Перейти до вмісту

Давид Нінчинський

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Давид Нінчинський
Основна інформація
Дата народження5707
Місце народженняШанхай
Дата смерті15 швата 5783 (6 лютого 2023)
Місце похованняГар-га-Менухот
Місце проживанняБейтар-Іліт
Рід діяльностімайстер шофарів, власник фабрики шофарів «Шофар мі-Бейт Давид»

Рав Давид Нінчинський (5707 — 15 швата 5783 (6 лютого 2023)) був одним з анаш у Бейтар-Іліті, власник фабрики унікальних шофарів, які купували в нього великі рабини.

Біографія

Народився в 5707 році (1946/1947) у Шанхаї в Китаї. У юності переїхав до Бразилії, де вперше навчився сурмити в шофар. Ще коли був у Росії, наблизився до хасидизму Хабад.

У 5740-ті роки переїхав до Бейтар-Іліта, де керував своєю невеликою й унікальною фабрикою шофарів — «Шофар мі-Бейт Давид».

У Новий рік дерев — 15 швата 5783 (6 лютого 2023) — пішов зі світу у віці 76 років. Похований на цвинтарі Гар-га-Менухот.

У газеті «Шеарім» у Бейтар-Іліті розповідається про нього:

Р. Давид сам — досвідчений сурмач у шофар, і він обробляє шофари, що виходять з його рук, з великою працею й особливою майстерністю, на основі широких знань законів акустики й уміння видобувати максимум чистих сурмлень за мінімуму фізичних зусиль. Метод він винайшов сам і продовжує вдосконалювати й розвивати його вже понад 30 років. Р. Давид виконує роботу в маленькій студії у себе вдома, де самостійно виготовив собі інструменти й пристосування, що допомагають йому в процесі обробки згідно з усіма найсуворішими правилами галахи. Він діє з безкомпромісної відданості доводити кожен шофар до його максимального стану щодо віддачі звуків і не випустить із рук шофар, доки не досягне досконалого результату в легкості сурмління й чистоті звуку. Серед його клієнтів — найбільші сурмачі в шофар у країні, багато рабинів і адморів, серед них — його святість адмор із Цанза, його святість адмор зі Сквири, його святість адмор із Цанза, його святість адмор із Надвірної, його святість адмор із Лелова і багато інших великих людей Ізраїлю

.

Кожного місяця елула він сурмив понад 300 сурмлень, чого дотримувався всі роки. Про це р. Давид розповів газеті «Мішпаха»: «Причина цього проста: якщо людині потрібно піднятися на гору і вона щодня тренується в підйомі з вантажем у 50 кілограмів на спині, то в призначений день, без важкого вантажу, вона легко зійде на гору. Якщо я тренуюся на 300 звуках, то потім 100 звуків здаються завданням, виконати яке набагато легше».

Р. Давид повторював своїм учням: «Шофар — не звичайний музичний інструмент: для будь-якого музичного інструмента є кілька років навчання, які людина має присвятити, щоб набути майстерності, а понад це потрібно лише тренуватися. Навчання сурмлінню в шофар не закінчується все життя з простої причини — шофар і гординя не йдуть разом, і все життя людина має вчитися, як викорінити із себе цю виразку гордині».

Шофар — частина душі

З усіх шофарів, що пройшли через його руки, р. Давид прив'язався до одного шофара, який для нього єдиний і особливий і з яким він відмовлявся розлучатися. Дивовижно, але за цим шофаром не стояло жодної особливої історії — просто шофар, який р. Давид особливо любив, і сурмління в нього було надзвичайно чистим.

Слава про цей особливий шофар рознеслася далеко, однак, попри дуже щедрі пропозиції, які отримував р. Давид, — він ніколи не погоджувався його продати. Р. Давид розповідав: «Багатий єврей із Герцлії, який запропонував мені за нього величезну суму, запитав мене: „Чому?! Адже на суму, яку я тобі пропоную, ти можеш купити безліч чудових шофарів!“. Я сказав йому, що в ту мить, коли людина розуміє, що таке шофар, він стає частиною її душі, а звук, видобутий із шофара, — це голос її душі. Цей шофар супроводжував мене в стількох місцях, що він — частина моєї душі, і я не можу з ним розлучитися».

Додаткова література

Зовнішні посилання

Давид Нінчинський згадується ще в 3 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600653300

Повідомити про помилку на цій сторінці