Еліягу Абелер
| Еліягу Абелер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Хасид Ребе Цемах Цедека |
| Місце проживання | Абель (поблизу Полоцька) |
| Рід діяльності | торговець |
| Сім'я | |
| Батько | Гілель |
| Діти | Реувен та інші |
Відомий хасид р. Еліягу Воробейчик, знаний на прізвисько р. Еліягу Абелер, був хасидом Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша і Ребе Рашаба.
Біографія
Р. Гілель, батько рабі Еліягу Абелера, був простим євреєм, крамарем із містечка Полоцьк, хасидом Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека. Коли він поскаржився Ребе Цемах Цедеку на те, що не має роботи, Ребе відповів йому, щоб він пішов до поселення поблизу Полоцька і працював там, і позичив йому 300 рублів на успіх його справи. Батько збудував борошномельний млин, а згодом на цьому місці виникло село Абель.
Рабі Еліягу був простим євреєм, прив'язаним до Ребе Магараша. Коли він виріс, рабі Еліягу запитав Ребе Магараша, чи жити йому в Полоцьку, чи в Абелі; у відповідь той сказав йому жити в Абелі й благословив його на успіх у справах.
Рабі Еліягу був людиною розумною, поважною, з великим матеріальним статком, але зазнав у житті багато випробувань[1]; проте завдяки наближенню, яким удостоїв його Ребе Магараш, він не спіткнувся.
Одного разу, коли рабі Еліягу прибув до Любавичів, Ребе Магараш сказав йому: «Я заздрю твоїм випробуванням»[1], а за однією з версій висловився про нього так: «Якби я захотів поступитися своїй Б-жественній душі, я поцілував би р. Еліягу Абелера».
5628 року (1867/1868), коли рабі Еліягу прийшов на єхідут до Ребе Магараша, той сказав йому: «Еліягу, я заздрю тобі: ти їдеш на ярмарок, бачиш багато людей; коли посеред угоди розмовляєш з іншим, промовляючи єврейський вислів, вислів з «Ейн Яаков», і спонукаєш до вивчення відкритої Тори й хасидуту, — від цього нагорі буває радість, а плату маклерові Всевишній, благословенний Він, платить дітьми, життям і прожитком; і що більший ярмарок, то більше роботи і то більший заробіток»[2].
Ці слова вплинули на рабі Еліягу, і він узяв собі меламеда, який почав навчати його хасидуту.
Під час одного з візитів до Ребе Магараша він увійшов на єхідут, і Ребе сказав йому, що коли він веде справи з неєвреями в поселенні, нехай міркує про святі думки — тлумачення молитви або вірш із Хумашу. Р. Еліягу запитав його: як можна міркувати про святе, коли зайнятий торгівлею?! Ребе відповів йому, що якщо посеред «Шмоне есре» можуть приходити сторонні думки, то можна й міркувати про святе посеред вулиці.
Р. Еліягу розповідав, що від того візиту в нього не було сторонніх думок під час молитви, а на вулиці в нього були святі думки[3].
Родина
- Його син, р. Реувен.
- Його зять, рав Ашер Маргаліот — рабин містечка Ракішк у Литві і тесть рава Шмуеля Левітіна та рава Еліягу-Шмуеля Каганова
- Його правнук, рав Шалом-Хаїм-Ашер Каганов
Додаткова література
- «Оцар сіпурей Хабад», частина 8, с. 153 — 163.
- Тижневик «Кфар-Хабад» 1926, с. 64
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ 1 2 «Сефер га-толдот» Ребе Магараша, с. 66
- ^ «Гайом йом», 16 іяра, Можливості працевлаштування молодих аврехів
- ^ Переклад із «Сефер га-сіхот» 5703, с. 50 — «Сефер га-сіхот» 5703 у перекладі на лашон га-кодеш, с. 54
Код особи: № 1625145100