Хаїм-Меїр-Єхіель Шапіро
| Хаїм-Меїр-Єхіель Шапіро | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 20 елула 5667 (30 серпня 1907) |
| Дата смерті | 19 тамуза 5767 (5 липня 2007) |
| Країна | США, Ізраїль |
| Місце проживання | Краун-Гайтс, Бней-Брак |
| Рід діяльності | адмор |
| Посада | адмор і голова рабинського суду Нарола |
| Сім'я | |
| Батько | Агарон Рокеах (прийомний) |
| Діти | Дов-Беріш Шапіро |
| Родовід | |
Рабі Хаїм-Меїр-Єхіель Шапіро (20 елула 5667 (30 серпня 1907) – 19 тамуза 5767 (5 липня 2007)) був адмором, гаоном і головою рабинського суду Нарола, найстаршим з адморів і найстаршим із хасидів Белза. Був надзвичайно близький до рабі Агарона Рокеаха з Белза та до нинішнього адмора рабі Іссахара-Дова Рокеаха. Його постійне місце проживання було в Бней-Браку (на вул. Раші).
Біографія
У дитинстві його всиновив рабі Агарон Рокеах з Белза. Під час Голокосту була знищена вся його родина, крім нього та його сина р. Беріша. 5707 року (1946/1947) він поїхав до Пьокінга, де віддав свого сина навчатися в єшиві «Томхей Тмімім» Пьокінг, де той навчався в хасида р. Ісраеля-Єгуди Левіна. Усі дні свого життя адмор із Нарола був вдячний йому за той період, і коли р. Ісраель Левін приїжджав провести місяць тішрей у Ребе, він зупинявся в адмора з Нарола, який жив на той час на бульварі Істерн-Парквей.
5710 року (1949/1950) оселився в Краун-Гайтс і за порадою Ребе в'їхав жити до квартири, яка до нього належала рабі Хаїму-Моше-Єгошуа Шнеєрсону-Тверському[1], і між ним та Ребе встановилися теплі зв'язки. Ребе надсилав йому запитання з галахи, а він часто бував у 770. На весіллі рава Давида Раскіна він був удостоєний честі прочитати ктубу[2].
5725 року (1964/1965) Ребе звелів знайти медсестру для своєї матері, ребецн Хани, і сказав, щоб довідалися в рава з Нарола, де можна знайти медсестру[3].
5730 року (1969/1970) переїхав до Землі Ізраїлю і жив у місті Бней-Брак, але щороку бував у Сполучених Штатах у Ребе. Він також брав участь в усіх зібраннях рава Моше Гельбштейна, на які той його запрошував[4].
5734 року (1973/1974) підписав звернення на підтримку мівцо «Свічки святого Шабату»[5].
Рав із Нарола підтримував дружні зв'язки з великими рабинами та адморами, і вони приїжджали відвідати його. Щоразу, коли говорили проти Любавич, він захищав Хабад і відгукувався про нього добре, тож були такі, хто прозвав його «Дер Любавічер»[1].
Пішов із життя 19 тамуза 5767 (5 липня 2007), коли йому було майже 100 років[6].
Після його відходу його єдиного сина рабі Беріша Шапіро було короновано його наступником.
Додаткова література
- Шабтай Вайнтрауб, «Бе-сод сіах», с. 371–372.
Зовнішні посилання
- Адмор із Нарола на «Біркат іланот» у Кфар-Хабаді — на сайті

- Адмор із Нарола відвідав «Етроги Кфар-Хабаду» — на сайті

- Ребе запитав: «Чому ви не публікуєте, що ваш дід — „Мошіах свого покоління“ — на сайті

- Його фотографія в Ребе — на сайті

- Рашей дварім із візиту рава з Нарола — «Сіхот кодеш» 5738, частина 1, с. 601–602 — на сайті HebrewBooks
Примітки
- ^ 1 2 Рав Шалом-Дов-Бер Хайкін, Коли Ребе попросив «двар Тора» — на сайті
- ^ «Мекадеш Ісраель», с. 163.
- ^ Аврагам-Шмуель Букієт, «Ем га-малхут», с. 75.
- ^ Свідчення рава Гельбштейна.
- ^ Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха» — 1, с. 364.
- ^ Адмор із Нарола, праведної та святої пам'яті — на сайті
Код особи: № 4440851703