Перейти до вмісту

Шалом Пеш

Матеріал з Хабадпедії
Шалом Пеш
Шаліах Ребе і директор «Бейт Мошіах» у Кір'ят-Малахі
Основна інформація
Місце проживанняНахалат-Гар-Хабад
Місце діяльностіКір'ят-Малахі
Рід діяльностішаліах Ребе, сойфер стам
Освітаєшиви «Томхей Тмімім», центральна єшива «Томхей Тмімім»
Посададиректор «Бейт Мошіах» Кір'ят-Малахі
Сім'я
БатькоІссер Пеш
МатиЗіва Пеш
ДружинаАвішаг
ДітиМенахем-Мендл Пеш, Шмуель-Хаїм Пеш, Йосеф-Іцхак Пеш та інші
Родовід

Рав Шалом Пеш — шаліах Ребе і директор «Бейт Мошіах» у Кір'ят-Малахі.

Біографія

Народився в сім'ї рава Іссера і матері пані Зіви в кібуці Ейн-га-Наців у долині Бейт-Шеан.

Його батьки наблизилися до хасидизму Хабад через рава Аврагама Дуніна та його дружину й почали відвідувати щотижневі уроки хасидуту, які давав рав Дунін у Бейт Хабаді в Афулі.

Зі зміцненням хабадської ідентичності його мати почала вести постійне листування з Ребе; вона мала звичай садовити своїх синів писати Ребе, і вони удостоїлися десятків докладних відповідей і маанот на кожен крок.

Коли його батьки в 5737 році (1976/1977) захотіли переїхати жити до Кфар-Хабада, де знайшли відповідну квартиру, постійну роботу і, звісно, хабадські заклади для своїх дітей, Ребе відкинув цю ідею й вказав їм залишитися жити в кібуці, у якому вони й донині служать шлухім Ребе і займаються поширенням учення хасидуту серед мешканців.

Шалом і його брати залишилися, отже, навчатися в школі й у дитячому будинку кібуцу, але поводилися як хасиди в усьому, попри пов'язані з цим труднощі.

Після навчання в кібуці перейшов навчатися до єшив «Томхей Тмімім». Потім проходив військову службу й служив на північній ділянці під час Війни в Перській затоці. Завдяки своїй стійкості в хабадській ідентичності ще з часів кібуцу він мужньо тримався й повторював перед солдатами слова Ребе, що Земля Ізраїлю — найбезпечніше місце у світі. Місце, де вони служили, було дуже ізольованим, без знання про те, що відбувається у світі довкола них, і вся інформація, яка доходила до солдатів, була про ракети, що падають у країні. «Це було непросте випробування у вірі», розповідав він, «усі кажуть, ось падають ракети, і де ж те, що сказав Ребе..» Але рав Шалом залишився при своїй думці: «Якщо Ребе сказав, то все гаразд», — постановив він. Лише згодом з'ясувалися великі дива: жоден єврей не постраждав. У той час він наполіг на тому, щоб і далі відрощувати бороду, на відміну від інших релігійних солдатів довкола нього.

Потім, на навчальний рік 5752, поїхав навчатися до Центральної єшиви «Томхей Тмімім» в 770 у межах року «Квуци».

Після весілля зі своєю дружиною пані Авішаг, донькою рава Шмар'ї Гілеля з Лода, вони оселилися в Нахалат-Гар-Хабаді. Перший рік навчався в місцевому колелі, а потім заради заробітку працював сойфером стам.

Його діяльність

На початку 5760-х років відкрив у центрі Кір'ят-Малахі «Бейт Мошіах» і відтоді служить шаліахом Ребе і директором «Бейт Мошіах» з усіма його заходами. Відомий своєю великою життєвістю в питаннях Геули й Мошіаха і своєю самопожертвою у справах Ребе Мелех га-Мошіаха.

Багато років його особистий автомобіль служив танком мівцоїм, який активно діяв у Кір'ят-Малахі. Рав Шалом наблизив до Хабаду десятки сімей і зробив хасидів для Ребе. Деякі з них навіть самі служать сьогодні шлухім Ребе.

Родина

Зовнішні посилання

Шалом Пеш згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432736000

Повідомити про помилку на цій сторінці