Хаїм-Іцхак Бунін
Хаїм-Іцхак Бунін (5635-5703) був хасидом Хабаду, поетом і письменником, членом руху «Мізрахі».
Біографія

Народився в Гомелі 6 швата 5635 року (12 січня 1875) у хабадській родині в батьків — р. Аврагама Буніна, який був знавцем Тори й заможним торговцем.
Юнаком навчався в єшиві Мір у той час, коли р. Хаїм-Лейб Тикочинський служив у ній рош-єшивою.
У юності був копиським хасидом і щороку їздив до рабі Шломо-Залмана Шнеєрсона, адмора з Копися. Після його відходу з життя перейшов до любавицького Хабаду і став хасидом Ребе Раяца. У Європі намагався займатися торгівлею і мандрував різними містами, а зрештою емігрував до Сполучених Штатів, однак звідти був повернутий назад до Європи.
У 5666 році (1905/1906) отримав рабинське посвячення.
Після повернення до Росії почав здобувати світську освіту за вказівкою Ребе Раяца, однак через свою відмову складати іспити в Шабат він припинив навчання.
Після Першої світової війни він переїхав до Польщі; у 5673 році (1912/1913) він почав публікувати різні статті про Хабад, у 5677 році (1916/1917) він надрукував брошуру для вивчення в єврейських школах.
Бунін був палким сіоністом і членом руху «Мізрахі», однак, попри це, підтримував зв'язок із Ребе Раяцем і був хасидом, пов'язаним із Ребе Раяцем.[1]
Одним із завдань життя Буніна було написання книги «Мішнат Хабад»; книгу Бунін почав писати в 5688 році (1927/1928), він зв'язався з багатьма рабинами й письменниками заради написання книги, серед них був письменник Гілель Цейтлін, Гілель Златопольський та інші; під час написання книги він радився з Ребе Раяцем. У 5693 році (1932/1933) він випустив першу частину «Мішнат Хабад». У 5699 році (1938/1939) вибухнула Друга світова війна; Бунін, що перебував у гетто, продовжував писати, у 5703 році (1942/1943) він був убитий нацистами, і його рукописи зникли.
Разом із ним загинули його дружина Генся, уроджена Лапскі, та їхні діти Азріель, Залман, Ар'є-Лейб, Рейзл (Шошана), Батья. Уціліли їхні діти Шмуель-Давид, Біньямін.
Додаткова література
- «Ішім ше-гікарті»: Гілель Зайдман, «Мосад га-Рав Кук», Єрусалим 5730, с. 174-183
Його книги
- «Лімудей га-ягадут», Лодзь, 5677
- «Аль саф га-алія га-шлішіт», Лодзь, 5681
- «Ді ентплекунг фун дем гройсен шотен», Варшава, 5688
- «Мішнат Хабад» (15 книг), Варшава, 5696
- «Хабадіш», Лодзь, 5698