Еліезер-Даніель Майєрс
| Еліезер-Даніель Майєрс | |
|---|---|
Хасид Хабаду | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 тевета 5699 (6 січня 1939) |
| Дата смерті | 23 менахем-ава 5775 (8 серпня 2015) |
| Країна | Голландія |
| Місце діяльності | Голландія |
| Рід діяльності | декан університету, шаліах |
| Освіта | єшива в Лоді, університет |
| Посада | декан в університеті |
| Сім'я | |
| Батько | Шмуель-Яаков Майєрс |
| Мати | Хана-Адель Майєрс |
| Дружина | Мір'ям Майєрс |
| Діти | Пінхас-Аврагам, Давид-Еліягу, Барух-Мендл, Езра-Еммануель, Сара Неменов |
Рав Еліезер-Даніель Майєрс (15 тевета 5699 (6 січня 1939) – 23 менахем-ава 5775 (8 серпня 2015)) був хасидом Хабаду, який служив деканом в університеті, і був першим, хто діяв у шліхуті Ребе в Голландії. Удостоївся багатьох виявів наближення від Ребе.
Біографія
Народився в Голландії 15 тевета 5699 року (6 січня 1939) в родині р. Шмуеля-Яакова та Хани-Адель Майєрс, яка дотримувалася Тори й заповідей, належала до громади бней Ашкеназ і суворо трималася традиції ашкеназьких звичаїв.
Коли йому було близько півтора року, вибухнула Друга світова війна, але через те, що його діди обіймали високі посади в господарстві країни — дід з одного боку обіймав посаду начальника податкового управління в міністерстві фінансів, а дід з іншого боку керував управлінням національного страхування Голландії, — члени його родини залишилися живими, як і решта євреїв, що обіймали високі посади в країні.
Пізніше його родину також було відправлено до німецьких таборів примусової праці, де він захворів на поліомієліт, і через це німці ставили на ньому свої жорстокі досліди, але явними чудесами він і його родина врятувалися й були єдиними з родинного дерева, хто пережив Голокост.
Після війни його родина повернулася до Роттердама, що в Голландії, і він навчався в неєврейській школі та був відсутній на заняттях у Шабати. По закінченні середньої школи він зустрів друга своєї юності Мордехая Енгельсмана, який приїхав відвідати свою родину. Образ юнака-хабадника підкорив його серце, і він піднявся разом із ним до Землі Ізраїлю, де зупинився в р. Реувена Дуніна. Після ночі глибокої бесіди він приєднався до Мордехая Енгельсмана й осів у єшиві в Лоді. Паралельно відвідував і інші єшиви, щоб визначитися зі своїм шляхом.
Хоча керівництво єшиви дивилося на це несхвально, Ребе заступився за нього, і він продовжував гостювати в єшиві в Лоді та час від часу виїжджати відвідувати інші єшиви. Напередодні свята Песах 5721 року (1 квітня 1961) він уперше поїхав до Ребе й удостоївся того, що Ребе послав групу хасидів зустріти його та забрати його машиною[1], а також під час подальшого візиту удостоївся нових виявів наближення, коли Ребе дав йому цілу мацу на роздачі маци того року та з'ясував, де він перебуває під час проведення седеру в квартирі Ребе Раяца.
За заохочення Ребе, після весілля зі своєю дружиною Мір'ям (померла 24 менахем-ава 5786 (7 серпня 2026)) він продовжив своє навчання, дослідження та підвищення кваліфікації в межах університету, причому час від часу Ребе його заохочував, і паралельно займався поширенням юдаїзму. По закінченні навчання, яке затяглося через його діяльність, його одразу прийняли на роботу до університету, і він використовував свою посаду й місце для поширення юдаїзму та удостоївся виховати покоління хасидських родин, ставши першим хасидом Хабаду, що діяв заради поширення джерел хасидуту в Голландії; Ребе висловився про його роботу: «Стоїть єврей із найдовшою бородою в Голландії й читає лекцію сотні людей — для мене це найбільше поширення»[потрібне джерело].
У 5746 році (1985/1986) захворів на склероз, який уразив його очі й руки, і коли він попросив у Ребе благословення на зцілення, Ребе сказав йому: «Не дурій, хай буде в тебе великий успіх у писанні та в діянні», і з формулювання благословення було зрозуміло, що очі й руки справді зціляться, оскільки їхнє зцілення необхідне для продовження його роботи. І справді він зцілився, але згодом хвороба перейшла й осіла в нижній половині його тіла, і він страждав від неї до кінця своїх днів.
В останні свої роки піднявся до Святої Землі, де помер 23 менахем-ава 5775 року (8 серпня 2015).
Родина
Його дружина, пані Мір'ям Майєрс — померла 24 менахем-ава 5786 року (7 серпня 2026).
- Його син, рав Пінхас-Аврагам Майєрс — з хасидів Белза, голова рабинського суду Гааги, автор респонсів «Діврей Пінхас» і «Нахалат Пінхас»[2], навчався в єшивах «Томхей Тмімім» у Брюнуа, у Монреалі та в Краун-Гайтс і в єшиві «Торат емет». У респонсах «Діврей Пінхас» і «Нахалат Пінхас» він сотні разів наводить слова наших Ребе, провідників поколінь, і особливо слова Ребе. У передмові до «Нахалат Пінхас», частина 1 (с. 10), він наводить благословення, яке дав йому Ребе на видання його книги «Нахалат Пінхас», частина 1
- Його син, р. Давид-Еліягу Майєрс
- Його син, р. Барух-Мендл Майєрс
- Його син, рав Езра-Еммануель Майєрс — сойфер стам і з анаш у Бейтарі
- Його донька, Сара Неменов
Додаткова література
Зовнішні посилання
- «Даніель іш хамудот», історія його життя та його листування з Ребе, у складі тшури з весіль його нащадків
- Хасид, якого Ребе попросив ходити Амстердамом з усмішкою, добірка розповідей та епізодів з його життя • представлена його сином, равом Пінхасом-Аврагамом Майєрсом

Примітки
- ^ Коли його батько хотів подякувати Ребе за цей жест, Ребе написав йому, що цей жест малий порівняно з тими справами, які його син здійснить у майбутньому для Ребе...
- ^ Повідомлення про його призначення відповідальним у комітеті кашруту рабинів Белза.
Код особи: № 1627615400