Перейти до вмісту

Давид-Моше Розен

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Давид-Моше Розен
Основна інформація
Дата народження9 менахем-ава 5672 (23 липня 1912)
Дата смерті27 сівана 5754 (6 червня 1994)
Місце похованнякладовище «Сангедрія»[В]
КраїнаРумунія, Ізраїль[В]
Місце діяльностіРумунія
Рід діяльностірабин, політик[В]
Освітаєврейська школа і ліцей у Фелтічені, факультет права в Бухаресті (доктор права), інститут рабинських досліджень у Відні
Посадаголовний рабин єврейства Румунії
УчителіАврагам-Ар'є-Лейб Розен
Сім'я
БатькоАврагам-Ар'є-Лейб Розен
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Давид-Моше Розен (9 менахем-ава 5672 (23 липня 1912) — 27 сівана 5754 (6 червня 1994)) був головним рабином єврейства Румунії в період комуністичної влади.

Біографія

Справа наліво: рав Леві Бістрицький, рав Давид Ханзін, Моті Еден, рав Шалом Машаш, рав Розен, рав Шимон Елітов, рав Іцхак-Єгуда Ярославський. За ними видно рава Аврагама Годіна.

Народився в Мойнешті, в окрузі Бакеу в Румунії, у родині Аврагама-Ар'є-Лейба Розена, який служив рабином у цьому містечку. Коли йому було 4 роки, родина переїхала до міста Фелтічень в окрузі Сучава в Молдові, що в Румунії, де батька було призначено рабином міста й проповідником у синагозі Хабаду.[1] Батько, Аврагам-Ар'є-Лейб Розен, уродженець Галичини, був одним із шанованих знавців Тори румунського єврейства, онуком рава Нахмана-Зеєва Ойербаха з Монастирища, шурина рабі Нахмана із Брацлава. Він був також нащадком рабинської династії, серед предків якої були Нафталі Коген Франкфуртер, батько першого хахам-баші в Яссах, а також Магараль з Праги.

Виріс у Фелтічені й багато років вивчав Тору у свого батька. У 1919–1930 роках навчався в єврейській школі румунською мовою та в загальноосвітньому ліцеї міста.[2] У 14 років, після того як публічно виступив проти виправдання Ніколае Тоту, убивці єврейського студента Давида Фаліка, був заарештований і відданий під суд за звинуваченням в образі імені короля й королеви, засуджений, але через місяць отримав помилування. Відтоді в очах влади за ним закріпився образ «більшовика». Після того як його виключили з усіх державних навчальних закладів і його знову заарештували, тривала боротьба, у якій брали участь керівники єврейства країни (д-р Вільгельм Фільдерман, д-р Меїр Авнер та інші), привела до його повернення до школи. У 1931 році вступив студентом на факультет права в Бухаресті, після того як успішно склав випускні іспити в місті Дорогой. Через панівну там жорстоку антисемітську атмосферу перервав навчання й поїхав до Відня, щоб навчатися в інституті рабинських досліджень. З економічних причин повернувся до Бухареста й закінчив там юридичну освіту в 1935[2] році з другим ученим ступенем як доктор права.[3] Потім упродовж двох років проходив військову службу в румунській армії у своєму місті Фелтічені.

З Ребе

Рав Розен удостоївся особливої близькості з боку Ребе і щороку входив на приватний єхідут, зокрема в роки, коли приватних єхідуйот уже не було, — аж до 5752 року (1991/1992).

Рав Розен залишився в Румунії завдяки вказівці Ребе залишитися там. Він запитав про це Ребе на єхідуті, і Ребе відповів йому, що «тесть (його святість Ребе Раяц) мав велике горе від того, що покинув Росію», і йому слід знати, що, перебуваючи в Румунії, він робить набагато більше, ніж багато рабинів і адморів.

І справді, рав Розен не покидав Румунію до останнього дня і стояв на сторожі святинь Ізраїлю в Румунії, наскільки вистачало його сил, попри всі перешкоди й затримки з боку комуністів.

Загальні сувої Тори

У період, коли Ребе почав мівцоїм загальних сувоїв Тори, рав Ісраель-Цві Габер, шаліах Ребе в Румунії, отримав від Ребе листа, у якому той, серед іншого, спонукав його зайнятися цим мівцо й записати євреїв свого місця до сувою Тори. Він звернувся до рава Розена, і той висунув перед ним таку пропозицію: він здобуде бюджет від «Джойнта» і придбає літери в сувої Тори для всіх євреїв Румунії (близько п'ятнадцяти тисяч євреїв у той період).

Рав Габер запитав про це секретаря Ребе, рава Ходакова, який запитав про це Ребе, і відповідь була, що, хоча в принципі так не роблять, оскільки мівцо полягає в тому, щоб кожен записався сам, усе ж в одноразовому порядку Ребе дозволив це. Так і було.

Додаткова література

  • «Шліхут у комуністичній Румунії» — біографія рава Ісраеля-Цві Габера та особливий документальний опис рідкісного шліхуту в Румунії під комуністичною владою, Шнеур-Залман Бергер, 5769.
  • Рабин під стеженням випуск 1447 сторінка 16 קישור לשבועון בית משיח.

Примітки

  1. ^ Стаття Моше Розен у біографічному лексиконі «Євреї у світі», видавництво «Га-Сефер», Бухарест 2001, румунське видання лексикона Джеффрі Вігодера
  2. ^ 1 2 G.Catalan
  3. ^ Рав Меїр Вундер — (1990) с. 760
Давид-Моше Розен згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2600795301

Повідомити про помилку на цій сторінці