Перейти до вмісту

Яаков Ліпшиц

Матеріал з Хабадпедії
Яаков Ліпшиц
Основна інформація
Дата народження5 тевета 5598 (2 січня 1838)
Дата смертіпереддень Рош га-Шана 5682 (2 жовтня 1921)
КраїнаРосія
Місце проживанняКовно
Рід діяльностігромадський діяч, секретар, письменник
Посадаособистий секретар рабі Іцхак-Ельханан Спектор, засновник бюро «Махзікей га-дат» у Ковно, один із перших засновників «Агудат Ісраель»
Сім'я
ДітиНета та інші

Р. Яаков Ліпшиц з Ковно (5 тевета 5598 (2 січня 1838) — переддень Рош га-Шана 5682 (2 жовтня 1921)) був особистим секретарем гаона рабі Іцхака-Ельханана Спектора (Ковнера), який був одним із найвидатніших законовчителів і великих рабинів свого часу. Служив у громадській діяльності на благо єврейства Росії протягом приблизно шістдесяти років і мужньо боровся проти руху Гаскала. Працював у співпраці з нашими Ребе, провідниками поколінь, — Ребе Магарашем, Ребе Рашабом і Ребе Раяцом, які висловлювалися з високою оцінкою про нього та його діяльність.

Його діяльність з Адморами Хабаду

Діяльність р. Яакова на благо єврейського суспільства здійснювалася головним чином з провідниками Хабаду: Ребе Рашабом і Ребе Раяцом. Він брав участь у скасуванні урядових указів у Росії та в Польщі, у безлічі дій з поширення Тори і зміцнення релігії, у своїй тяжкій боротьбі з «оновленцями», які замишляли пошкодити винограднику Ізраїлю, і в тому розмаху, якого він надав згуртуванню народу Тори, будучи одним із перших засновників «Агудат Ісраель».

Спочатку він листувався з Ребе Магарашем у різних питаннях. Після того як почалися погроми проти євреїв у містечках Росії, у 5640 році (1879/1880) і далі, було засновано єврейський комітет у Петербурзі, щоб шукати способів угамувати погроми. Голова комітету р. Нафталі-Герц Гінзбург скликав збори євреїв у Петербурзі в елулі 5641 року (1880/1881) за списком запрошених, який склав сам, із діячів, близьких його серцю, і збори не увінчалися успіхом. Потім було скликано другі збори на іяр 5642 року (квітень–травень 1882), і єврейським громадам у Росії було написано, щоб вони обрали зі свого середовища представників. І коли він отримав звістку про другі збори та про обрання представників громад, він написав про це нашому Ребе і спонукав його поклопотатися у справі обранця від Вітебської губернії, до якої належать Любавичі. На це відповів йому наш Ребе сердечним листом-подякою: «що добре й гарно зробив, повідомивши справу вчасно». І далі просить: «також і на майбутні дні просимо повідомляти про перебіг справ, які стануть відомі, якомога раніше»[1].

У світлі посилення нападок маскілім і сіоністів на релігійне єврейство рав Ліпшиц заснував у Ковно бюро під назвою «Махзікей га-дат», яке маскілім прозвали «Чорним бюро». Ребе Рашаб підтримував зв'язок з бюро і посилав туди зі своїм дорученням рава Еліезера-Моше Мадеєвського. Ребе Рашаб хвалив бюро і писав: «Загалом бюро в Ковно багато займається всіма необхідними справами, ун дер гейен алц, і вони викривають єресь оновленців і сіоністів . . І гідне бюро в Ковно, щоб підтримували їхні руки, бо займаються вони з запалом і добре»[2].

У період Рабинської конференції 5670 року (1909/1910) і підготовки до неї він допомагав Ребе Рашабу разом з його сином Ребе Раяцом своєю роботою і своїм досвідом секретаря і шлухи де-рабанан. Він був тим, хто розсилав листи різними адресами за велінням Ребе Рашаба, стилістично оформлював листи, розбирав, сортував тощо. Крім того, він їздив з дорученнями Ребе Рашаба та інших великих Ізраїлю від одного до іншого і від іншого до першого, щоб передавати різні доручення, надсилав звіти та відомості Рашабу і здійснював інші різні дії. У листах Ребе Рашаба він згадується десятки разів. Здебільшого він згадується в абревіатурі «ЯГАЛ» — Я'аков Г'а-Леві Л'іпшиц[3].

Також і свого сина р. Нету він залучав до своєї роботи, і той брав участь у роботі свого батька з допомоги Ребе Рашабу та іншим великим Ізраїлю. У листах Ребе Рашаба він іменується: «старанний син ЯГАЛа»[4].

Після його відходу з життя Ребе Раяц написав утішний лист його синові р. Неті, у якому висловився з великою оцінкою про нього: «Сумна звістка про відхід з життя його пана батька — мужа, видатного серед десятків тисяч, який у силі могутності своєї хапав за горло ворога і грабіжника ладу Ізраїлю і списом своїм винищував його, промовами вуст знання умів постати з вірними доповідями перед царями-мудрецями, стовпами Тори і гаонами Яакова, праведної пам'яті, і рукою своєю умів готувати страви синам Ізраїлю, щоб роз'яснити їм корінь, що породжує отруту й полин, який іде з каламутного джерела, і застерегти їх, щоб не потрапили вони в сітку задуму лицемірів; трудився і трудився, щоб захистити непорочних дітей і пробудити їх духом гордості серця Ізраїлю-старця. Відхід з життя рава Яакова, благословенної пам'яті, справив на мене гнітюче і болісне враження, хай буде душа його зав'язана у вузлі життя»[5].

Його книги

  • «Зіхрон Яаков» — розділи його спогадів, що містять історію євреїв Росії з 5520 по 5656 рік, у яких він виступає на захист вірного єврейства проти маскілім[6]. Вийшли друком після його відходу з життя зусиллями його сина р. Нети, у трьох частинах. На початку першої частини — листи-благословення від великих Ізраїлю, серед них Ребе Раяца, який пише йому: «Книгу його пана батька, благословенної пам'яті, „Зіхрон Яаков“ мені вельми приємно читати, бо напевно багато знайдеться в ній, що стосується всього Ізраїлю: літопис його бід, його страждань і його утисків зсередини і ззовні, і разом з тим — гордість нашого народу, народу Б-га Аврагама, у любові до його Тори і його віри, хід духу його наставників — святого народу і його гаонів, твердиня їхнього серця, і велич їхнього розуму, їхнє служіння, їхнє прагнення і їхня втіха, що звеселить і підбадьорить серце кожного сина цього святого народу, і тим більше — учителів знання і громадських діячів»[5].
  • «Толдот Іцхак»
  • «Махзікей га-дат»

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 7. Каталог HebrewBooks.

  1. «Геон Іцхак» גאון יצחק (Вільна, 1899) — у каталозі · читати
  2. «Діврей шалом ве-емет» («Слова миру та істини») דברי שלום ואמת (Варшава, 1884) — у каталозі · читати
  3. «Зіхрон Яаков», частина 1 זכרון יעקב - חלק א (Ковно — Слободка, 1924) — у каталозі · читати
  4. «Зіхрон Яаков», частина 2 זכרון יעקב - חלק ב (Ковно — Слободка, 1924) — у каталозі · читати
  5. «Махзікей га-дат» מחזיקי הדת [ב"ח] (Пйотркув, 1903) — у каталозі · читати
  6. «Махзікей га-дат» מחזיקי הדת (Пйотркув, 1903) — у каталозі · читати
  7. «Толдот Іцхак» תולדות יצחק (Варшава, 1897) — у каталозі · читати

Примітки

Яаков Ліпшиц згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5162571800

Повідомити про помилку на цій сторінці