Портал:Нахалат-Гар-Хабад/Вибрана стаття/Галерея
Зібрання вибраних статей порталу «Нахалат-Гар-Хабад»
Щоб відредагувати анотації статей, натисніть на число в заголовку, а потім «Редагувати».

У 5732 році (1971/1972), приблизно через три роки після заснування Нахалат-Гар-Хабада, рав Ісраель Лейбов, голова «Цеірей Хабад», увійшов на «єхідут», і Ребе запитав його, чому в Нахлі немає ради, що керує кварталом, як у Кфар-Хабаді. І хоча рав Лейбов пояснив, що не має стосунку до управління Нахлою, Ребе сказав, що важливо, щоб він це знав.
Рав Лейбов повернувся до Святої Землі й передав слова Ребе раву Іцхаку-Мендлу Лісу, який поспішив виконати вказівку Ребе створити раду для нового кварталу, і в новій раді, організованій за сприяння рава Мордехая Козлінера, було чотири члени
Члени ради надіслали Ребе листа про створення ради і запитали, чи проводити вибори членів ради, і Ребе відповів, що ті, хто підписав листа, тобто чотири члени, додадуть ще трьох і разом ухвалять рішення, що такий склад ради, доки члени ради не вирішать додати або змінити членів.
Четверо членів виконали вказівку Ребе і додали ще трьох
Рада прийняла провідництво Ребе.
Сьогодні рада керує кварталом, і під егідою ради діють навчальні заклади, синагоги, мікви та благодійні організації, і всі — під проводом Ребе.

Центральна синагога 'Бейт Іцхак — Бейт Еліягу є центральною синагогою громади Хабаду в Нахалат-Гар-Хабаді, слугує хабадським хасидам, які мешкають у кварталі, і названа на честь головного жертводавця на її будівництво, багатія пана Айзіка Вольфсона, і на честь габая рава Еліягу Воловика.
Узимку 5731 року (1970/1971) почали готувати плани будівництва синагоги силами архітектора пана Адама Еяля, і під час візиту пана Вольфсона в місяці нісані того ж року йому було представлено плани, і він погодився пожертвувати 145 000 лір на будівництво, що становило близько третини передбачуваної суми, і водночас подбав про те, щоб пан Зерах Вархафтіг пожертвував ще третину витрат на будівництво, а решту третини сплатять громадські діячі Хабаду в кварталі.
18 елула 5731 (8 вересня 1971) відбулося урочисте закладання першого каменя синагоги під керівництвом рава Зуші Вілімовського,
Будівництво каркаса першого поверху завершилося лише в місяці сівані 5733, а тим часом будівля використовувалася під навчальні класи для місцевої талмуд-тори, яка теж перебувала на стадії будівництва.
Лише наприкінці 5738 року (1977/1978) завершилося будівництво синагоги загальною вартістю 900 000 лір, і на фасаді синагоги було повішено табличку 'Бейт Іцхак'

Ремісниче училище — Нахалат-Гар-Хабад — хабадська школа для юнаків старшого шкільного віку, що діє в Кір'ят-Малахі від 5731 навчального року.
Училище на початку свого шляху було покликане дати рішення для підлітків, які не вписуються в рамки єшиви, за суворого дотримання хабадського виховання і поєднання навчання та ремесла. А сьогодні в ньому перебуває молодь групи ризику.
Коли за вказівкою Ребе було засновано квартал Нахалат-Гар-Хабад у Кір'ят-Малахі, в якому оселилися переважно репатріанти з Радянського Союзу, що отримали дозволи на виїзд у ті роки, коли трохи послабла «залізна завіса», виникла ідея заснувати в кварталі ремісниче училище за зразком, подібним до Ремісничого училища в Кфар-Хабаді.
З ініціативи рава Ефраїма Вольфа, який заснував Ремісниче училище в Кфар-Хабаді, посаду було запропоновано раву Йосефу Гартману, і коли Ребе схвалив пропозицію, той переїхав із родиною жити до Нахалат-Гар-Хабаду і ще до того, як встиг знайти собі житло, оголосив про відкриття запису до школи в неділю.

У 5731 році (1970/1971) р. Моше Нісілевич здійснив алію і оселився в Нахалат-Гар-Хабаді
Одразу після прибуття до Святої Землі він почав організовувати групу активістів, які стали їздити центрами абсорбції по всій країні й організовувати вечори юдаїзму серед російськомовної публіки, а паралельно друкували статті про юдаїзм, про свята й тижневу главу в пресі країни російською мовою, і «організацію семінарів» для російськомовної публіки.
На продовження роботи з молоддю і дітьми в Росії найняли оплачуваних активістів, які їздили до аеропорту і там переконували батьків віддати дітей до хабадських та інших релігійних закладів, щоб ті не загубилися в перших труднощах абсорбції,
Вони отримали ділянку в Нахалат-Гар-Хабаді, щоб збудувати на ній будівлю для проведення семінарів і шабатів для репатріантів і ще одну будівлю для синагоги вихідців із Росії (під керівництвом рава Шалома-Бера Гореліка), для залів, що вмістили б гостей і жителів кварталу на трапези, і для офісів організації.

Єшива «Бейт га-Рам» — єшива ктана, розташована в центрі Нахалат-Гар-Хабаду. У 5744-5747 роках (1983–1987) єшива слугувала підготовчою для єшиви гдоли.
У 5744 — 5747 роках (1983–1987) єшива слугувала підготовчою для єшиви гдоли й належала до мережі єшив «Томхей Тмімім» у Святій Землі
Через деякий час єшива злилася з єшивою «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад наприкінці 5749 року (1988/1989).
У місяці елулі 5748 на території єшиви паралельно відкрилася навчальна програма для учнів малої єшиви. Згодом заняття для учнів великої єшиви там припинилися, і єшива слугує лише малою єшивою.
Єшива «Бейт га-Рам» — перша у Святій Землі, що привезла учнів-шлухім до єшив ктанот, починаючи з місяця хешвана 5764 (жовтень–листопад 2003), з ініціативи рава Шмуеля Вольфа. Слідом за нею пішли всі єшиви ктанот у країні.

Зі створенням Нахалат-Гар-Хабаду в 5729 році (1968/1969) було засновано талмуд-тору з невеликою кількістю учнів. У перший період після її створення талмуд-тора діяла в житлових квартирах, а в наступні роки, з посиленням алії, кількість учнів зросла, і класи перейшли на перший поверх центральної синагоги «Бейт Іцхак» (нині «Бейт Еліягу»).
Рада Нахалат-Гар-Хабада збудувала в центрі кварталу просторі будівлі, до яких учні увійшли в 5738 році (1977/1978). У наступні роки Рада Нахалат-Гар-Хабада збудувала чудовий комплекс, і з прискоренням переїзду хасидів Хабаду до Нахалат-Гар-Хабада талмуд-тора дедалі зростала, доки не виникла неможлива тіснота, і впродовж років висувалися різні варіанти розширення або розділення.
Ребе надсилав особливі листи з благословенням і підбадьоренням учням талмуд-тори в Нахалат-Гар-Хабаді. У листі від 14 швата 5738 року (22 січня 1978) Ребе висловлює задоволення від отриманого звіту про успіхи учнів талмуд-тори у вивченні Хумашу, Гемари й «Танії» і закликає учнів «підноситися у святості» — додавати в навчанні, старанно вчитися, щоб виконувати заповіді якнайкраще. Ребе благословляє учнів: «І Всевишній, благословенний Він, хай дарує їм успіх іти від сили до сили в їхньому навчанні й поведінці та бути сяйним прикладом для всіх, хто їх бачить. А їхні батьки й учителі, хай живуть вони, отримають від них багато втіхи. Справжньої, хасидської втіхи».
У 5783 році (2022/2023) було вирішено, що талмуд-тору буде поділено на два відділення: на першому етапі 1–2-і класи навчатимуться в новому комплексі, а на наступному етапі — також 3–4-і класи. Старші класи залишаться в нинішньому комплексі. Улітку 5783 року (2022/2023) було підготовлено територію для нових тимчасових будівель для молодшого відділення, і в комплексі навіть установили каравани. Але здійснення переходу затрималося, і на початку навчального року 5784, коли навчання почалося з понад 700 учнями, талмуд-тора не розділилася.
До навчального року 5785 близько 200 учнів 1–2-х класів перейшли до нового комплексу поруч із Нахалат-Гар-Хабадом, а по одному класу з кожної паралелі — 1-й і 2-й — залишилися в комплексі талмуд-тори.

Єшиву «Томхей Тмімім» Любавич Нахалат-Гар-Хабад було засновано за вказівкою Ребе в 5732 році (1971/1972) для юнаків — вихідців із Росії; єшива перебуває під провідництвом Ребе.
У період заснування в єшиві навчалися юнаки-репатріанти, жителі Нахалат-Гар-Хабаду, а на пізнішому етапі єшива приймала дітей і юнаків — нових репатріантів, з наголосом на вихідцях із Бухари.
У період великої алії в 5750-х роках єшива прийняла юнаків-репатріантів, частина з них — випускники хабадських закладів у СНД.
У приватному домі Ребе була скринька цдаки єшиви, і час від часу секретар р. Біньямін Кляйн надсилав її вміст р. Мотлу для єшиви
Сьогодні установа слугує синагогою, а в будівлі єшиви час від часу проводяться семінари й дні навчання.