Перейти до вмісту

Шем і Евер

Матеріал з Хабадпедії
Шем и Эвер
Основна інформація
Місце похованняза одним із переказів — печера Шема та Евера в Цфаті

Шем і Евер були з-поміж небагатьох, хто знав Святого, благословенний Він, до праотця Аврагама[1], і навіть заснували власну єшиву в Беер-Шеві, і в ній навчали Аврагам, Іцхак і Яаков Тору.

Там само

Шем був одним із синів Ноаха, народився в 1558 році, брат Хама і Єфета, і праотець Аврагам був із нащадків Шема, і про це написано «Хай поширить Б-г Єфета», але «і житиме в наметах Шема», що натякає на те, що Шхіна перебуватиме в уділі Ізраїлю, нащадків Шема. Він був також царем Єрусалима, як згадується у вірші «І Малкі-Цедек, цар Шалема», і згідно з мідрашем ідеться про Шема.

Шем був також когеном, як згадується там: «і він коген Б-га Всевишнього».

Прожив 600 років і помер у 2158 році.

Алтер Ребе наводить[2], що три сини Ноаха (Шем, Хам і Єфет) відповідають кольорам веселки: білому, червоному й зеленому. А Ребе Цемах Цедек додає[3], що вони відповідають хеседу, гвурі й тіферет, і на підставі цього Ребе каже[4], що вони відповідають трьом лініям: Торі, служінню і добродійству.

Евер

Евер був сином Шелаха, правнуком Шема і батьком Пелега та Йоктана. Народився в 1723 році. Евер був великим пророком[5], і назвав свого сина Пелегом через поділ землі, що стався через багато років після його народження в поколінні розбрату.

Праотець Аврагам був із нащадків Евера.

Евер не брав участі в будівництві Вавилонської вежі, і тому він і його нащадки не були покарані за будівництво вежі, і їхня мова не змішалася.

Прожив 464 роки і помер у 2187 році.

У хасидуті

Згідно з ученням хасидуту, Шем натякає на Письмову Тору нігле, яка є Іменами Святого, благословенний Він, тоді як Евер натякає на Усну Тору — як написано «і він пройшов перед ними», адже Усна Тора — це розкриття і притягнення Тори[6] праотець Яаков був «тим, що сидить у наметах», і притягнув Письмову Тору, на яку натякає Шем, в Усну Тору, на яку натякає Евер[7].

Єшива Шема і Евера

Шем і Евер заснували власну єшиву в Беер-Шеві[8], і вона була своєрідним духовним центром у ті покоління. Там навчали Аврагам, Іцхак і Яаков Тору, причому останній переховувався в цьому місці протягом 14 років, коли був на шляху до Харана[9].

У цій єшиві було ухвалено різні закони, і навіть заборону для дочки Ізраїлю виходити заміж за ідолопоклонника встановив Шем[10], і там засудили Тамар, невістку Єгуди, до смерті, бо думали, що вона вийшла заміж за нееврея.

Праматір Рівка пішла запитати Всевишнього (Берешит 25, 23) у «мідраші Шема і Евера»[11].

Коли помирає знавець Тори, у світі прийдешньому «його ведуть до бейт-мідрашу Шема і Евера, і Аврагама, Іцхака і Яакова, і Моше та Аарона»[12].

Їхнє поховання

Згідно з однією з традицій — вони спочивають у печері Шема і Евера в місті Цфат.

Примітки

  1. ^ Рамбам.
  2. ^ «Тора ор», початок тижневої глави «Ваєшев» (26, в).
  3. ^ «Ор га-Тора», тижнева глава «Ноах» (63, а).
  4. ^ Маамар, що починається словами «Маїм рабім» 5738, і в примітці 55 («Сефер га-маамарім мелукат», частина 1, сторінка 277; «Лікутей сіхот», сторінка 280).
  5. ^ «Берешит раба» 37, 7
  6. ^ «Ігрот кодеш».
  7. ^ «Сіхот кодеш» 5712.
  8. ^ Магарша, Мегіла 17, а
  9. ^ Мегіла 17, а, «Берешит раба» 84, 8
  10. ^ Трактат «Авода зара» 36, б. І див. там, що мається на увазі зв'язок без шлюбу.
  11. ^ «Берешит раба» 63, 6
  12. ^ «Шир га-ширім раба» 6, 2
Шем і Евер згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8440345700

Повідомити про помилку на цій сторінці