«Хінух аль таарат га-кодеш»
«Хінух аль тагарат га-кодеш» стосується виховання, яке дається в закладах, де діти вивчають виключно Тору, без «зовнішніх наук».
Історія
З настанням нової епохи та розвитком руху Гаскала виникли особливі труднощі в продовженні існування талмуд-тор в існуючих рамках. Багато держав чинили тиск на своїх підданих, щоб ті додали світські предмети як обов'язкові до навчальної програми талмуд-тор, і було багато місць, де навчання в талмуд-торах було навіть повністю заборонене, а діти були зобов'язані ходити й навчатися в державних школах.
У тяжкі часи в Росії, за днів радянської влади, хасиди Хабаду жертвували собою, щоб не віддавати дітей учитися до «школи» (російської державної школи), і повели священну війну, пов'язану з небезпекою для життя на кожному кроці. У ці роки велася підпільна навчальна діяльність, якою хасиди керували таємно, щоб сховатися від шпигунських очей більшовиків.
Також і у вільних країнах, коли Ребе Раяц прибув до Америки, Ребе Раяц продовжував боротися проти включення світських предметів до навчальних програм талмуд-тор під гаслом «Америка із ніт андерш» (= Америка не відрізняється), рішуче вимагаючи від своїх хасидів, слухняних йому, створювати навчальні заклади в чистоті святості.
Головним аргументом противників було те, що слід запровадити світські предмети, оскільки це попередня умова для отримання державних бюджетів, але Ребе Раяц рішуче стверджував, що не можна робити таких розрахунків і міркувань, коли йдеться про найзаповітніше для єврейського народу — виховання майбутнього покоління.
Після відходу з життя Ребе Раяца Ребе продовжив агітацію за створення навчальних закладів у чистоті святості, і ось що сказав Ребе одного разу[1]:
Перші 3 роки, у які дитина починає навчатися, — це головна основа її майбутнього успіху. І саме в цей час беруть дитину й оскверняють її розум англійською, граматикою тощо! Хоч би й дорослі не знали цих речей! А тим паче діти — до дев'яти років, до 12 років, — і я сказав би, і щодо наступних років.. Воля Святого, благословенний Він — перебувати саме в розумі єврейської дитини, — а беруть цей розум і оскверняють його зовнішніми науками!... Де ж єврейська гордість?!
Установи
У хасидизмі Хабад існує кілька закладів, що дають виховання у святій чистоті. Перший і найвідоміший із них — заклад «Огалей Тора» Краун-Гайтс, який включає хедер і єшиву.
У Кфар-Хабаді існують 4 заклади у святій чистоті, для хлопчиків: талмуд-тора «Огалей Тора» і хедер «Ор Любавич», а для дівчаток: «Бейт Хая-Мушка» (початкова школа) і «Тіферет Хая-Мушка» (старша школа).
У закладах, змушених вивчати світські предмети
Основна стаття – Зовнішні науки
Також у закладах, де з різних причин змушені вивчати світські предмети, слід остерігатися і берегтися від усього нечистого, так щоб виховання було у святій чистоті[2].
Як правило, наші Ребе, провідники поколінь, виступали проти будь-яких світських предметів у навчальних закладах, а коли в певні часи і в певних місцях іноді дозволяли поєднувати світські предмети, це було лише тимчасовою вказівкою, на кшталт санаторію для хворих, у якому є порядки, що не підходять для здорових[3].
Також і в цих закладах Ребе Раяц і Ребе подбали пояснити, що в навчальній програмі слід підкреслювати, що святі предмети — головне, а світські предмети — другорядне.
З цієї причини боролися за те, щоб на початку дня вивчалися святі предмети, а світські предмети вивчалися лише в подальшій частині дня[4]. Завжди святих предметів має бути більше, ніж світських: у світських предметах слід скорочувати наскільки можливо, лише в необхідному мінімумі, і додавати наскільки можливо у святих предметах[5]. Слід переконатися, що світським предметам не надаватимуть надмірної ваги й уваги за рахунок святих предметів, — що спотворює шкалу цінностей учня і навіює йому зневагу до святих предметів, не доведи Б-же[6].
Суворість у вихованні у святій чистоті сказана також щодо закладів для дівчаток (див. у розділі про заклади)[7].
Ребе виступав також проти додавання світських предметів не за рахунок навчальних годин закладу, наприклад у гуртках після полудня тощо, оскільки сам факт того, що дитина займається вивченням додаткового предмета в іншій галузі, не пов'язаній зі святими предметами, відволікає її і заважає їй навчатися[8].
Додаткова література
- «Лікутей сіхот», частина 16, сіха на 10 швата
- «Лікутей сіхот», частина 2, доповнення, сіха на Хануку, пункт 6
- «Ігрот кодеш», частина 22, с. 474
- «Ігрот кодеш», частина 19, с. 306
- «Ігрот кодеш», частина 16, сторінка 48
- «Ігрот кодеш», частина 10, сторінка 293
- «Ігрот кодеш», частина 11, сторінка 403
- «Ігрот кодеш», частина 21, сторінка 303
- Я розреготався, ставлення Ребе до вивчення зовнішніх наук і до виховання у святій чистоті, у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1842, сторінка 34 (перша замітка — у випуску 1702)
Зовнішні посилання
- «Хінух аль тагарат га-кодеш» кунтрес, що містить добірку слів Ребе на цю тему
- Шнеур Бергер, «Боротьба за світські предмети в закладах Хабаду в Марокко», тижневик «Бейт Мошіах», випуск номер 1015, с. 38, Шабат тижневої глави «Шміні» 5776
- «Ніцоцей Ребі» — виховання у святій чистоті, у тижневику «Гіткашрут», Шабат тижневої глави «Мішпатім» 5777
- «Хінух аль тагарат га-кодеш», у журналі місяця елула «А хасидішер дергер» 5780 (англійською)
- Дивіться повчальну лекцію про виховання хлопчиків і дівчаток • рав Йосеф-Іцхак Опен, на сайті
- Хая Гуревич, It’s Time to Raise Sensitive Children

Примітки
- ^ Сімхат Тора 5715.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 13, с. 167.
- ^ Сіха 12 тамуза 5717 (11 липня 1957). «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе, частина 20, лист 7551.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 6, лист 1827, і в джерелах, зазначених там. «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе, частина 6, лист 1635. Частина 13, лист 4397.
- ^ «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе, частина 8, лист 2268. Частина 9, лист 2810. Частина 10, лист 2991; лист 3252. Частина 13, лист 4458. І ще.
- ^ Сіха Пурима 5722 (20 березня 1962). «Ігрот кодеш» Адмора шліта, том 22, лист 8416.
- ^ Свідчення рава Й. Альтейна з його особистого єхідуту, тевет 5715 (грудень 1954 – січень 1955). «Атерет Хая», «Пінхас» 5780, 1220, сторінка 2. Збірник «Хінух аль тагарат га-кодеш», сторінка 12 (свідчення рава Й.-Л. Цейтліна).
- ^ «Ігрот кодеш», частина 19, сторінка 292.