Нахум-Дов Данберг
Стаття без джерел
| ||
| Стаття без джерел | |
| Нахум-Дов Данберг | |
|---|---|
Бізнесмен і благодійник | |
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 5713 (1952/1953) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Місце проживання | Монреаль, Нью-Йорк, Єрусалим |
| Рід діяльності | бізнесмен, благодійник |
| Сім'я | |
| Батько | р. Іцхак-Мендл Денберг |
| Діти | Ірмія, Іцхак, Мендл, Лейб, Агарон, Матітьягу, Рейзл, Сара та інші |
Р. Нахум-Дов Данберг (вимовляється також Денберг. Народився 5629 року (1868/1869), помер 5713 року (1952/1953)) — бізнесмен і благодійник, один із мекушарім наших Ребе, провідників поколінь, який удостоївся того, що всі видання книг Тегілім видавництва «Кегот» присвячено його пам'яті.
Біографія
Народився в сім'ї р. Іцхака-Мендла Денберга.
Належав до громади хасидів у Монреалі і заради заробітку керував фабрикою штанів. Після цього переїхав до Нью-Йорка до своїх дітей.
Після прибуття Ребе Раяца до Сполучених Штатів щедро жертвував на утримання «Бейт хаєйну» і мав звичай часто приїжджати до наших святих дворів. Одного разу, коли він приїхав, він брав участь у фарбрейнгені Ребе, на якому Ребе докладно пояснив процес «хімчистки» та настанову з цього для служіння Всевишньому.
Коли він попросив у Ребе дозволу переселитися до Святої Землі, Ребе відмовив і сказав йому, що скаже, коли настане для цього час, і 5709 року (1948/1949) він переселився до Святої Землі за вказівкою Ребе Раяца й оселився в Єрусалимі.
Його сини продовжували керувати справами фабрики, і кожні три місяці він отримував від них велику суму грошей на життя, яку мав звичай роздавати на цдаку і хесед, на навчальні заклади та на потреби наших Ребе, провідників поколінь, у Святій Землі, а собі не залишав майже нічого.
Так, наприклад, лише за один рік він купив чотири нові сувої Тори й вніс їх до хабадських синагог у Єрусалимі. Його самовідданість заради ближнього була такою великою, що, коли він зліг, він попросив узяти його одяг і віддати бідним, а коли одужає — купить собі новий.
Після його відходу з життя Ребе підтримував зв'язок з його спадкоємцями, які увічнили свого батька, надрукувавши книгу Тегілім «Ягель ор» з коментарем Цемах Цедека, і всі інші видання Тегілім «Огель Йосеф-Іцхак» було присвячено його імені, і до них навіть було додано листи, які він отримав від Ребе Раяца, у «Ковец міхтавім ле-Тегілім».
Помер у Єрусалимі у віці 84 років 5713 року (1952/1953) і похований на ділянці Хабаду на цвинтарі Оливкової гори; перед відходом з життя він попросив, щоб разом з ношами поклали особливу монету на благословення, яку його дід отримав від Ребе Цемах Цедека[1]. На його надгробку, який він купив і текст якого склав сам, не записано нічого, крім його імені та імені його батька.
Родина
- Його син, Ірміягу.
- Його син, Іцхак.
- Його син, Мендл.
- Його син, Лейб.
- Його син, Агарон.
- Його син, Матітьягу.
- Його донька, Рейзл.
- Його дочка, Сара.
- Його дочка, Блюма.
- Його донька, Хана.
Примітки
- ^ Його дід отримав монету з настановою тримати її при собі завжди, і одного разу під час його плавання на кораблі корабель розбився, а він заплющив очі, тримався за монету і дивом урятувався.
Код особи: № 6372286200