Аборт
Аборт — це переривання вагітності раніше строку, коли плід гине. Аборт може статися на всіх стадіях вагітності, при цьому мимовільний аборт — сумна подія, а штучний аборт — тяжка заборона, яка може вважатися убивством, і він дозволений лише за вказівкою рабина в крайніх випадках, наприклад за загрози життю матері. Процес вигнання плода наприкінці процесу природних пологів називається мертвонародженням.
У Галахі
Загалом у літературі Тори до аборту ставляться як до умертвіння плода, і тому, як правило, це буде заборонено тяжкою забороною, і як Гемара прямо пише щодо неєврея, який убиває плід, що він підлягає за це смерті[1].
Водночас Мішна в трактаті «Огалот»[2] дозволяє умертвити плід, і це за умови, що він ще не вийшов на світ, але якщо він почав виходити на світ, навіть якщо він загрожує своїй матері і вона може померти, якщо завершить увесь процес пологів, — заборонено умертвляти плід, «бо не відштовхують одну душу заради іншої душі».
Згідно з думкою Рамбама, дозвіл умертвити плід до того, як він вийде на світ, пояснюється тим, що плід «подібний до того, хто переслідує її, щоб убити її»[3], і так постановлено в «Шулхан арусі»[4].
Серед законовчителів, які схиляються до полегшення, є думки, що в перші сорок днів вагітності закон про того, хто спричинив викидень, легший, оскільки до сорока днів плід вважається «просто водою»[5].
На практиці прийнята постанова така, що аборт дозволений лише у випадку, коли плід загрожує життю матері, і це за тією логікою, що в будь-якому разі він не є самостійною душею, оскільки його життя залежить від життя матері, і коли він загрожує її життю, він вважається «переслідувачем» більшою мірою, ніж мати загрожує його життю, і це єдиний випадок, коли дозволено зробити аборт навмисно, а будь-який інший аборт вважається справжнім убивством[6].
Згідно з галахою, у разі, якщо стався викидень плода до того, як виповнилося два місяці вагітності, — якщо той, хто народився після нього, — син, його закон як закон первістка, і він зобов'язаний підйон га-бен; якщо вік плода був між одним і двома місяцями, викуп проводять без благословення, а якщо був понад три місяці, викуп не проводять[7]. Щодо решти законів[8], живу дитину, яка народилася першою, вважають первістком[9].
У світі
У всьому світі штучний аборт роблять із різних причин, серед них: жінка, яка завагітніла, не бажаючи цього, виявлення спадкової або пов'язаної з розвитком проблеми в плода, побоювання загрози здоров'ю вагітної жінки. Побоювання нездатності батьків (фізичної чи душевної) ростити дитину, коли вона народиться, тощо.
У давнину застосовували різні способи штучного аборту, які, як правило, були пов'язані з великим ризиком: введення гострих інструментів у матку, тиск на живіт, виснажлива фізична активність і приготування різних зіль.
Сьогодні існує цілий діапазон методів проведення аборту, починаючи від медикаментозного лікування, хірургічних процедур без операції і до штучного викликання пологів.
У багатьох країнах штучний аборт був незаконною дією, а в останні п'ятдесят років унаслідок боротьби груп населення в країнах, що розвиваються, у частині з них закон було змінено різними способами, при цьому частина країн дозволила цю дію повністю[10], частина — як в Ізраїлі — дозволила це[11] лише зі схвалення комісії, яка переконалася в обґрунтованості причини аборту, а в частині країн — наприклад у США — це залишилося незаконним.
У частині західних країн частка штучних абортів становить десятки відсотків.
Згідно з багатьма дослідженнями, штучний аборт може мати великий вплив на душевне здоров'я жінки і збільшує ризик душевних проблем на 81%, і близько 10% проблем душевного здоров'я в жінок приписують абортам.
Окрім майже повної галахічної заборони на аборти, існує багато організацій у всьому світі, які діють проти законності аборту, стверджуючи, що він порушує цінність святості життя і що жінка не має права власності на життя плода. Одна з організацій, які діють проти абортів, — «Агудат Ефрат», заснована д-ром Елі Шусгеймом, яка діє, щоб відмовити єврейських жінок від проведення аборту, як за допомогою переконання, так і за допомогою економічної допомоги.
Узимку 5773 року (2012/2013) головні рабини Ізраїлю, Шломо-Моше Амар і Йона Мецгер, звернулися із закликом до всіх рабинів діяти у своїх проповідях «для заохочення народжуваності в єврейському народі та запобігання абортам, які не є необхідними»[12].
Ставлення наших Ребе
Коли батьки пережили викидень під час вагітності й написали про це Ребе, Ребе запропонував їм додати ретельності в дотриманні законів чистоти сімейного життя[13].
Ребе рішуче висловлював свою думку проти штучного аборту і ставився до нього як до умертвіння та вбивства в усіх сенсах[14], і навіть висловив свою думку, що єврею заборонено дозволяти неєвреєві робити аборт, оскільки цим він порушує одну із семи заповідей нащадків Ноя[15].
Серед доводів, які наводяться в словах Ребе для переконання родичів і батьків проти аборту[16], на додачу до головного факту, що це вважається вбивством:
- Навіть нацисти у своїй жорстокості вбивали дітей іншого народу, а не своїх власних дітей.
- Ідеться про умертвіння живої безпорадної істоти, яка не здатна захистити себе.
- Всевишній, Який створив плід, — це Той самий, Хто створив самих батьків, і як Його око відкрите над батьками в постійному провидінні, так Він опікуватиметься і плодом.
- Цей вчинок вкарбується в душу всіх причетних, і почуття провини супроводжуватиме їх вічно.
Відомо про багато окремих випадків, коли різні люди зверталися до наших Ребе, провідників поколінь, щодо аборту, і вони відкидали це з порога, навіть коли такою була думка лікарів, і благословляли на народження живого й життєздатного потомства, і справді пологи минули благополучно[17].
Громадська боротьба
На приватному єхідуті соціальної працівниці Ребе закликав її долучитися до громадської кампанії в боротьбі довкола закону про аборти, і під час розмови висловився, що ця тема тривожить його настільки, що через неї він не може спати ночами, і що на кожного, хто має можливість вплинути в цьому питанні, покладено обов'язок зупинити всіх, хто намагається боротися з єврейською народжуваністю і заохочувати аборти, і серед доводів Ребе згадав як моральний аспект, так і історичний аспект єврейського народу, який утратив дорогоцінні душі впродовж усієї історії, з наголосом на дні Голокосту. Водночас Ребе попередив, що оскільки йдеться про чутливу тему, займатися нею слід обережно, у прихованій і тихій формі, без газетних заголовків і без реклами[18].
Коли повз Ребе проходили представники організації «Нефеш ахат мі-Ісраель» (justonelife) пан Джек Фаркаш і Мартін Кац і попросили в Ребе листа підтримки їхньої організації, яка діє для запобігання абортам, Ребе відповів їм, що це прямо висловлений закон у «Шулхан арусі» і немає жодної потреби в листі від нього[19].
Ребе згадав, що слід відкидати і в неєвреїв питання планування сім'ї, коли вони пов'язані із забороною вбивства[20].
Див. також
Зовнішні посилання
- [efrat.org.il/ сайт «Агудат Ефрат»]
- [justonelife.org/ сайт організації «Нефеш ахат мі-Ісраель»] (justonelife), англійською
- Коли створюється життя згідно з юдаїзмом?
- Як упоратися з викиднем?
- Чи потрібно казати кадиш за немовлям, яке померло в утробі?
- Моя донька хоче зробити аборт. Що я можу зробити?
- Перервати вагітність? Непроста дилема: чи відмовитися від ще однієї дитини?
- Що робити з почуттям провини, яке не дає спокою?
- «Діти — це благословення» – але в мене досить благословень; чи простить мене Б-г, якщо я зроблю аборт?
- Мати міністра юстиції і закон про аборти
Примітки
- ^ Сангедрін, 57б. Рабі Ішмаель виводить це з вірша «Хто проллє кров людини в людині, того кров проллється», що плід — це «кров людини, (що) в людині». І з цієї самої Гемари виводять, що це не як справжнє вбивство, оскільки єврей, який убив плід, не підлягає за це страті.
- ^ Розділ 7, мішна 6.
- ^ Закони про вбивцю та охорону життя, 1, 9.
- ^ «Хошен мішпат», сіман 425, 2.
- ^ Євамот, 69б. І див. Менахот, 99б «душа створена в сорок».
- ^ «Ігрот Моше», «Хошен мішпат», ч. 2, сіман 69, пункт 2.
- ^ Підйон га-бен після викидня на сайті «Цеірей Хабад»].
- ^ Наприклад, піст первістків напередодні Песаха, спадщина тощо.
- ^ Викидень і піст первістків на сайті «Цеірей Хабад».
- ^ У 5680 році (1919/1920) Радянська Росія стала першою країною у світі, яка дозволила штучні аборти.
- ^ Уперше в 5737 році (1976/1977).
- ^ Лист головних рабинів, 2 січня 2013.
- ^ Див. Ми пережили викидень. Чи будуть у нас ще діти?
- ^ «Ігрот кодеш», том 15, сторінка 338. «Лікутей сіхот», том 24, сторінка 430. Лист від 9 кислева 5745 (3 грудня 1984), тшура 11 адара I 5765 (20 лютого 2005). «Шулхан Менахем», том 6, сторінка 19.
- ^ Респонси «Бе-цель га-хохма», сторінка 97.
- ^ Зібрано з джерел, зазначених 2 примітками вище.
- ^ Див. наприклад Як Ребе Раяц урятував маму співака Дуду Фішера, Історія пана Ітая Бен-Давида, Історія рава Моше Гавліна, Свідчення рава Нісана Мангеля, та ін.
- ^ Додаток «Мішпаха хасидит» до тижневика «Кфар-Хабад», випуск 1767, сторінка 20.
- ^ Роздавання доларів 14 іяра 5751 (28 квітня 1991), фотографія, стенограма (сторінка 62).
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах» 5740 («Сіхот кодеш», частина 3, с. 416).