Шломо Гольдман зі Звягеля
| Шломо Гольдман зі Звягеля | |
|---|---|
Син рабі Єхіеля-Міхла, сина рабі Моше Гольдмана | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5629 |
| Дата смерті | 26 іяра 5705 (9 травня 1945) |
| Місце поховання | Оливкова гора |
| Місце проживання | Звягель, Єрусалим |
| Рід діяльності | адмор, рабин |
| Посада | рабин Звягеля, адмор Звягеля |
| Учителі | рабі Давид-Моше з Чорткова |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Єхіель-Міхл Гольдман |
Рабі Шломо Гольдман зі Звягеля (5629 — 26 іяра 5705 (9 травня 1945)) — син рабі Єхіеля-Міхла, сина рабі Моше Гольдмана, сина рабі Мордехая (Першого), сина рабі Моше, який був сином рабі Єхіеля-Міхла із Золочева.
Біографія
Народився 5629 року (1868/1869) у рабі Єхіеля-Міхла, а досягнувши свого часу, став зятем рабі Бен-Ціона з Давид-Городка.
У 5654 році (1893/1894) поїхав, щоб перебувати під опікою рабі Давида-Моше з Чорткова. Після того як попросився поїхати, оскільки стверджував, що нічого там не бачить, рабі Давид-Моше сказав йому, щоб залишився ще на один Шабат, і йому обіцяно, що він побачить. Він і справді залишився і побачив. Згодом розповідав, що бачив, як вино в келиху кідуша рабі Давида-Моше рухається дивовижним чином, тоді як сам рабі Давид-Моше стояв під час кідуша в трепеті й зовсім не рухався. У 5661 році (1900/1901), коли він прощався зі своїм учителем рабі Давидом-Моше, той звелів йому приймати «квітлех», і тим самим натякнув йому на його призначення бути адмором[1].
Він служив рабином міста Звягель разом зі своїм братом рабі Єхіелем-Міхлом Гольдманом багато років. У 5686 році (1925/1926) піднявся до Землі Ізраїлю зі своїм онуком, рабі Мордехаєм. Коли вони зійшли з корабля в Яффо, рабі Шломо сказав своєму онукові: «Ми кидаємо адморство в море».
Він оселився в Єрусалимі, у Старому місті, винайняв там маленьку квартиру і жив як один із людей. Мав звичай їздити автобусом до Західної стіни і сидів серед простих людей.
Його дім був простим домом, майже без меблів, без служок і без габаїв. Був скромний у своїх шляхах і жив життям страждань і простоти та навіть не влаштовував столів за звичаєм адморів. Проте мешканці Єрусалима визнавали його велич і з любов'ю називали його «р. Шломке». Про нього ходили дивовижні розповіді.
Свою силу в Торі він приховував. Хоча часом, коли це було потрібно, висловлював свою думку в різних законах, обґрунтовуючи свої рішення з разючою геніальністю. Наприклад, у питанні лінії зміни дат він послав передати «Хазон Ішу», що він не згоден із його рішенням[2], — і такою самою була думка Ребе.
Таємницю Мошіаха передано Хабаду
Він вивчав книжки хасидизму Хабад і книгу «Танія» і навіть установив вивчати у своєму бейт-мідраші після молитви шахарит публічний урок із книги «Танія». Цей звичай продовжився і в його онука рабі Мордехая зі Звягеля[3].
Коли Ребе Раяц виступив із проголошенням «Негайно — до Геули», щоб сповістити про наближення Геули, р. Шломке висловився тоді й сказав: таємницю Мошіаха передано любавицькому, і їм дозволено говорити про це[4].
Один із наближених Ребе зі Звягеля[5] чув із його вуст, як той сказав: що мені робити, якщо на небесах проголосили про Раяца з Любавичів, що він праведник покоління, а причина цьому — його самопожертва в Росії задля єврейства[6].
Ще в 5689 році (1928/1929), коли Ребе Раяц відвідав Святу Землю, Ребе зі Звягеля сказав: відомо від праведників щодо приходу Мошіаха, що той, хто знає час його приходу, не говорить, а той, хто говорить, не знає; проте любавицький і знає час його приходу, і йому дозволено це говорити[7].
Коли Ребе Раяц посилив війну з благодушністю та посилення очікування приходу Мошіаха, і це викликало неприйняття в певних колах, рабі Шломо сказав: Любавицький Адмор говорить те, що йому передають із небес[8].
Відхід з життя
Помер 26 іяра 5705 року (9 травня 1945), за відліком Омеру — «Єсод ше-бі-Єсод». Його могилу було викопано на Оливній горі, і навіть після того як арабські погромники осквернили надгробки в 5708 році (1947/1948), його могила залишилася цілою. Але надгробок було розбито, і його було виправлено в 5727 році (1966/1967).
| Попередник: Адмор рабі Єхіель-Міхл Гольдман зі Звягеля |
Адмори Звягеля 5629 — 26 іяра 5705 (9 травня 1945) |
Наступний: Адмор рабі Гдалья-Моше Гольдман зі Звягеля |
Примітки
- ^ «Бейт Яаков», с. 23.
- ^ «Ковец Бейт Агарон ве-Ісраель» шват-адар 5770, с. 98 (98)
- ^ Вступ до «Сефер га-цеецаїм»
- ^ Із листів праведного рава р. Зунделя Гагера з Єрусалима.«Шемен сасон ме-хаверейха».
- ^ Рав-хасид р. Давид Шехтер. «Шемен сасон ме-хаверейха». У книжці «Єсод цадік» ці слова наводяться від імені р. Шимона-Гілеля Шлезінгера.
- ^ «Єсод цадік», с. 243. І там формулювання: «Сказав: мені відкрили з небес, що Раяц з Любавичів — праведник покоління, оскільки в нього була самопожертва в Росії задля єврейства». Ще написано у згаданій книжці на с. 227, що рабі Шломо сказав також про рабі Агарона з Белза, що він праведник покоління, і, можливо, мається на увазі, що обидва вони — праведники покоління: Ребе Раяц і Магара з Белза (і див. також те, як святий Магара з Белза увінчав Ребе Раяца прізвиськом «Тіферет Ісраель», що, вочевидь, означає, що Ребе Раяц — провідник покоління).
- ^ Гаон р. Яаков Геніг, голова єшиви «Надворна» в Бней-Браку. «Шемен сасон ме-хаверейха».
- ^ Зі слів рава гаона р. Моше Каца, зятя його сина рабі Гдальї-Моше. «Нсіей Хабад у-вней дорам», с. 102.
Код особи: № 8432594200