Шломо-Залман Вілнер
| Шломо-Залман Вілнер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Один з учнів Алтер Ребе і рабі Менахема-Мендла з Вітебська |
| Місце народження | Вільна |
| Дата смерті | 20 адара II 5559 (27 березня 1799) |
| Місце поховання | Старе єврейське кладовище в Тверії |
| Місце проживання | Вільна, Свята Земля |
| Рід діяльності | шадар |
| Учителі | Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе), Менахем-Мендл з Вітебська |
| Сім'я | |
| Батько | р. Цві-Гірш Ашкеназі |
| Дружина | Ітка, дочка рабі Моше га-Леві Сегаля (другий шлюб) |
| Діти | Аврагам-Пінхас га-Коген, Іцхак «Чорний» та інші |
Рав Шломо-Залман (Ашкеназі) га-Коген Вілнер[1] — один з учнів Алтер Ребе і рабі Менахема-Мендла з Вітебська.
Біографія
Народився у Вільні в р. Цві-Гірша Ашкеназі.
Подорослішавши, приєднався до громади хасидів і був серед учнів Алтер Ребе[2].
Був заможною людиною, але внаслідок того, що недостатньо подбав про вшанування рабі Леві-Іцхака з Бердичева, почав втрачати свій статок і за порадою Алтер Ребе переселився на Святу Землю[3], приєднавшись до відомої Алії хасидів у 5537 році (1776/1777) на чолі з рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська. Оскільки він вважався одним із поважних членів громади у Вільні, коли він вирушив у дорогу, щоб переселитися на Святу Землю, зібралося багато євреїв міста попрощатися з ним, на честь його і на честь Святої Землі.
На Святій Землі він прилучився до рабі Менахема-Мендла і кілька разів вирушав із місією як шадар збирати пожертви в країнах Європи на утримання колелю «Райсін», і в листах, написаних рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська та його учнями, помітне особливе ставлення до р. Шломо-Залмана серед інших учнів товариства[4], і були навіть листи, які він написав сам; також він удостоївся бути свідком під час написання заповіту рабі Менахема-Мендла[5].
Згідно з одним із переказів, після відходу з життя рабі Менахема-Мендла з Вітебська рабі Аврагам з Каліска наполегливо просив його взяти на себе тягар керівництва, але він відмовився[6].
Помер 20 адара II 5559 року (27 березня 1799) і похований на старому єврейському цвинтарі в Тверії поруч із рабі Менахемом-Мендлом з Вітебська і рабі Аврагамом га-Когеном з Каліска.
Родина
У 5541 році (1780/1781) другим шлюбом одружився з пані Іткою, дочкою рабі Моше га-Леві Сегаля — старійшини громади хасидів у Тверії. Після його відходу з життя його вдова другим шлюбом вийшла заміж за рабі Аврагама з Каліска.
- Його син, рабі Аврагам-Пінхас га-Коген[7]
- Його син, р. Іцхак «Чорний», хасид і святий, служив шадаром, помер 18 адара I 5586 року (25 лютого 1826)[9].
Додаткова література
- Книга «Єсод га-маала» р. Агарона Сурського, Бней-Брак, 5760, — частина 1, сторінки 165 — 167.
Примітки
- ^ Слід відрізняти його від сина (і батька) Віленського Гаона, яких теж звали «Шломо-Залман» і прозивали «Вілнер» за містом їхнього походження, Вільною.
- ^ Близько 5544 року (1783/1784) Алтер Ребе написав про нього анашу: «Щоразу, як говорю про нього, згадую його добром: людина добра і пряма, богобоязна більше за багатьох, це рав, знаменитий у Торі та богобоязливості, поважний, святе ім'я його — наш учитель рав Шломо-Залман га-Коген, шадар, хай живе він, який сходив ноги свої до нашої країни, щоб улаштувати собі тут міцне становище... Тому прийшов я слідом за ним, щоб виконати його слова і прохання на добро, і просити про те і про те подвійним і багаторазовим проханням кожну людину в усіх місцях їхнього проживання бути серед тих, хто підтримує його і його домашніх...».
- ^ А коли рабі Леві-Іцхак з Бердичева попросив в Алтер Ребе дозволу збирати гроші в його області (оскільки після відходу з життя Магіда з Межиріча Росію було поділено на області між його учнями, і вони уклали між собою угоду, що жоден учень не ввійде в область товариша без дозволу), Алтер Ребе охоче погодився і навіть послав його зупинитися у свого наближеного, багатія р. Залмана Вілнера; однак, оскільки той у цей час видавав заміж свою дочку, він винайняв для р. Леві-Іцхака іншу квартиру, і відтоді його справи почали занепадати. Коли він поїхав до Алтер Ребе просити благословення, Алтер Ребе здивувався, як це сталося, адже тим, що він послав до нього праведника з Бердичева, він забезпечив багатство йому і його нащадкам до кінця поколінь; а коли з'ясувалося, що сталося, Алтер Ребе сказав йому, що єдиний вибір, який у нього є, — продати залишок свого майна і негайно переселитися на Святу Землю. А розповідаючи про р. Залмана Вілнера, він висловився, що від праведника з Бердичева не тільки не вийшло зла, а якраз навпаки — він зробив йому найбільше благо, бо завдяки йому той переселився на Святу Землю (книга «Мі-шульхан га-Рамах», сторінка 11).
- ^ Так, наприклад, писав про нього рабі Менахем-Мендл у листі від місяця нісана 5541 року (березень–квітень 1781): «Улюблений мій, дивовижний знавець, наш учитель рав Шломо-Залман га-Коген — наш посланець». А рабі Аврагам з Каліска писав у листі 5558 року (1797/1798): «Поважний рав, святий коген, князь Тори, один із левів у товаристві».
- ^ Однак, оскільки другим свідком був рабі Аврагам з Каліска, він побоявся підписуватися разом із ним і тому не підписав заповіт.
- ^ Записи р. Й., шойхета-бодека (наведено в [jgbherzog.jgaliciabukovina.net/sites/default/files/201706/%D7%9E%D7%9C%D7%99%D7%98%D7%90%20%D7%9C%D7%92%D7%9C%D7%99%D7%A6%D7%99%D7%94%20-%D7%A7%D7%90%D7%A8%D7%9C%D7%99%D7%9F%20%D7%91%D7%AA%D7%A7%D7%95%D7%A4%D7%AA%20%D7%92%D7%9C%D7%95%D7%AA_0.pdf «З Литви до Галичини — Карлін у період вигнання», Аврагам-Авіш Шор, сторінка 82]).
- ^ Який виріс під пильним оком свого вітчима, рабі Аврагама га-Когена з Каліска.
- ^ Згідно з переказом, що зберігся в слонімських хасидів в Єрусалимі, р. Залман Вілнер — онук рабі Гершона з Кут, і саме рабі Барух з Меджибожа надіслав р. Аврагаму з Каліска листа з проханням наблизити його, і відтоді він став одним із членів святого товариства.
- ^ Про нього — «Єсод га-маала», с. 128—129, а листи його батька надруковані в «Керем Хабад» 4 (частина 2), листи 46—47.
Код особи: № 8432363301