаков не приніс із собою грошей, подумав, що, можливо, він сховав їх за пазухою або поклав перли в рот, і тому обійняв його й поцілував, щоб обмацати його і знайти його гроші.
Яаков розповів Лавану, що не приніс із собою жодних грошей, і Лаван «зволив» через їхню родинну близькість прихистити його у своєму домі в обмін на його роботу, щоб він пас його худобу.
Одруження Яакова з дочками Лавана
Після того як Яаков пропрацював у Лавана даром протягом місяця, Лаван запитав його, чого він хоче в обмін на свою роботу. Яаков відповів йому, що бажає отримати натомість Рахель, його дочку, за дружину. Лаван погодився на це і відповів йому, що для цього йому доведеться працювати сім років пастухом його худоби.
Яаков працював на Лавана сім років, і коли вони закінчилися, зажадав від Лавана Рахель. Лаван улаштував великий бенкет і скликав усіх жителів свого міста. Але замість того щоб привести Яакову Рахель, привів йому Лею — свою старшу дочку (місцеві жителі говорили про Лею, що вона має дістатися Есаву, оскільки обоє вони первістки, а Рахель, молодша, — Яакову, і через це очі Леї були запалені від плачу за своєю долею). Яаков, який знав про брехливість Лавана, заздалегідь передав Рахель особливі знаки, щоб вона передала їх йому під час хупи, і він був би впевнений, що це вона та, яку Лаван віддає йому. Але Рахель у своїй праведності — передала Леї знаки, щоб та не була зганьблена перед усім містом.
Коли Яаков устав уранці, він виявив, на свій подив, що Лаван привів йому Лею. Він поскаржився на це Лавану, але той сказав йому, що не в звичаї цього місця видавати заміж молодшу дочку раніше за старшу. Лаван запропонував йому працювати ще сім років і отримати також Рахель. Але цього разу він зможе одружитися з Рахель відразу по закінченні днів шева брахот, а після цього відпрацювати сім років. Не маючи вибору, Яаков працював на Лавана ще сім років.
Їхня спільна робота
Коли Яаков закінчив сплачувати свій борг за весілля з Рахель, Яаков захотів повернутися до Землі Ізраїлю, але Лаван запропонував йому продовжувати працювати в нього за плату, бо відтоді, як Яаков почав працювати в нього, він мав величезний успіх у своєму майні.
Яаков відповів йому, що плата, яку він хоче, полягає в тому, щоб Лаван вивів зі стада всіх овець крапчастих, і плямистих, і бурих, і кіз бурих і плямистих, і якщо відтепер народяться подібні до тих, яких він звідти вивів[2], вони належатимуть Яакову. Лаван погодився на цю умову.
Незважаючи на ці умови оплати і незважаючи на те, що Лаван міняв умови сто разів, Яакову вдалося різними хитрощами і благословенням Всевишнього накопичити велике майно і багатство.
Втеча Яакова від Лавана
Через деякий час після того, як Яаков працював у нього за плату, Яаков помітив, що Лаван і його сини заздрять його успіху і сердяться на нього. У сні йому явився Всевишній і звелів йому повернутися до Землі Ізраїлю. Яаков зібрав своїх дружин і розповів їм про це, і вони погодилися, що йому слід утекти від свого тестя — Лавана.
Яаков утік на верблюдах з усією своєю родиною, коли Лаван був на стрижці своєї худоби, яка була на відстані трьох днів від місця їхнього перебування. Про це сказали Лавану через три дні, і він погнався за ними з великою швидкістю, те, що вони пройшли за тиждень, Лаван пробіг за день, і на сьому ніч наздогнав їх. У сні йому явився Всевишній і застеріг його, щоб він не зробив Яакову ні доброго, ні лихого.
Вранці Лаван говорив з Яаковом, поцілував своїх дочок і онуків, і зрештою вони уклали союз і поставили купу каміння, щоб вона була свідченням союзу, яку назвали «Галь-Ед» або арамейською «Єгар сагадута».
У хасидуті
Бірур Лавана
У хасидуті[3] роз'яснюється, що щабель Лавана у святості[4] — це вища білизна, тобто світло Ейн Соф, що передує цімцуму. Подібно до білого кольору, який сутнісний і не складається з інших кольорів. І тому Яакову було неважливо, яким чином виплачуватиметься його платня (адже він завжди вигравав), оскільки Лаван давав вплив з Ацмуту, де ніщо не має значення.
І тому Яаков пробув у нього так довго й служив йому з усіх сил, бо своєю роботою він відбирав свої іскри, що були в кліпот, і підносив їх до святості.
І все ж таки не було в силах Яакова відібрати всі іскри, і він зміг відібрати лише ті, які з боку служіння його нижнього (ітарута ді-лтата). А щоб відібрати іскри, можливі лише з боку вищого, Лаван погнався за Яаковом — вилив на нього світло Ейн Соф, що приходить з боку вищого (ітарута ді-лейла).
Робота Яакова з дрібною худобою
Робота Яакова була саме з дрібною худобою, а після цього він змінив дрібну худобу на «бика й осла». У хасидуті[5] пояснюється, що дрібна худоба є служінням у бітулі — вихід зі свого буття, і відбір навколишнього світу. І таким було служіння Яакова в самоскасуванні, і саме так він дуже досяг успіху у своїй роботі.
Водночас Яаков не вдовольнявся бітулем, і разом із цим придбав паралельно також бика й осла, які є служінням у самому його бутті. Яке є служінням подолання лихого начала. Але й тоді основним майном має бути дрібна худоба — бітуль.