Малі трактати
Малі трактати — група творів, складених у стилі Мішни. Вони зазвичай вважаються барайтами (тобто літературою, що належить до доби танаїв), проте частину з них написано в пізніші періоди. Малі трактати відрізняються від Мішни і Тосефти тим, що частина з них пізніші, і тим, що, на відміну від Тосефти, більшість із них не розташовані в порядку трактатів Мішни.
Малі трактати зазвичай друкуються наприкінці розділу Незікін у виданнях Вавилонського Талмуду. У перших восьми є багато оригінального матеріалу, який не трапляється в інших місцях літератури Хазаль, а в семи останніх — переважно добірка з інших місць.
Список малих трактатів
- «Авот де-рабі Натан» — цей трактат розташований переважно в порядку трактату «Авот» (і подібний до Тосефти, розташованої, як сказано, в порядку Мішни). У виданні Шехтера є дві версії за рукописами: у версії А (прийнятій у друкованих виданнях) — 41 розділ, а у версії Б — 48 розділів.
- Трактат «Софрім» — є дві паралельні, але різні версії — у Вавилонському Талмуді та в Єрусалимському Талмуді.
- «Евель рабаті» — закони поховання, надгробної промови і жалоби (називається також трактатом «Смахот» — евфемістично).
- Трактат «Кала» — заручини, шлюб, подружні стосунки. Цей трактат вважався одним із найменш вивчаних — настільки, що служить мірилом знавця Тори з широкими знаннями, який «володіє навіть трактатом „Кала“»[1].
- «Кала рабаті» — розширення попереднього трактату, складене у формі Мішни і Гемари.
- «Дерех ерец раба» — правила поведінки, стосунки між людиною і ближнім.
- «Дерех ерец зута» — настанови мусару для знавців Тори: поради щодо самокритики і скромності.
- «Перек га-шалом» — названий за своїм початком «Гадоль га-шалом» — про шляхи миру між людиною і ближнім. «Перек га-шалом» — останній розділ «Дерех ерец зута», але є ті, хто ставиться до нього як до окремого твору.
- Трактат «Авадім» — докладний виклад законів про рабів.
- Трактат «Герім» — порядок прийняття герів.
- Трактат «Кутім» — ставлення галахи до кутіїв (самаритян).
Наступні трактати становлять своєрідну добірку законів за темами, які обговорюються також у трактаті «Менахот», у четвертому розділі, і в «Галахот ктанот» у Ріфа і Роша:
- Трактат «Сефер Тора».
- Трактат «Мезуза».
- Трактат «Тфілін» - один із малих трактатів, що складається з одного розділу, присвяченого законам тфілін.
- Трактат «Цицит».
Утрачені трактати:
- Трактат «Ерец Ісраель» — деякі згадували також трактат «Ерец Ісраель», але він до нас не дійшов.
- Трактат «Ханука» — цей трактат згадувався від імені Віленського Гаона, але до нас не дійшов[2].
Висловлювання Ребе
[3]Відповідь Ребе жінці, в якої не було дітей. Ребе вказав їй зміцнитися в кількох певних заповідях.
Серед іншого Ребе вказав:
«Судячи з її листа, вона дочка когена, і якщо її чоловік не коген, то крім усього сказаного вище правильно, щоб її чоловік був обізнаний зі змістом якогось трактату з трактатів Шасу, і це може бути також із малих трактатів, як-от трактат „Кала“ та подібні».
Примітки
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Шабат», аркуш 114а: «Хто такий знавець Тори, якого призначають керівником громади? Той, кого запитують про закон у будь-якому місці, і він відповідає, навіть у трактаті „Кала“». А також Вавилонський Талмуд, трактат «Таанит», аркуш 10б і Вавилонський Талмуд, трактат «Кідушин», аркуш 49б
- ^ Передмова рабі Аврагама, сина Гра, до семи трактатів у його книжці «Рав пеалім».
- ^ Мабуть, усе нижченаведене потрібно замінити на: багато разів [примітка: див., наприклад, лист від 23 швата 5717 року (25 січня 1957)] Ребе вказував [на підставі Гемари в трактаті «Кідушин»], що якщо ісраель хоче одружитися з дочкою когена і не є знавцем Тори, він повинен вивчити принаймні один малий трактат, і бажано, щоб це був трактат «Кала».