Нефілім
Нефілім є нащадками, що виникли від падіння й матеріалізації вищих ангелів, які запліднили дочок людських, і були незвичайними людськими істотами, що наводили жах на людей.
Згадки та джерела
У книзі Берешит, глава 6, розповідається, що коли людина почала розмножуватися на землі, 'сини Б-жі' побачили дочок людських, і запалали жагою до них, і поріднилися з ними. Згідно з мідрашами мудреців і частиною тлумачів простого змісту Писання[1], маються на увазі ангели, що запалали жагою до жінок, і вони породили дивних людей, які наводили жах на всіх:
І побачили сини Б-жі дочок людських, що вони гарні, і брали собі дружин з усіх, яких вибрали . . Нефілім були на землі в ті дні, а також після того, як стали сини Б-жі входити до дочок людських і ті народжували їм: це богатирі, що споконвіку люди іменисті.
— Берешит 6, 3-4
Гріх дочок людських з ангелами був однією з причин, що призвели до Потопу, який Святий, благословенний Він, навів на світ, щоб очистити його, і в «Піркей де-рабі Еліезер» розповідається про діалог Ноаха з нефілім, як він намагався повернути їх до каяття, а вони відмовилися каятися і сказали, що не бояться потопу, оскільки вони вищі за воду, і зрештою Святий, благословенний Він, вивів киплячу воду, яка зварила їхню шкіру й плоть, і вони не змогли встояти перед нею[2].
Згідно з мідрашами мудреців[3] причина, з якої нефілім дістали цю назву, полягає в тому, що вони і впали зі своєї святості, і повалили світ у гріхи, і наповнили світ викиднями[4]. Мідраш додає, що в нефілім сім синонімічних імен: емім, рефаїм, гіборім, замзумім, анакім, авім, нефілім.
Нефілім згадуються ще раз в описі розвідниками їхньої подорожі Землею Ізраїлю: «І там бачили ми нефілім, синів Анака з нефілім; і були ми в очах наших як сарана, і такими ж були ми в їхніх очах»[5].
У мідрашах мудреців пояснюється причина, що призвела до падіння ангелів: вони були ангелами-губителями, які обвинувачували перед Святим, благословенний Він, у той час, коли Він хотів створити Адама га-Рішона, стверджуючи, що він у майбутньому згрішить зі своєю дружиною перед Святим, благословенний Він. У відповідь Святий, благословенний Він, відповів їм, що в гріху, за який вони обвинувачували, вони самі в майбутньому оступляться. Після цього Аза й Азаель побачили дочок людських і запалали жагою до них, і Святий, благословенний Він, скинув їх з їхньої святості й вигнав їх на землю[6], а в іншому місці пояснюється, що ці ангели вихвалялися після вигнання Адама і Хави з Ган Едену, що якби вони були на землі замість Адама, вони залишилися б у своїй праведності. У відповідь Святий, благословенний Він, запитав їх, чи думають вони, що зможуть здолати лихе начало. Вони відповіли, що можуть, і одразу Святий, благословенний Він, скинув їх на землю, і щойно вони досягли землі, у них піднялося лихе начало, і вони згрішили, і взяли дружин на свій розсуд, і були вирвані зі своєї святості[7].
У Гемарі сказано, що відсилання козла в Йом Кіпур до Азазеля спокутує вчинки, подібні до вчинків занепалих ангелів, Ази й Азаеля, які поводилися розпусно в сімейному житті[8].
З нащадків нефілім були Сіхон і Ог, цар Башана[9], та ерев рав[10].
У таємному вченні
У каббалі наводиться, що самі нефілім є аспектом дуже високих душ, тільки подібно до падіння під час розбиття посудин зі світу Тогу, Вища Іма не змогла сприйняти вище світло в Єсод де-нуква і викинула його[11]. І подібно до викидня, у якого хоч і є тіло, але немає життєвості, так і ці високі аспекти втратили свою Б-жественну життєвість і стали аспектом нечестивців, у яких немає Б-жественної життєвості, тому нечестивці називаються 'мертвими'[12], а щодо причини того, що вище світло 'випало' і не було сприйняте в аспекті ібуру в Єсод де-нуква, пояснюється, що це тому, що вони не були в аспекті бітулю[13], оскільки їхній корінь 'споконвіку люди іменисті' — з вищих гвурот де-БАН де-Тогу, які є надзвичайно сильними й потужними світлами, і тому не могли бути в аспекті бітулю[14].
Від імені Бааль-Шем-Това наводиться[15], що він сказав: «Владико світу, ми не з воїнства Сама, званого „лиха виразка“ („нега ра“), — абревіатура слів нефілім, гіборім, анакім, рефаїм, амалекім, — а ми з воїнства Шхіни „сили Твоєї“ („узха“), і ми проходимо перед Тобою, як вівці, ми з воїнства дому Давида, потомства Іцхака, і „зв'язування Іцхака заради потомства його в милосерді згадай“, і як сказано: „Кожен при знамені своєму, при знаках дому батьків своїх“, і ось ми запечатані крилами заповіді, — упізнай же, чия це печать».
Подібно до ангелів, які називаються нефілім, є також душі, які називаються аспектом 'нефілім', і це тому, що вони не пов'язані сутнісно з Б-жественністю, а лише 'огорнуті' Б-жественністю, і тому в них є можливість упасти зі свого щабля, спершу в дозволених пристрастях, а через це можуть упасти і ще нижче, у заборонених пристрастях[16].
Ребе пояснює значення уроку від нефілім у служінні людини: коли людина починає новий вид служіння Всевишньому, до якого вона не звикла, їй потрібен особливий захист, і це було причиною падіння ангелів, що спустилися в цей світ, але при всій величі їхньої гідності, коли вони почали служіння, до якого не були звичні, — упали[17].
Додаткова література
- «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, стаття 'Нефілім', аркуш 201 (205)
Примітки
- ^ Сам Раші наводить як перше тлумачення — яке є тлумаченням, ближчим до шляху простого змісту, — що вірш говорить про синів вельмож, оскільки всюди в Писанні 'елокім' означає владу, але додає як друге тлумачення також можливість, що маються на увазі ангели, звані 'сини Б-жі'. Разом із тим майже всі тлумачі простого змісту Писання схилялися до того, щоб пояснювати значення 'нефілім' інакше, що це були звичайні люди, які лише були сильніші за інших людей, і дали різні пояснення, чому вони називалися 'нефілім' і 'сини Б-жі'.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», глава 22.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», Єрусалимський таргум Берешит 6, 4. Книга Зогар, частина 1, аркуш 25, а.
- ^ Берешит раба 26, 14. Рамбан на Берешит, глава 6.
- ^ Бемідбар 13, 33. І подібно до цього в Дварім 1, 28. 3, 11.
- ^ Зогар, частина 1, 23, а (і там пояснюється, що хоча Аза й Азаель казали правду, і людина справді згрішила з жінкою, вони все ж були покарані, бо їхня кара була за те, що вони обвинувачували людину, яка в майбутньому згрішить з однією жінкою, тоді як вони в майбутньому згрішать з багатьма жінками, і відповідно їхні якості гірші за якості людини. Крім того, Адам га-Рішон розкаявся у своєму гріху, тоді як Аза й Азаель залишилися у своєму нечесті).
- ^ Тосефта до Зогару, частина 1, 37, а. Берешит рабаті, глава Берешит, сторінки 29–30.
- ^ Йома 67, б: Уза й Азаель — ангели-губителі, які спустилися на землю за днів Наами, сестри Туваль-Каїна, і про них сказано: і побачили сини Б-жі дочок людських (Берешит 6), тобто спокутує заборонені зв'язки.
- ^ Нида 61, а.
- ^ Зогар, частина 1, 25, б.
- ^ «Емек га-мелех», брама Світу Тогу, початок глави 35. Наведено в «Ор га-Тора» Берешит 595. І подібним чином у Ноах 65. Друшім ле-Песах 752.
- ^ «Ор га-Тора» Берешит 625.
- ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-емуна» 41, а. «Гемшех 5672», частина друга, сторінка 888, Шабат тижневої глави Тецаве 5675.
- ^ «Гемшех 5672», частина перша, Шабат тижневої глави Реє 5674, сторінка 605.
- ^ «Кетер Шем Тов», частина друга, 416.
- ^ «Шаарей тшува» «Ве-гая га-атуфім ла-Лаван» 57, а.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави Шлах 5721, і там, що це причина, через яку вони згадуються саме у зв'язку з розвідниками, адже й вони стояли перед входом у Землю, що є новим служінням, до якого вони не звикли.