Перейти до вмісту

Хаїм-Меїр Букієт

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Меїр Букієт
Знавець Тори, голова «Ради любавицьких рабинів»
Основна інформація
Дата народження26 менахем-ава 5679 (22 серпня 1919)
Дата смерті27 тевета 5758 (25 січня 1998)
Місце проживанняШанхай, Іст-Флетбуш
Рід діяльностірабин, рам, голова єшиви
Освітаєшива «Томхей Тмімім» в Отвоцьку, єшива «Томхей Тмімім» у Вільні
Посадаголова «Ради любавицьких рабинів», рам і голова єшиви кетана центральної «Томхей Тмімім», голова «Любавицької єшиви», рабин синагоги «Онег Шабат» у Східному Флетбуші
Сім'я
Батькорав Аврагам-Шмуель
МатиРахель
ДружинаЕстер
Дітирав Аврагам-Шмуель Букієт, рав Йосеф-Іцхак Букієт, рав Леві Букієт, рав Алтер-Фішл Букієт, рав Шнеур-Залман Букієт, Рахель, Хая, Сара-Цірл Крамер та інші
Родовід

Рав Хаїм-Меїр Букієт (26 менахем-ава 5679 (22 серпня 1919) – 27 тевета 5758 (25 січня 1998)) — знавець Тори, голова «Ради любавицьких рабинів», рам у малій єшиві центральної «Томхей Тмімім», коли вона перебувала в 770, голова «Любавицької єшиви» і рабин синагоги «Онег Шабат» у Східному Флетбуші.

Біографія

Народився в містечку Вісліцкі[1] 26 менахем-ава 5679 року (22 серпня 1919) у свого батька рава Аврагама-Шмуеля, сина р. Алтера-Єхіеля, сина р. Меїра, і своєї матері, пані Рахель.

У юності був відправлений навчатися до філії єшиви «Томхей Тмімім» в Отвоцьку, а з початком Другої світової війни повернувся до батьківського дому, де пробув близько року; у цей час друзі вмовляли його приєднатися до філії єшиви «Томхей Тмімім», відкритої у Вільні, і наприкінці зими 5700 року (1939/1940) він вирушив у мандри, поки не дістався до єшиви, і вступив до неї як повноправний учень.

Після того як Вільну влітку того самого року знову зайняв Радянський Союз, він приєднався до учнів єшиви, які втекли до Японії, і вони відкрили філію єшиви в Кобе, звідки втекли до Шанхая в Китаї і продовжували навчатися в цьому місті під опікою міського рабина, рава Меїра Ашкеназі, до закінчення війни.

Улітку 5706 року (1945/1946) прибув до Нью-Йорка і був призначений рамом у центральній єшиві «Томхей Тмімім»; приблизно через рік одружився в Уругваї зі своєю дружиною Естер і оселився поблизу двору Ребе Раяца в районі Іст-Флетбуш, де обійняв посаду рабина в синагозі «Онег Шабат», а паралельно був призначений рамом у малій єшиві центральної «Томхей Тмімім», що діяла тоді в 770.

Коли рава Мордехая Ментліка було призначено головою єшиви у філії «Томхей Тмімім» на Бедфорд-авеню, рав Букієт перейняв від нього посаду голови малої єшиви, ще коли вона перебувала в «770».

Зі створенням «Ради любавицьких рабинів» був призначений головою ради і членом виконавчого комітету й обіймав цю посаду до свого відходу з життя 27 тевета 5758 року (25 січня 1998).

Він хотів стерти все, що пережив на війні. Він відчував, що все, що прийшло до нього завдяки тому, що він вижив, було оплачене болем його батьків[2].

У 5752 році (1991/1992) підписав постанову, яка встановлює, що в Ребе виповнилися всі ознаки, вказані Рамбамом, і він — «імовірний Мошіах», і тому його вітають благословенням «Єхі га-Мелех».

Листування часів Голокосту

У 5769 році (2008/2009) було виявлено листування, у якому батьки надсилали йому звістки, коли вони перебували в окупованій нацистами Польщі, а він — у Шанхаї.

Листування викликало відгук у харедимних ЗМІ, і великі статті було опубліковано в харедимних виданнях: «Мішпаха»[3], «Ба-Кегіла»[4] і «Бе-хадрей харедім»[5]; хабадські ЗМІ також повідомили про цю знахідку.

Тижневик «Кфар-Хабад» у випуску тижневої глави «Бехукотай» 5784 року (2023/2024) опублікував матеріали з листування рава Букієта та інтерв'ю з його онуком, равом Давидом Закліковським.

Родина

Його сини
Його доньки
Його онук

Примітки

Хаїм-Меїр Букієт згадується ще в 23 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440196900

Повідомити про помилку на цій сторінці