Хаїм-Барух Духман
| Хаїм-Барух Духман | |
|---|---|
Шойхет і бодек, член громади Хабаду в Самарканді | |
| Основна інформація | |
| Місце народження | Гомель |
| Місце поховання | кладовище Гар-га-Менухот в Єрусалимі |
| Місце проживання | Харків, Самарканд, Бней-Брак, Єрусалим |
| Рід діяльності | шойхет і бодек |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах, філія єшиви в Щедрині |
| Посада | директор єшиви «Томхей Тмімім» у Гомелі, шохет у містечку Медвед, шохет громади Хабаду в Самарканді |
| Учні | Шалом-Мендл Калменсон, Аврагам Зальцман, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Дов-Бер-Менахем-Мендл га-Леві Духман |
| Мати | Хая-Фейга-Ріше Духман |
| Дружина | Роза (Алте-Рейзе-Гнеше) |
Рав Хаїм-Барух Духман (хасиди називали його «Барух дер шойхет») — шойхет і бодек, член громади Хабаду в Самарканді, а в останні роки життя — один із найстаріших хасидів Хабаду в Бней-Браку, займався поширенням хасидуту серед учнів єшиви «Вижниць». Був відомий як зберігач переказів.
Біографія
נולד בהומיל להוריו דובער מנחם מענדל הלוי וחיה פייגא רישא דוכמן[1].
Навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» при дворі Ребе Рашаба, а потім навчався у філії єшиви в Щедрині. Коли він увійшов отримати благословення Ребе перед від'їздом із Любавичів, Ребе Рашаб сказав йому: «Золст лернен, золст давенен ун золст дінен дем Ойберштн» [= молися, навчайся і служи Святому, благословенний Він][2].
Одружився з Розою (Алте-Рейзе-Гнеше), донькою р. Гілеля Певзнера.
У 5682 році (1921/1922) став директором єшиви «Томхей Тмімім» у Гомелі, змінивши на цій посаді р. Єхезкеля Фейгіна і р. Ісраеля Джейкобсона[3].
Протягом кількох років був шойхетом у містечку Медвідь поблизу Ленінграда, потім жив у Харкові, і, як у кожному місці, куди він приїжджав, був серед головних діячів і активістів та подбав про будівництво мікви, удостоївшись допомоги Ребе Раяца[4].
Під час Другої світової війни, як і багато хто з анаш, утік до Самарканда, віддаленого від лінії фронту. У Самарканді був шойхетом громади Хабаду, що склалася там, і найстаріші хасиди погоджувалися їсти лише м'ясо його шхіти.
Поряд із тим, що сам займався шхітою, він навчав і давав свідоцтво шойхетам — хасидам Хабаду, серед них р. Шалом-Мендл Калменсон, згодом шойхет Ребе, його свояк р. Аврагам Зальцман та інші.
У 5718 році (1957/1958) як виняток отримав дозвіл на виїзд із Радянського Союзу і переселився до Святої Землі, короткий час жив у Тель-Авіві, а потім оселився в Бней-Браку по сусідству з єшивою «Вижниць». Одразу після прибуття почав регулярно відвідувати єшиву і розмовляти з учнями про Тору та хасидут і удостоївся того, що голова єшиви заохочував учнів навчатися в нього[5], а Ребе заохочував його діяльність[6].
בערוב ימיו התגורר בירושלים, עד לפטירתו היה חשוך בנים[4][7] בי' באייר תש"כ. נטמן בבית העלמין בהר המנוחות בירושלים.
Після його відходу з життя рав Яаков Ланда запитав Ребе про текст напису на його надгробку, і Ребе відповів, що слід порадитися з тими, хто його знав, але подбати, щоб надгробок був схожий на решту надгробків на кладовищі і щоб на ньому були згадані наші Ребе, провідники поколінь, з якими він був пов'язаний.
Родина
- Його свояк, р. Аврагам Зальцман.
- Його брат, р. Ісраель-Ноах Духман.
- Його брат, р. Хаїм-Аврагам Духман.
- Його брат, р. Шнеур-Залман Духман.
Додаткова література
- «Самарканд» (книга), с. 102 і далі.
Зовнішні посилання
- Лист Ребе у зв'язку з його прибуттям до Святої Землі, на сайті аукціонного дому «Кедем»
Примітки
- ^ הכרטיס שמילא עבורו אחיו בספר החסידים.
- ^ У філії єшиви в Щедрині були старші учні, які навчалися самостійно (тшура Шуловін, сторінка 54).
- ^ «Зіхарон ле-вней Ісраель», розділ 17.
- ^ 1 2 Див. лист Ребе Раяца від 7 нісана 5689 року (17 квітня 1929).
- ^ Тоді як, коли в єшиву приїжджали учні єшиви «Слободка», голова єшиви звелів узагалі не вступати з ними в контакт.
- ^ «Ігрот кодеш», том 18, лист 6734.
- ^ Див. листи Ребе до нього про благословення на благополучну вагітність.
Код особи: № 4440277200