Перейти до вмісту

Парашат га-ман

Матеріал з Хабадпедії
«Парашат га-ман»

І сказав Г-сподь Моше: ось, Я проллю вам дощем хліб із неба, і виходитиме народ і збиратиме щоденно на кожен день, щоб випробувати Мені його, чи чинитиме він за Моїм ученням, чи ні. І буде в шостий день: нехай приготують те, що принесуть, і буде вдвічі проти того, що збирають кожного дня. І сказали Моше і Аарон усім синам Ізраїлю: увечері дізнаєтеся, що Г-сподь вивів вас із землі Єгипетської. А вранці побачите славу Г-спода, бо почув Він ваше ремство на Г-спода; а ми що, що ви ремствуєте на нас? І сказав Моше: коли дасть вам Г-сподь увечері м'ясо їсти і хліб уранці досхочу, коли почує Г-сподь ваше ремство, яке ви здіймаєте на Нього, — а ми що? Не на нас ваше ремство, а на Г-спода.

І сказав Моше Ааронові: скажи всій громаді синів Ізраїлю: наблизьтеся перед Г-сподом, бо Він почув ваше ремство. І було, коли говорив Аарон усій громаді синів Ізраїлю, звернулися вони до пустелі, і ось слава Г-спода з'явилася в хмарі. І говорив Г-сподь Моше так: Я почув ремство синів Ізраїлю; говори їм так: у сутінках їстимете м'ясо, а вранці насититеся хлібом, і дізнаєтеся, що Я — Г-сподь, Б-г ваш. І було ввечері: піднялися перепели й покрили стан, а вранці був шар роси навколо стану. І піднявся шар роси, і ось на поверхні пустелі — щось дрібне, крупоподібне, дрібне, як іній на землі. І побачили сини Ізраїлю, і сказали одне одному: «Ман гу» — бо не знали, що це. І сказав їм Моше: це хліб, який дав вам Г-сподь у їжу. Ось що заповів Г-сподь: збирайте його кожен за потребою своєю, омер на голову, за числом душ ваших, кожен для тих, хто в його наметі, беріть. І зробили так сини Ізраїлю, і зібрали, хто багато, а хто мало. І відміряли омером, і не було зайвого в того, хто багато, і в того, хто мало, не було нестачі: кожен зібрав за потребою своєю.

І сказав їм Моше: нехай ніхто не залишає від неї до ранку. Але не послухали Моше, і деякі залишили від неї до ранку, і завелися в ній черви, і вона засмерділася; і розгнівався на них Моше. І збирали її кожного ранку, кожен за потребою своєю, а коли припікало сонце, вона танула. І було в шостий день: зібрали хліба вдвічі, по два омери на одного; і прийшли всі старійшини громади й розповіли Моше. І сказав він їм: це те, про що говорив Г-сподь: завтра спочинок, святий Шабат Г-споду; що пектимете — печіть, і що варитимете — варіть, а все, що залишиться, відкладіть собі на зберігання до ранку. І відклали її до ранку, як заповів Моше, і вона не засмерділася, і червів не було в ній. І сказав Моше: їжте її сьогодні, бо Шабат сьогодні Г-споду; сьогодні не знайдете її в полі. Шість днів збирайте її, а в сьомий день — Шабат, не буде її. І було в сьомий день: вийшли деякі з народу збирати, але не знайшли.

І сказав Г-сподь Моше: доки будете ви відмовлятися дотримуватися Моїх заповідей і Моїх учень? Дивіться: оскільки Г-сподь дав вам Шабат, тому Він дає вам у шостий день хліба на два дні; залишайтеся кожен на своєму місці, нехай ніхто не виходить зі свого місця в сьомий день. І відпочивав народ у сьомий день. І дав дім Ізраїлю їй ім'я «ман»; і вона була як насіння коріандру, біла, а смак її — як коржі з медом. І сказав Моше: ось що заповів Г-сподь: повний омер її — на зберігання для поколінь ваших, щоб бачили хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли виводив вас із землі Єгипетської. І сказав Моше Ааронові: візьми одну посудину і поклади туди повний омер манни, і постав її перед Г-сподом на зберігання для поколінь ваших. Як заповів Г-сподь Моше, так поставив її Аарон перед свідченням на зберігання. А сини Ізраїлю їли манну сорок років, до приходу їхнього в землю заселену; манну їли вони до приходу їхнього до межі землі Кнаан. А омер — це десята частина ефи.

«Парашат га-ман» — уривок із книги Шмот (Шмот 16, 4–36), що описує сходження «манни» з небес для синів Ізраїлю в пустелі. Окрім свого історичного й навчального значення, цей уривок із плином поколінь став відомою сгулою для заробітку, і в різних згадках у літературі Тори й хасидуту прийнято, що його читання приносить матеріальний достаток і впевненість у заробітку людини.

Джерело сгули

Сгула пов'язана передусім зі словами рабі Мендла з Риманова, одного з перших адморів у русі хасидизму, який передав від імені давнього переказу, що у вівторок тижня, у який читають главу «Бешалах», є особлива сгула для заробітку — прочитати «Парашат га-ман» «двічі текст і один раз переклад», подібно до читання тижневої глави. Цей день вважається ет рацон для заробітку на весь рік.

Щоденне читання як сгула

Окрім особливого читання в тиждень глави «Бешалах», відома також сгула промовляти «Парашат га-ман» щодня[1], особливо в ранкові години, з наміром пробудити упевненість у Всевишньому як у Тому, Хто дає хліб «щоденно на кожен день». Мудреці підкреслювали, що щоденне сходження манни мало навчити народ постійної віри й упевненості в провидінні Святого, благословенний Він.

Звичай Хабаду

Алтер Ребе у «Шулхан арух» написав, що добре промовляти «Парашат га-ман», щоб людина вірила, що весь її прожиток приходить до неї Б-жественним провидінням, бо з манною було так, що Святий, благословенний Він, стежив, щоб дати кожному по омеру на голову на всі душі його дому, як написано: «І відміряли омером, і не було зайвого в того, хто багато, і в того, хто мало, не було нестачі», — і щоб зміцнилася її віра[2].

«Парашат га-ман» не наводиться в тексті молитви сідура Алтер Ребе.

Ребе висловився про це в «Ігрот кодеш»:

Мені відоме наведене в книзі «Мішмерет шалом» від імені праведного рава р. Пінхаса з Корця, що сгула для заробітку — промовляти щодня «Парашат га-ман» і 13 основ віри рано-вранці... Але ясно, що речі-сгули, сказані в такому-то місці й у такий-то час, не мають стосунку до тексту молитви всього Ізраїлю.

— «Ігрот кодеш», том 12, с. 19

Тобто, хоча є місце для сгулот у приватному порядку, цього недостатньо, щоб приписувати постійні молитви для всієї громади.

Ребе пояснює[3], що промовляння «Парашат га-ман» походить із вищого щабля впевненості — «тих, що уповають на милість Його», — і тому його можна промовляти навіть у Шабат і перед молитвою, як вираз досконалої віри в особливе провидіння щодо заробітку.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Крім Шабату, якщо це лише заради сгули для заробітку. Але для зміцнення впевненості є місце промовляти її і в Шабат, як у тексті статті.
  2. ^ «Шулхан арух га-Рав», «Орах хаїм», частина 1, розділ 1, параграф 10.
  3. ^ «Лікутей сіхот», том 26, с. 96 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці