Перейти до вмісту

Самопожертва тіла

Матеріал з Хабадпедії

Самопожертва тіла — це служіння, що полягає в зусиллі тіла в Торі й заповідях і в підкоренні його тому, щоб воно не бажало нічого, що заборонено робити згідно з Торою, на відміну від самопожертви душі, суть якої — віддати «те, що вище за розум», Творцеві світу.

Ребе Раяц пояснив, що, хоча мовою світу обидва поняття називаються цим словом, істина в тому, що існують два різні поняття і їх не можна змішувати[1].

Суть віддачі тіла

Щоб зрозуміти відмінність, передусім розглянемо відмінність від подібних тем:

Віддача душі (а не тіла)

Основна стаття – Рацо і шов

Віддача душі — це коли людина відчуває Б-жественне світло і включається в нього, але тіло не відчуває, бо тіло за своєю природою тягнеться до тілесних і матеріальних речей, і вона не вплинула на тіло через споглядання, щоб і тіло захотіло (як при віддачі тіла).

Це дивовижна і піднесена річ, але вона вважається гріхом. Як у Надава і Авігу було клот га-нефеш через приємність, насолоду і солодкість Б-жественного світла, які вони відчули, тоді в них було рацо до Б-жественності без шов, тоді в них була віддача душі, але не віддача тіла.

Самопожертва через тіло

Основна стаття – Самопожертва

Це коли євреї йшли на самопожертву заради освячення Імені Всевишнього. Тобто вони віддавали своє тіло в дійсності Всевишньому, і внаслідок цього відлітала душа.

І це велика перевага, тому магід пообіцяв «Бейт Йосефу», що той удостоїться бути спаленим заради освячення Імені Всевишнього.

Віддача тіла

Віддача тіла — це коли людина перевертає всі свої природні бажання, щоб у неї було лише одне бажання до одного Всевишнього, «і з Тобою не бажаю я нічого», а лише світло Ейн Соф Ацмут у-мегут.

Такого бітуля в тілі і тваринній душі досягають через споглядання того, що світ не займає місця щодо Б-жественності, і це спричиняє те, що людина пробуджується до самопожертви в простому бажанні лише до Всевишнього, і завдяки цьому душа підноситься.

Коли служіння полягає в тому, щоб тіло прийшло до самопожертви, тоді людина не зробить помилки Надава і Авігу і буде в рацо до Б-жественності, а також у шов, щоб виконати шліхут у світі разом із тілом.

Акеда Іцхака

І як повеління Святого, благословенний Він, праотцеві Аврагамові щодо Акедат Іцхак — це теж віддача тіла.

Пінхас

Пінхас виправив гріх Надава і Авігу, бо Пінхас віддав своє тіло, адже коліно Шимона хотіло його вбити, і його душа відлетіла, і в нього вбралася душа Надава і Авігу, і він устояв у віддачі свого тіла, тоді в нього було досконале рацо, але також завдяки цьому він здійснив шов, тож Святий, благословенний Він, сказав: «Ось Я даю йому Мій завіт миру», він здійснив притягнення Б-жественності у світ, щоб Всевишній знову оселив Свою Шхіну в Ізраїлі, як до гріха.[2]

Ця стаття — заготовка на тему хасидуту. Ви можете зробити внесок у Хабадпедію і доповнити її.

Примітки

  1. ^ «Сефер га-сіхот» 5706, сторінка 19.
  2. ^ Кінець маамару «Ва-єдабер Гашем ель Моше Пінхас» 5652.

Повідомити про помилку на цій сторінці