«Тана де-вей Еліягу»
«Тана де-вей Еліягу», відомий також під назвою «Седер Еліягу раба/рабба» і «Седер Еліягу зута», — агадичний мідраш, який приписують пророку Еліягу.
Його сутність
Мідраш тлумачить вірші Тори та Пророків, починається зі створення світу, Адама га-Рішона, праотців народу, єгипетського рабства й так далі, і переходить від теми до теми, як це прийнято в мідрашах. Книга закликає до цдаки й добродійності, до добрих якостей, до обережності у виконанні заповідей, до віддалення від амей га-арец, до шанування батьків, до прислуговування знавцям Тори тощо. Також у ній описано Ган Еден і Геїном, Дні Мошіаха, воскресіння мертвих тощо. Твір використовує безліч притч і оповідей, щоб наочно показати свої вимоги. Де-не-де в ньому трапляються також різні галахот, і деякі з них навіть включено до «Шулхан арух» як обов'язкові галахічно на практиці.
У Талмуді
На вірш «Став і виміряв землю, глянув і розв'язав народи, і розсипалися гори вічні, похилилися пагорби віковічні, „путі світу“ Його» (Хавакук 3, 5 — 6) витлумачили мудреці в Талмуді у сіюмі трактату Ніда, яким завершується вивчення шести розділів Вавилонського Талмуду, від імені «Тана де-вей Еліягу», що тому, хто вивчає щодня галахот, обіцяно, що він син світу прийдешнього;
Вчили в домі Еліягу, нехай буде він згаданий на добро: кожному, хто вивчає галахот щодня, обіцяно, що він син світу прийдешнього, як сказано: путі світу Його (Хавакук 3, 6); не читай галіхот, а галахот.
Його написання равом Ананом
У трактаті Ктубот наводиться, що рав Анан склав книгу «Тана де-вей Еліягу», де записав те, чого навчився з уст пророка Еліягу, який відкривався йому. Унаслідок певного випадку порядок навчання змінився. Цей випадок розповідається в Гемарі трактату Ктубот на аркуші 105[1]:
- Один чоловік приніс раву Анану подарунок і розповів йому, що йому належить прийти на суд Тори зі своїм товаришем до рабинського суду рава Анана. Коли рав Анан почув це, він сказав, що оскільки той приніс йому подарунок, подарунок вважається хабарем, хоча й не був принесений явно з цією метою, і він не може його судити. Він відправив його до рава Нахмана і передав раву Нахману, що не може судити його за галахою, і тому нехай його судить рав Нахман. Рав Нахман, почувши таке, зрозумів, що, вочевидь, ідеться про родича рава Анана. У той самий час там перебували також сироти. Зважив рав Нахман подумки і сказав: переді мною заповідь-веління шанування Тори, яка має перевагу над заповіддю-велінням «Справедливо судіть», згідно з якою заборонено виявляти пошану одній зі сторін, що судяться, через побоювання, що загородяться доводи її супротивника, і я зобов'язаний пропустити вперед у суді Тори родича рава Анана.
- Коли побачив це супротивник чоловіка, якого рав Анан прислав до рава Нахмана, і зрозумів, що рав Нахман виявляє пошану до його супротивника, загородилися доводи його супротивника, і було допущено несправедливість у суді Тори тим, що одна зі сторін, що судяться, не могла наводити свої доводи з такою самою впевненістю в собі, як інша сторона, а це заборонено за галахою.
Хоча рав Анан заподіяв цю несправедливість ненавмисно, тим, що ненавмисно ввів в оману рава Нахмана, змусивши думати, що йдеться про його родича, він отримав за це суворе покарання:
«Рав Анан, гава рагіль Еліягу де-аті гавей, де-гава матні лей седер де-Еліягу. Кейван де-авад гахі істалак. Єтив бе-таанита у-ваа рахамей ве-ата. Кі ата гава мав'іт лей бауті, ве-авад тейвута ве-єтив камей ад де-апік лей сідрей, ве-гайну де-амрі седер де-Еліягу рабба, седер Еліягу зута»
Переклад: до рава Анана зазвичай приходив Еліягу і навчав його «Седер Еліягу». Оскільки рав Анан учинив так (випадок, розказаний перед цим, що він схилив суд ненавмисно), Еліягу віддалився. Рав Анан сидів у пості й просив милосердя, і Еліягу повернувся. Коли Еліягу приходив, він лякав рава Анана, рав Анан зробив скриню і сидів у ній перед Еліягу, доки Еліягу не закінчив навчати його. І це те, чого ми вчили, що є «Седер Еліягу рабба» (те, чого той навчав його до випадку) і «Седер Еліягу зута» (те, чого навчав його в скрині після випадку)[2].
Мідраш в ученні Ребе
В ученні Ребе багато разів наводяться цитати з мідрашу, зі слів Ребе зрозуміла його думка, що «Тана де-вей Еліягу» є твором пророка Еліягу.
Наприклад, у такій цитаті, коли наводиться твердження мідрашу «я кажу», Ребе пояснює це як «пророк Еліягу встановлює»:
«Дві речі передували світові, Тора та Ізраїль, і не знаю я, яка з них передує», і продовжує: «А я кажу»[3], тобто «пророк Еліягу встановлює», що «Ізраїль передували» — «думка про Ізраїль передувала всякій речі», навіть думці про Тору.[4]
Наприкінці того самого року – напередодні Рош га-Шана 5747 (3 жовтня 1986) Ребе знову згадує як щось просте: «Як наведено в „Тана де-вей Еліягу“ – пророк Еліягу, нехай буде він згаданий на добро, вісник добра тощо»[5].
У «Лікутей сіхот»[6] Ребе пояснює, чому Алтер Ребе навів у «Танії» («Ігерет га-тшува») у розділі 9 із «Тана де-вей Еліягу» – «Людина скоїла провину і стала повинна смерті перед Всевишнім, що їй робити і буде жива: якщо вона звикла читати один аркуш, нехай читає два аркуші, вивчати один розділ, нехай вивчає два розділи тощо» – тоді як у надрукованій версії цього не знайти – хоча так прямо сказано у «Ваїкра раба» (і він також ретельно вказує джерело) – тому що цим натякається, що йдеться про виправлення цього гріха, адже Еліягу пов'язаний із виправленням вади брита і називається «ангелом завіту»[7].
Думки про джерело мідрашу
Деякі з великих людей поколінь вважали, що мідраш написаний не равом Ананом з уст пророка Еліягу, а іншими танаями, яких звали «Еліягу». Серед них рабі Іцхак Абарбанель[8], рав Іссахар-Бер Ейленбург у своїй книзі «Беер шева»[9] і Рашбац[10], який стверджував, що неможливо, щоб пророк Еліягу цитував танаїв.
Хіда[11] і рав Йосеф-Зхарья Штерн[12] відповіли на їхні доводи.
Зі слів Ребе зрозуміло, що, на його думку, твір написаний з уст пророка Еліягу, див. вище в розділі Мідраш в ученні Ребе.
Зовнішні посилання
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Пророк Еліягу встановлює» у тижневику «Гіткашрут» номер 1184, на сайті

Примітки
- ^ Вавилонський Талмуд, трактат Ктубот, аркуш 105, сторінка б
- ^ Так пояснює там Раші слова Гемари, але Тосафот пояснюють ці слова інакше.
- ^ Вислів, звичайний у «Тана де-вей Еліягу», подібного до якого ми не знаходимо в інших книгах
- ^ Ніч Гошана раба 5746. «Гітваадуйот» 5746 том 1 с. 310
- ^ «Гітваадуйот 5746» том 4 с. 497
- ^ Том 39 с. 113 примітка 15
- ^ Малахі 3, 1
- ^ Які приписували його танаю на ім'я Еліягу.
- ^ Які приписували його іншому танаю, якого звали Еліягу Ейні.
- ^ «Маген авот» частина 3 розділ 3.
- ^ «Яїр озен» розділ Тав пункт 20, «Шем га-гдолім» розділ книг літера Самех сеіф катан 6, «Гашматот» до «Шаар Йосеф» на трактат «Горайот».
- ^ «Зехер Єгосеф» частина 3.