Кара кров'ю
Кара кров'ю — перша з десяти кар, які Всевишній навів на Єгипет як передмову до Виходу з Єгипту.
У Торі
Перед більшістю кар Моше попереджав Фараона, що Святий, благословенний Він, готується вразити його, і так було і перед карою кров'ю:
І сказав Г-сподь Моше: затверділо серце Фараона, відмовляється він відпустити народ.
Іди до Фараона вранці, ось він виходить до води, і стань назустріч йому на березі ріки, а посох, що обертався на змія, візьми в руку свою.
І скажи йому: Г-сподь, Б-г євреїв, послав мене до тебе сказати: відпусти Мій народ, і хай вони служать Мені в пустелі. І ось ти не послухав досі.
Так сказав Г-сподь: цим дізнаєшся, що Я — Г-сподь — ось я вдарю посохом, який у руці моїй, по воді, що в ріці, і вона обернеться на кров. І риба, що в ріці, помре, і ріка засмердить; і марно будуть єгиптяни намагатися пити воду з ріки.— Книга Шмот тижнева глава «Ваера» глава 7, вірші 14-18
Після того як Фараон не послухав слів Всевишнього, Всевишній звелів Моше здійснити кару на ділі:
І сказав Г-сподь Моше: скажи Аарону: візьми посох твій і простягни руку твою на води Єгипту, на ріки їхні, на канали їхні, і на озера їхні, і на всі водойми їхні — і стануть вони кров'ю. І буде кров по всій землі Єгипту, і в дереві, і в камені.
І зробили так Моше та Аарон, як повелів Г-сподь — і підняв він посох, і вдарив по воді, що в ріці, на очах Фараона і на очах слуг його. І обернулася вся вода, що в ріці, на кров. І риба, що в ріці, померла, і ріка засмерділа. І не могли єгиптяни пити воду з ріки. І була кров по всій землі Єгипту.
І зробили те саме єгипетські чаклуни своїми чарами. І затверділо серце Фараона, і не послухав він їх, як говорив Г-сподь. І повернувся Фараон, і пішов до дому свого, і не звернув серця свого і на це.
І копали всі єгиптяни навколо ріки воду для пиття, бо не могли пити з води ріки.
І сповнилося сім днів після того, як вразив Г-сподь ріку.— Книга Шмот тижнева глава «Ваера» глава 7, вірші 19-25.
Перебіг подій кари
Після того як Святий, благословенний Він, послав Моше-рабейну повеліти Фараону відпустити синів Ізраїлю з Єгипту, а також повелів йому перетворити посох Агарона на змія, Фараон не вразився і навіть звелів посилити умови роботи синів Ізраїлю. Моше-рабейну воззвав до Всевишнього про це, і Всевишній сказав йому, що тепер Він піде вражати Фараона, аж поки той не відпустить синів Ізраїлю зі своєї країни[1].
Перед карою Всевишній послав Моше-рабейну попереджати Фараона про кару протягом трьох тижнів[2] — від середини місяця сівана[3], рано-вранці, у той час, коли Фараон мав звичай виходити до ріки, щоб справити потребу.
Коли час минув, а Фараон не відпустив їх, Всевишній звелів Моше, щоб він сам не бив по ріці — оскільки він був урятований нею[4], а щоб Аарон ударив по ріці на очах Фараона. І справді, у Рош ходеш тамуза[3] вони прийшли до ріки вранці, коли Фараон був там, і Аарон ударив своїм посохом по ріці. Ріка перетворилася на кров, і разом із нею перетворилися також усі води Єгипту в будь-якому місці — у ріках, в озерах і в дерев'яних і кам'яних посудинах. І навіть коли плювали, виходила кров. Також усі риби, які були в ріці, померли і засмерділи.
Єгипетські чаклуни своїм чаклунством перетворювали воду на кров і тим зміцнили відчуття Фараона, що йдеться про чаклунство, і тому він не вразився карою.
Після того як минув тиждень[2] від початку кари, води ріки знову стали водою.
Перетворення води на кров
Раші пише, що вода залишалася кров'ю протягом цілого тижня (і його доказ — із того, що Тора вказує, що минуло сім днів від початку кари)[5]. Однак Хізкуні[6] і р. Йосеф Бехор Шор[7] вважають, що вода перетворилася на кров у першу мить, і всі риби померли і засмерділи, а потім вона знову стала водою, а сморід тривав протягом тижня. Їхнє тлумачення викликає труднощі, адже за простим сенсом вірша кара була кров'ю, а не смородом[8], а також головний удар був по ідолу Єгипту, а не по єгиптянах[9].
Коли в хасидуті хочуть навести приклад чуда, яке не змінює природу речі, наводять кару кров'ю — що вода перетворилася на кров, але по суті все ще залишалася водою, і тому після закінчення часу кари не було потреби в додатковому чуді, щоб повернути її на воду[10].
Її причина
Першою карою, що спіткала Єгипет, була кров, оскільки, коли Святий, благословенний Він, стягує з народу, Він стягує спочатку з його ідола. А оскільки єгиптяни поклонялися ріці (Нілу), перша кара була на ній[11].
У цій карі була також міра за міру для єгиптян: оскільки єгиптяни не давали жінкам Ізраїлю занурюватися після нечистоти, щоб вони не плодилися і не розмножувалися, тому були вражені їхні води й перетворилися на кров[4].
Ще одна причина кари: подібно до того як цар, що виходить завоювати місто, починає з перекриття шляхів води до міста, так Святий, благословенний Він, позбавив їх джерела води[12].
Мідраш каже, що від цієї кари сини Ізраїлю розбагатіли, оскільки єгиптяни не могли пити воду, а євреї могли, і навіть якщо пили одночасно, єврей пив воду, а єгиптянин — кров, і єдиним шляхом, який мали єгиптяни, щоб пити воду, було платити гроші єврею[4].
Міра за міру
Кара кров'ю сталася на противагу тому, що Фараон щодня купався в крові 300 єврейських дітей[13].
Ви проливали кров, як воду, тепер зможете пити кров, як воду.
Сини Ізраїлю під час кари
У мідраші[4] написано, що сини Ізраїлю не постраждали від кари. Однак Ібн Езра стверджує, що оскільки Тора розповідає лише починаючи з кари дикими звірами, що кари не торкнулися синів Ізраїлю, отже, у трьох перших вони їх торкнулися. Багато коментаторів не погодилися й заперечили на його слова, і серед них Радбаз, який довів[14] протилежне зі слів вірша «І копали всі єгиптяни навколо ріки воду для пиття» — що це були саме єгиптяни. І ще заперечив: якщо так, у чому було послання Фараону, якщо і сини Ізраїлю постраждали від кари?
Ребе пояснює[15] слова Ібн Езри за простим сенсом вірша (і каже, що такою самою є думка Раші): оскільки головною метою кари було вразити єгиптян, тому Тора не розповіла, що й сини Ізраїлю копали. А щодо послання Фараону: оскільки причиною кари було стягнути з ідола Єгипту, тому важливо головним чином те, що ідола Єгипту було вражено так сильно, і не важливо, чи постраждали й сини Ізраїлю. А причина того, що й сини Ізраїлю постраждали від кари, у тому, що вся ріка мала бути вражена — і частина землі Гошен. Але вода в землі — яка не прийшла з ріки — не постраждала.
Зміст
Фараон стверджував: «Не знаю Гаває»[16], і тому в трьох перших карах, якими Всевишній вразив його, послання було — «Цим дізнаєшся, що Я — Гаває». У карі кров'ю послання було: єгиптяни думали, що ріка — їхнє божество, і Всевишній довів їм, що є реальність вища за неї[17].
У служінні Б-гові
Ребе пояснює, що зміст кари кров'ю в служінні Всевишньому — у духовному виході з Єгипту, який відбувається щодня, — такий: перетворення холодної води Нілу на кров, гарячу за своєю природою, натякає на вимогу до єврея перетворити холодність у служінні Всевишньому і внести в нього теплоту святості[18].
Зовнішні посилання
- Перетворити «воду» на «кров» — оброблена сіха Ребе з книжки «Шулхан Шабат»
- Точка в тижневій главі: кара кров'ю «тепловий удар» Рав Омер га-Леві

| Десять кар | |
|---|---|
|
Примітки
- ^ Як розповідається в тижневій главі «Шмот» і на початку тижневої глави «Ваера».
- ^ 1 2 Раші на вірш 25.
- ^ 1 2 Мідраш «Сехель тов», тижнева глава «Ваера» 7, 25.
- ^ 1 2 3 4 «Шмот раба», тижнева глава «Ваера», розділ 9, 10.
- ^ Див. «Лікутей сіхот», т. 31, с. 34-37.
- ^ На вірш 20.
- ^ Наведено в Ріви на вірш 17.
- ^ Так написали також у «Даат зкенім мі-баалей га-Тосафот» і в Ріви. І вони відповіли, що причина в тому, що «сморід» не такий помітний, як кров.
- ^ «Лікутей сіхот», там само, с. 34, примітка 12.
- ^ Див. «Сефер га-сіхот» 5751, с. 652.
- ^ Раші до вірша 17.
- ^ Мідраш «Танхума» тижнева глава «Бо» розділ 4.
- ^ Мідраш[потрібне джерело].
- ^ У його респонсах, частина 1, розділ 813.
- ^ «Лікутей сіхот», т. 11, с. 31-32. Т. 31, с. 36-37. Сіха Шабату тижневої глави «Ваера» 5747 у доповненнях, пункт 20.
- ^ Тижнева глава «Шмот» 5, 2.
- ^ «Клі якар» тижнева глава «Ваера» 7, 17.
- ^ «Лікутей сіхот» частина 2, тижнева глава «Ваера», с. 119-125