Перейти до вмісту

Зіва Пеш

Матеріал з Хабадпедії
Зіва Пеш
Основна інформація
Відомий якПосланниця Ребе в кібуці Ейн-га-Наців
КраїнаІзраїль
Місце проживаннякібуц Ейн-га-Наців
Рід діяльностішаліах
Освітарелігійний інтернат у кібуці Беерот-Іцхак
Посадапосланниця Ребе в кібуці Ейн-га-Наців
УчителіАврагам Дунін та інші
Сім'я
БатькоХай Рацабі
ЧоловікІссер Пеш
ДітиМордехай Пеш, Дорон Пеш, Шалом Пеш, Менахем-Мендл Пеш, Йосеф-Іцхак Пеш та інші
Родовід

Пані Зіва Пеш — посланниця Ребе в кібуці Ейн-га-Наців, яка отримувала від Ребе особливе ставлення й численні знаки наближення на всьому шляху свого зближення з Хабадом і у своїй роботі в кібуці.

Біографія

Цей розділ неповний. Будь ласка, зробіть внесок у Хабадпедію і доповніть його. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.

Народилася в батька, пана Хая Рацабі, і матері, яка походила з релігійної родини[1], яка наполягла на тому, щоб віддати її до релігійного дитячого садка, а потім до релігійного інтернату в кібуці Беерот-Іцхак. Батько тиснув на неї, щоб вона пішла до армії, однак після короткого періоду служби їй вдалося перейти на добровольчу службу в релігійному кібуці Ейн-га-Наців.

У кібуці познайомилася зі своїм чоловіком, р. Іссером Пешем, і вони разом створили родину. Через кілька років вони почали зближуватися з хасидизмом Хабад завдяки раву Аврагаму Дуніну та його дружині й почали відвідувати щотижневі уроки хасидуту, які рав Дунін проводив у Бейт Хабаді в Афулі.

У той самий період зближення з Хабадом батьки Зіви переїхали в справах роботи до Сполучених Штатів і оплатили їй квиток на літак, завдяки якому вона удостоїлася вперше приїхати до Ребе. Під час першого візиту вона увійшла до Ребе на єхідут, а за роки удостоїлася ще двох єхідуйот.

Зі зміцненням хабадської ідентичності вона почала вести постійне листування з Ребе й удостоїлася десятків докладних відповідей і вказівок на кожному кроці. Для членів кібуцу дотримання хасидського способу життя й відступ від звичаїв кібуцу — як-от додаткова суворість у кашруті, в одязі тощо — були непростим завданням. Але Ребе супроводжував їх приблизно сімдесятьма докладними листами-настановами. У неї був звичай раз на два тижні садовити дітей писати лист Ребе, і вони справді удостоювалися особливих відповідей.

Коли в 5737 році (1976/1977) подружжя попросило дозволу переїхати до Кфар-Хабада, де вони знайшли відповідну квартиру, постійну роботу і, звісно, хасидське виховання для дітей, Ребе відкинув цю ідею й звелів їм залишитися жити в кібуці, де вони й донині служать шлухім Ребе й займаються поширенням вчення хасидуту серед мешканців[2].

Упродовж років вона удостоїлася від Ребе багатьох знаків наближення; у неї зберігаються різні предмети — пляшки машке, купюри й монети, отримані від Ребе; частину з них вона пожертвувала на діяльність організації Всесвітній «Ігуд талмідей га-єшивот».

Її родина

Додаткова література

  • «Га-Ребе шелі — наїм месапрот аль га-Ребе мі-Любавич» — Бейт Хабад у кібуці. Видавництво «Маянотеха», Єрусалим.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Дочка рава Шалома Кейсара, який переселився до Країни з Ємену п'ятирічним, одного із засновників кварталу «Шаарей Хесед» у Єрусалимі.
  2. ^ Листи підтримки від Ребе її родині надруковано в «Ігрот кодеш», том 29
Зіва Пеш згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3800736000

Повідомити про помилку на цій сторінці