Перейти до вмісту

Шмуель Азімов

Матеріал з Хабадпедії
Шмуель Азімов
Основна інформація
Дата народження5705 (серпень–вересень 1945)
Місце народженняПариж
Дата смерті12 хешвана 5775 (5 листопада 2014)
Місце похованняДілянка Хабаду на Оливковій горі
КраїнаФранція
Місце діяльностіПариж
Рід діяльностішаліах
Посадаголовний шаліах Ребе у Франції, керівник «Цеїрей Агудат Хабад» у Парижі
Сім'я
БатькоХаїм-Гілель Азімов
МатиРіша
ДружинаБатья, дочка рава Бенціон Шемтов
ДітиМенахем-Мендл Азімов, Леві-Іцхак Азимов, та інші, Менахем-Мендл Азімов
Брати й сестриМоше-Нісан Азімов
Родовід

Рав Шмуель (Муля) Азимов (1 елула 5705 (10 серпня 1945) – 12 хешвана 5775 (5 листопада 2014)) — головний шаліах Ребе в Парижі, зразкова хасидська особистість і один із найбільших діячів повернення до тшуви останнього покоління.

Біографія

Рав Шмуель Азімов (5772)

Народився в Рош ходеш елула 5705 року (серпень–вересень 1945) у сім'ї рава Хаїма-Гілеля Азімова (сина р. Цві-Гірша Азімова), керівника мережі хабадських талмуд-тор у Парижі, і його дружини Ріші.

Коли завершилася місія шлухім Ребе в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа, він із кількома товаришами по навчанню продовжив їхню роботу — наближення молоді й поширення юдаїзму та джерел хасидуту в Парижі.

Його весілля з дружиною Батьєю, донькою рава Бенціона Шемтова, відбулося в 5728 році (1967/1968); родини обох сторін, що належали до видатних хабадських громадських діячів, намагалися домогтися, щоб Ребе погодився на їхнє прохання взяти участь у весільному торжестві й провести обряд хупи, але Ребе відповів, що побоюється лихого ока, і як компенсацію відредагував до весілля маамар, що починається словами «Кі тіса».

Ребе розмовляє з равом Азімовим і двома його синами на фарбрейнгені

Коли він увійшов на єхідут 24 тішрея 5726 року (20 жовтня 1965), Ребе сказав йому: «Продовжуй там, і з додаванням, і буде в тебе великий успіх, а значення великого успіху — успіх, який неможливо собі уявити».

2 іяра 5728 року (30 квітня 1968) Ребе послав його до Парижа керувати відділенням «Цеірей Агудат Хабад» у Парижі; за роки роботи він наблизив тисячі людей до юдаїзму й хасидуту, багато хто з них став хабадськими хасидами в повному значенні слова; він створив мережу навчальних закладів і привів під своє керівництво багато десятків шлухім, розсіяних по всій Франції та за її межами.

Серед численних установ, створених равом Азімовим, — зокрема «Хедер Любавич — Париж», заклад для навчання в чистоті святості (де впродовж дня вивчають лише святі предмети). Дитячий садок «Пардес Хана». Школа для дівчат «Бейт Хана». Школа для хлопців (яку також називають) «Бейт Хана» (що охоплює і світські предмети). Кампус «Бейт Хая-Мушка» (відомий як найбільший кампус у Європі). І «Бейт Любавич» — мережа Бейт Хабадів у Парижі та довкола нього. Центральний Бейт Хабад розташований у дев'ятому окрузі Парижа.

Крім того, рав Азімов відповідав за випуск щотижневого бюлетеня «Ла Сідра» («Тижнева глава»), який поширюється десятками тисяч примірників по всій Франції[1] і доходить до понад вісімдесяти відсотків євреїв Парижа та околиць.

Він був відомий своїм великим зв'язком із Ребе й дивовижною відданістю йому; на фарбрейнгенах з учнями він знову і знову вимагав повної самовіддачі мівцоїм Ребе, якими сам енергійно займався і завдяки цьому наблизив до Хабаду тисячі людей (у буквальному значенні).

Виконував свою шліхут, присвячуючи себе «Французькій революції в доброму сенсі»[2].

Помер 12 хешвана 5775 року (5 листопада 2014). Похоронна процесія почалася біля його дому, пройшла через кампус «Бейт Хая-Мушка» в Парижі й продовжилася в Єрусалимі, де його було поховано на хабадській ділянці кладовища на Оливковій горі.

Родина

Додаткова література

  • Біньямін Ліпкін, «І душі Я створив», імперія тшуви, яку він створив у Франції, у бюлетені «Кі каров» № 93, тижнева глава «Матот» 5782, с. 6.
  • Тижневик «Кфар-Хабад», випуск № 1581 — спеціальний випуск, повністю присвячений йому.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ і по всьому світу — до багатьох Бейт Хабадів для франкомовних
  2. ^ Див. сіху Шабату тижневих глав «Хукат — Балак», 12 тамуза 5749 (15 липня 1989), пункт 8, примітка 83. А також початок особливого фарбрейнгену, що відбувся на виході 13 тішрея 5738 (25 вересня 1977), про нігун «Га-адерет ве-га-емуна» (Франція). Також сіху тижневої глави «Ваєшев» 5752.
Шмуель Азімов згадується ще в 42 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8451155200

Повідомити про помилку на цій сторінці