Перейти до вмісту

Камінь (літера)

Матеріал з Хабадпедії
Букви письмом стам і шрифтом Раші

Камінь слугує в каббалі образом букв мовлення і думки людини, але головно наводиться в ученні хасидуту як образ букв мовлення Святого, благословенний Він, з яких були створені творіння.

Як образ каменів, що будують доми

Сила і світло, які випромінив Святий, благословенний Він, щоб створити творіння, називаються «словом Г-спода». Як написано: «Словом Г-спода створені небеса, і подихом уст Його — усе воїнство їхнє» [1].

Букви слова Г-спода уподібнюються каменям, що будують «доми». «Доми» — це цілі слова, які є поєднанням Б-жественних сил, що дають буття творінням, подібно до поєднання букв, які утворюють слово[2].

Образ віддаленості змісту, сили й суті

Природні камені, створені руками Небес
Цеглини, зроблені людиною

Ще одна причина того, що буква називається каменем, у тому, що як не можна порівнювати гідність людини з гідністю неживого — каменів, так велика відстань між змістом, вираженим у слові, і тілом букв, з яких воно складається.

Назви цих сил слугують людині, щоб називати творіння на ім'я.

Так сказано в «Сефер Єціра»: «Два камені будують два доми, три камені будують шість домів і т. д.», тобто дві букви складають два слова.

Наприклад, букви א' і ב' складають слова «אב» і «בא», і так само три букви складають шість слів.

І так камінь слугує образом букв Тори, Пророків і Писань, даних через Моше Рабейну та всіх інших пророків.

Два види каменів

Існують два види каменів:

а. Природний камінь, що утворився природним шляхом.

б. Цеглина — камінь, зроблений руками людини, що утворюється шляхом випалювання у вогні. Вона теж називається «каменем», як написано: «І була в них цегла замість каменю» [3].

Так і в буквах Тори, що уподібнюються каменям, слід розрізняти букви Тори, які мають Б-жественне джерело і називаються святою мовою, бо походять із рівня Вищої святості, і букви інших мов, які створили люди, — це буденна мова, чужа мова (лааз).

Однак і чужа мова може піднестися й освятитися завдяки тому, що сини Ізраїлю, розсіяні по своїх країнах, користуються їхніми мовами заради святості, тобто для служіння і заробітку в кошерний спосіб і в ім'я Небес. Завдяки цьому вони мають змогу потім займатися Торою і молитвою і тим самим освятити буденні заняття — буденне в чистоті святості.

Тим паче — коли користуються чужими мовами для вивчення і розуміння слів Тори, чим підносять букви чужої мови до святості.

Щоб і «цеглина» стала каменем, вона мусить спершу випалитися в печі «вогню» — вогню полум'я любові до Всевишнього.

Тобто щоб праця і заробіток, якими займається людина, були в ім'я Небес, аби вона могла молитися з натхненням любові і трепету та із самопожертвою в «Шма», і тоді й цеглина — букви чужої мови — стає подібною до каменю.

Оскільки все це — освячення букв людиною, святість, що досягається таким чином, перебуває на нижчому щаблі, ніж букви Тори, як їх було дано святою мовою.

Примітки

  1. ^ Тегілім 33:6
  2. ^ «Сефер Єціра»
  3. ^ Берешит 11:3
(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Повідомити про помилку на цій сторінці