Мордехай-Агарон Гінцберг
| Мордехай-Агарон Гінцберг | |
|---|---|
Один із лідерів маскілім у Вільні | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 кислева 5556 (3 грудня 1795) |
| Дата смерті | 16 хешвана 5607 (5 листопада 1846) |
| Країна | Російська імперія[В] |
| Місце проживання | Вільна |
| Рід діяльності | письменник, перекладач, учитель, рабин[В] |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Мордехай-Агарон Гінцберг (21 кислева 5556 (3 грудня 1795) — 16 хешвана 5607 (5 листопада 1846)) — один із лідерів маскілім у Вільні, письменник і лінгвіст.
Біографія
Народився в родині маскілім у містечку Салант Ковенської губернії в Росії; у юності мав звичай читати наукові й просвітницькі книги, і передусім книги Моше Мендельсона. У 5577 році (1816/1817) почав мандрувати містечками і скупо заробляти на життя як меламед для малих дітей, у 5595 році оселився у Вільні і зблизився з віленськими маскілім, і брав участь у їхніх починаннях; він заснував єврейську школу, у якій вивчали світські предмети, і виступав за заміну єврейського одягу.
Прославився як великий письменник і випустив низку книг, присвячених єврейській і загальній історії, таких як «Толдот бней адам», «Ітотей Руссія», «Ємей дор», «Га-Царфатім бе-Руссія» та інші, частина яких зберігається в Любавицькій бібліотеці[1]. У 5603 році (1842/1843) випустив брошуру «Магід емет», у якій виклав своє вчення і напав на маскіля д-ра Ліліенталя. У 5588 році (1827/1828) почав писати брошуру «Авіезер», що вийшла після його смерті в 5628 році (1867/1868), у якій він описує своє життя.
Помер 16 хешвана 5607 року (5 листопада 1846).
У Цемах Цедека
Віленські маскілім, бачачи, який великий вплив Ребе Цемах Цедека, що заважав їм упроваджувати ідеї Гаскали в єврейський світ, послали Гінцберга до Цемах Цедека, щоб переконати його підтримати їх; він поїхав до Любавичів і пробув там близько трьох тижнів, упродовж яких двічі входив до Цемах Цедека і намагався переконати Цемах Цедека підтримати їх, але Цемах Цедек відкинув усі його доводи.
Гінцберг не обмежився відвідинами Любавичів і протягом пів року відвідував великих хасидів — рабі Іцхака-Айзика Епштейна з Гомеля, рабі Переца Хена, рабі Іцхака-Айзика з Вітебська — і різні містечка, у яких жили хасидські громади; під час свого візиту він дізнався, який великий вплив Цемах Цедека на євреїв Росії.
У лекції, прочитаній віленським маскілім про свій візит до Цемах Цедека і його хасидів, він описав, який великий зв'язок хасидів з їхнім ребе Цемах Цедеком, і навіть висловився про маамари Цемах Цедека, які він чув під час візиту до Любавичів, що: «Порівняно з його осягненням наше просвітництво — дурниця!». Лекція справила велике враження на віленських маскілім і привела їх до висновку, що Цемах Цедек — наріжний камінь протидії Гаскалі, що спричинило загострення боротьби маскілім із Цемах Цедеком.
Додаткова література
- Ребе Раяц, «Ребе Цемах Цедек і рух Гаскала», с. 9 — 14.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 3. Каталог HebrewBooks.
- «Кір'ят сефер» קרית ספר
- «Толдот бней га-адам» («Історія людей») תולדות בני האדם
- «Хамат Дамесек» חמת דמשק
Примітки
Код особи: № 6144247600