Овадья Ісков
| Овад'я Ісков | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Країна | Росія |
| Місце проживання | Дербент, Москва |
| Місце діяльності | Дербент, Москва |
| Рід діяльності | рабин, шаліах, моель, художник |
| Освіта | Російська академія мистецтв, єшива «Томхей Тмімім» Москва, єшива «Томхей Тмімім» у Кір'ят-Малахі |
| Посада | шаліах Ребе і рабин Дербента, моель громади в Москві та в кавказьких євреїв |
| Сім'я | |
| Дружина | Хая-Мір'ям |
Рав Овадья Ісков, шаліах Ребе, рабин міста Дербент у Республіці Дагестан на півдні Росії, моель і художник. Кілька разів зазнав антисемітських нападів через те, що він єврей, і через свою діяльність із єврейською громадою Дагестану.
Біографія
Народився в Дагестані в роки влади комуністів, і тому нічого не знав про своє єврейство, крім того, що він єврей. У юності в нього виявився талант до малювання, і його картини привернули особливу увагу в столиці Дагестану. Завдяки цьому він отримав особливу стипендію на навчання від Російської академії мистецтв у Москві.
Його духовне пробудження сталося після зустрічі з почесними гостями в місці його навчання, коли професор представив його як «одного з найкращих художників-мусульман», що обурило його й спонукало заявити, що він «єврей». У відповідь професор сказав йому: «Якщо ти єврей, де твої нитки». Зрозумівши, що він нічого не знає про своє єврейство, він звернувся до Бейт Хабаду в Москві й почав відвідувати уроки, аж поки за заохоченням рава Лазара не перейшов навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Москва, звідки продовжив навчання в єшиві «Томхей Тмімім» у Кір'ят-Малахі.
Його дружина Хая-Мір'ям наблизилася до юдаїзму в коледжі «Бейт Хана» в Петербурзі.
Після весілля вони вирушили в шліхут у 5764 році (2003/2004) до його рідного міста Дербента, де він почав пробуджувати єврейську громаду.
Він відкрив синагогу, мікву, дитячий садок, безкоштовну їдальню та інші служби на благо громади й виконує всі громадські функції.
Деякий час його родина жила в Цфаті заради виховання дітей, оскільки в Дагестані немає організованих місць навчання, а він залишався на місці шліхуту. Сьогодні він живе в Москві, але й далі працює й допомагає євреям у Дербенті.
Сьогодні служить моелем у громаді в Москві і в кавказьких євреїв, а також є професійним художником.
Антисемітські напади
У 5766 році (2005/2006) зазнав нападу мусульман-антисемітів: великий камінь було кинуто до спальні його дому, коли він перебував там із дружиною та маленьким сином. Дивом вони не постраждали. За два дні до цього було розбито вікна синагоги громади.
У 5773 році (2012/2013), у четвер 18 менахем-ава, коли він пізно вночі повертався зі шхіти для місцевої єврейської громади, у нього вистрелив мусульманський убивця біля входу до його дому, і він був тяжко поранений[1]. Постріл було спрямовано в серце, але за мить до влучання він повернувся, і куля влучила в печінку, що врятувало йому життя.
Після поранення вбивця намагався знову вразити його, але його крики про допомогу змусили багатьох сусідів вийти, і вбивця втік. Він устиг поговорити з поліцейськими й повідомити прикмети стрільця, перш ніж знепритомнів.
Після первинного лікування в місцевій лікарні медична бригада з Ізраїлю прилетіла, щоб доставити його до Країни; тоді він був госпіталізований до лікарні «Бейлінсон» у Петах-Тікві коштом «Федерації єврейських громад Росії», де його стан стабілізувався.
За кілька хвилин до Шабату він уперше прийшов до тями відтоді, як знепритомнів, і повідомив, що хоче повернутися на місце свого шліхуту, і дав інтерв'ю ЗМІ.
У дні, близькі до Рош га-Шана 5774 року (5 вересня 2013), знову був госпіталізований через тяжку інфекцію, що розвинулася в ділянці поранення[2].
Наприкінці місяця тішрея спецпідрозділи антитерористичного відомства армії Росії ліквідували п'ятьох терористів, серед них Шаріфа Ахмедова, який стояв за замахом[3].
17 сівана 5784 року (23 червня 2024) терористи відкрили вогонь по місцевій синагозі, кинули гранати й пляшки із запалювальною сумішшю всередину синагоги, вона зайнялася й повністю згоріла. Потім сталася перестрілка між поліцейськими й терористами, і багато поліцейських було вбито. За особливим Провидінням у синагозі не було євреїв, але загинули охоронці-неєвреї синагоги. Крім того, згоріло десять сувоїв Тори разом з усіма святими книжками й предметами синагоги. Водночас терористи підпалили й синагогу в місті Махачкала в Дагестані[4]. На тридцятий день після теракту десять сувоїв Тори синагоги були віддані похованню разом з іншими святими книжками й предметами культу[5].
Додаткова література
- Натан Аврагам, Шаліах із самопожертвою, «Бейт Мошіах» — випуск 890, сторінка 20

Зовнішні посилання
- Шаліах, у якого стріляли, хоче повернутися в шліхут — відеоінтерв'ю

- Шлуха в Дербенті вперше говорить після поранення чоловіка

- Приголомшливі подробиці антисемітського теракту проти єврейської громади Дагестану, інтерв'ю з равом Ісковим після підпалу синагоги, сіван 5784 (червень–липень 2024)

Примітки
- ^ Потрясіння. Шаліах Ребе поранений пострілом, стан тяжкий
- ^ Через тяжку інфекцію рава Іскова терміново госпіталізовано
- ^ Коло замкнулося: терориста з Дербента застрелено наприкінці бою
- ^ Синагогу в Республіці Дагестан підпалено, вона згоріла внаслідок теракту
- ^ До дрижаків: десять сувоїв Тори, що згоріли в Дербенті, віддано похованню
Код особи: № 1444168800