Цві-Айзік Масін
| Цві-Айзік Масін | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата смерті | адар 5702 (лютий–березень 1942) |
| Країна | Радянський Союз |
| Місце проживання | Невель, Тропиц, Ленінград |
| Рід діяльності | шойхет |
| Освіта | «Томхей Тмімім Любавич» |
| Сім'я | |
| Батько | рав Хаїм Масін |
| Мати | Хая-Ліба |
| Дружина | Раде, дочка р. Давида-Бера і Блуми-Рівки Шмуелевич |
| Діти | Давид-Бер Масін, Хаїм-Зеев Масін, Хая-Ліба, Лея Коген |
Рав Цві-Айзик Масін (Гіршл Дрибинер; ? — адар 5702 (лютий–березень 1942)) був хасидським шойхетом, випускником «Томхей Тмімім Любавич», одним із членів хабадської громади в Невелі, Тропіці та Ленінграді.
Біографія
Народився в містечку Дрибин у Росії в батьків — рава Хаїма, сина р. Зеєва, і Хаї-Ліби, дочки р. Хаїма, Масіних.
Підлітком був посланий батьками вчитися в єшиву «Томхей Тмімім Любавич» при дворі Ребе Рашаба, де його прозвали «Гіршл Дрибинер» — за назвою містечка, у якому він народився.
У Лаг ба-Омер 5683 року (4 травня 1923) відбулося його весілля з дружиною, пані Раде, дочкою р. Давида-Бера і Блуми-Рівки Шмуелевич із Невеля. Після весілля подружжя оселилося в Невелі, де він служив шойхетом, а також тримав крамницю. У звіті, який р. Єгуда Габер надіслав Ребе Раяцу в 5690 році (1929/1930) і в якому повідомляв про становище хасидів у Росії, написано, що він уже рік як закрив крамницю і, принаймні відкрито, не займається заробітком[1]. Унаслідок переслідувань КДБ він у 5695 році (1934/1935) покинув Невель, оселився в сусідньому містечку Тропіц і почав заробляти на життя виготовленням залізних ланцюгів, чим і годувався насилу.
Після трьох років, упродовж яких він страждав від самотності в містечку, де не діяла хабадська громада, а також від скрутного заробітку, його друг р. Єгуда-Лейб Красик запропонував йому приєднатися до нього в Ленінграді, де можливості заробітку ширші, а також є хасидська громада. Спочатку він переїхав до Ленінграда сам і зупинився у свого шурина р. Хоне Шмуелевича, регулярно надсилав гроші своїй родині, а з вторгненням нацистів до Радянського Союзу звелів дружині тікати від фронту вглиб Росії, тоді як він і його друг затрималися, і коли почалася «блокада» — облога Ленінграда, вони вже не могли покинути місто, і лише в місяці адарі 5702 року (1941/1942) він спробував вирватися з облоги, але сили йому зрадили, і він помер у дорозі.
Його дружина разом із трьома дітьми пережила війну, прожила довгі роки, здійснила алію до Святої Землі й удостоїлася радості від своїх нащадків.
Родина
- Його син, Давид-Бер Масін (хай помститься Всевишній за його кров) — був призваний до Червоної армії під час Другої світової війни і загинув на фронті
- Його син, Хаїм-Зеєв Масін
- Його дочка, пані Хая-Ліба, дружина р. Шоеля-Моше Кляйна
- Його дочка, пані Лея Коген
Зовнішні посилання
- Шнеур Бергер, «Хасид без дзвіночків»
Примітки
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 199, с. 52.
Код особи: № 7440609300