Центральна синагога Хабаду Нахалат-Гар-Хабад
| Бейт Іцхак — Бейт Еліягу | |
|---|---|
Фасад синагоги до розширення (середина 5750-х років) | |
| Місто | Нахалат-Гар-Хабад, Кір'ят-Малахі |
| Країна | Ерец-Ісраель |
| Дата заснування | 5738 |
| Рабин синагоги | Рав Іцхак-Єгуда Ярославський |
| Машпіа синагоги | Рав Міхаель Мішуловін |
Центральна синагога «Бейт Іцхак — Бейт Еліягу»[1] — центральна синагога громади Хабаду в Нахалат-Гар-Хабаді, що служить хасидам Хабаду, які живуть у кварталі, і названа вона на ім'я головного жертводавця на її створення, мецената пана Айзика Вольфсона, і на ім'я габая рава Еліягу Воловика.
Історія

5729 року (1968/1969) громадські діячі Хабаду у Святій Землі почали діяти задля створення нового хабадського кварталу, і Міністерство абсорбції запропонувало новий квартал у Кір'ят-Малахі на півдні, а після схвалення Ребе почалося хабадське заселення в місті, і кварталу було дано назву Нахалат-Гар-Хабад.
Поряд із турботою про заселення хабадського житлового району репатріантами, що прибули в ті роки з Радянського Союзу, громадські діячі Хабаду почали дбати про зведення просторої синагоги з великою кількістю сидячих місць для мешканців кварталу, який розвивався прискореними темпами.
Основну суму на будівництво синагоги пожертвував меценат пан Айзик Вольфсон з Англії, за посередництва його представника у Святій Землі, пана Моше Яффе, одного з керівників «Гейхал Шломо» в Єрусалимі.
Узимку 5731 року (1970/1971) почали готувати плани будівництва синагоги силами архітектора пана Адама Еяля, і під час візиту пана Вольфсона в місяці нісані того ж року йому було представлено плани, і він погодився пожертвувати 145 000 лір на будівництво, що становило близько третини передбачуваної суми, і водночас подбав про те, щоб пан Зерах Вархафтіг пожертвував ще третину витрат на будівництво, а решту третини сплатять громадські діячі Хабаду в кварталі.
18 елула 5731 (8 вересня 1971) відбулося урочисте закладання першого каменя синагоги[2] під керівництвом рава Зуші Вілімовського, і під час нього рав Ефраїм Вольф зачитав перед публікою телеграму, яку Ребе надіслав учасникам свята, у ній Ребе написав:
«Я душевно беру участь у згаданому святі, яке є також ще одним етапом у розвитку Нахалат-Гар-Хабада як місця поселення синів Ізраїлю, і особливо тих, хто виїхав із тієї країни, і в хабадській жвавості.
І як місця молитви і Тори в повсякденному житті, пройнятому світлом і хасидським запалом.
І адже це особливий день, день народження Бешта і Алтер Ребе «Хай елул», що вносить жвавість у служіння «Я — Коханому моєму, а Коханий мій — мені».
І хай додасть усе це в поселенні народу нашого, народу святого, у Святій Землі і на святій горі в Єрусалимі».
Будівельні роботи сильно затяглися — як через грошові та бюрократичні труднощі, так і через паралельні будівельні роботи в навчальних закладах, створених у кварталі, що розвивався, які були терміновішими.
Будівництво каркаса першого поверху завершилося лише в місяці сівані 5733, а тим часом будівля використовувалася під навчальні класи для місцевої талмуд-тори, яка теж перебувала на стадії будівництва.
Лише наприкінці 5738 року (1977/1978) було завершено будівництво синагоги загальною вартістю 900 000 лір, а на фасаді синагоги було повішено вивіску «Бейт Іцхак», на якій було увічнено головного жертводавця на її будівництво, мецената пана Айзика Вольфсона. В урочистості освячення будівлі синагоги брав участь і сам пан Вольфсон разом зі своїм представником у Країні р. Моше Яффе та іншими громадськими діячами і рабинами.
19 кислева 5746 (2 грудня 1985) до синагоги було внесено Сувій Тори репатріантів з Росії, написаний за вказівкою Ребе в рамках мівцо «Загальний сувій Тори єдності Ізраїлю».
5773 року (2012/2013) рада синагоги взялася до ремонту і розширення будівлі синагоги, щоб дати відповідь численним молільникам, які відвідують її брами.
5781 року (2020/2021) до назви синагоги було додано ім'я «Бейт Еліягу» на честь відомого габая, який служив у ній протягом десятків років, рава Еліягу Воловика.
Розташування синагоги
Центральна синагога розташована посередині ряду установ Хабаду в Нахалат-Гар-Хабаді, поблизу центральної мікви кварталу і квартальних крамниць.
Будівля синагоги
Будівля синагоги здіймається на три поверхи і підвал, і за своїм первісним проєктом вона схожа на синагогу «Бейт Ар'є» в хабадському житловому районі в Лоді, яка будувалася одночасно з нею.
Перший поверх синагоги поділено на шість молитовних залів, у яких відбувається більшість міньянів молитов у будні, а також ранні міньяни молитов по суботах, і звичайні фарбрейнгени по суботах і в хасидські пам'ятні дні.
На другому поверсі розташована центральна молитовна зала, у якій відбуваються також громадські заходи і фарбрейнгени в особливі хасидські пам'ятні дні та центральні міньяни молитов по суботах і святах. На цьому поверсі в минулому існував великий балкон, який був перетворений на додаткову молитовну залу з розширенням громади та приєднанням до синагоги нових молільників.
Розкішний арон кодеш на цьому поверсі присвятив рав Біньямін-Еліягу Городецький, представник наших Ребе, провідників поколінь, у Святій Землі та один із провідних громадських діячів зі зміцнення Нахалат-Гар-Хабада загалом і цієї синагоги зокрема, для піднесення душ його батьків.
Третій поверх служить жіночим відділенням і навчальними кімнатами для жінок громади.
На підвальному поверсі, що служить бомбосховищем, по суботах відбувається міньян аврехім.
Особистості в синагозі
- Рав Іцхак-Єгуда Ярославський — рабин і мара де-атра
- Рав Еліягу Воловик — головний габай (благословенної пам'яті)
- Рав Еліягу Куперман — габай (благословенної пам'яті)
- Рав Аврагам-Яаков Сосовер — бааль коре
- Рав Міхаель Мішуловін — машпіа
- Габаї синагоги — р. Еліезер Шейкевич і р. Бецалель Глойберман
Додаткова література
- Шнеур Бергер, «Партизан» — розділ 22, розділ, що оглядає діяльність громадського діяча рава Зуші Вілімовського задля будівництва синагоги
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Від моменту свого заснування вона називалася «Бейт Іцхак» на увічнення головного жертводавця на її будівництво, мецената пана Айзика Вольфсона. 5781 року (2020/2021) назву синагоги було змінено на «Бейт Еліягу» на честь відомого габая, який служив у ній протягом десятків років, рава Еліягу Воловика.
- ^ Див. [www.archives.gov.il/archives/Archive/0b071706800399c8/File/0b07170680d8e758|запрошення на урочистість освячення будівлі], у Державному архіві, підшивка листування з президентом, сторінка 11].