Давид-Даніель Озан
| Давид-Даніель Озан | |
|---|---|
Один зі шлухім Ребе в Парижі | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Даніель |
| Дата народження | 5710 |
| Дата смерті | 4 адара 5783 (25 лютого 2023) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Країна | Франція |
| Місце проживання | Париж |
| Рід діяльності | шаліах |
| Освіта | «Талмуд Тора» рава Хаїм-Гілель Азімов, єшива «Томхей Тмімім» у Брюнуа |
| Посада | шаліах Ребе в Парижі, член правління «Бейт Любавич» |
| Сім'я | |
| Дружина | Марта |
| Діти | Менахем-Мендл, Леві-Іцхак, Стерна-Сара, Хана, Двора, Естер-Гадаса, Перла, Менуха-Рахель |
Рав Давид (Даніель) Озен (5710 — 4 адара 5783 (25 лютого 2023)) — один із шлухім Ребе в Парижі, один із перших наближених рава Шмуеля Азимова. Допомагав розвиткові системи шліхуту та створенню закладів Хабаду у Франції.
Біографія
Народився в 5710 році (1949/1950).
Був одним із перших наближених шаліаха Ребе в Парижі рава Шмуеля Азимова[1] і входив до числа членів «Групи».
Поїхав до Ребе вперше на Хануку 5731 року (1970/1971) і залишався при дворі Ребе близько десяти днів. Під час візиту удостоївся рідкісного єхідуту, що тривав десять хвилин[2]. Як і на інших єхідутах, яких він удостоївся, Ребе розмовляв з ним французькою, і під час єхідуту сказав йому, що «твоє головне завдання — зміцнювати „Групу“ і бути на зв'язку з равом Азимовим».
За вказівкою Ребе вступив на навчання в рамки «Талмуд Тори»[3], якою керував рав Хаїм-Гілель Азимов, а потім упродовж одного року навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа.
Одружився з пані Мартою й оселився в Парижі.
Був серед засновників закладів «Бейт Любавич» і членом правління закладу з першого дня, одним із лідерів «Французької революції».
У місяці тішрей 5740 року (вересень–жовтень 1979) приїхав до Ребе з родиною, і одного дня його викликали до кімнати секретаріату, і він отримав від секретаря рава Біньяміна Кляйна рідкісний сідур від Ребе, яких, наскільки відомо, було роздано всього чотири примірники, з печаткою «Десять днів тшуви» і підписом Ребе.
Близько п'ятдесяти років служив шаліахом Ребе в Парижі й удостоївся бути тим, хто подавав Ребе плани розширення закладів, тощо.
Помер у віці 73 років у Шабат тижневої глави «Трума», 4 адара 5783 року (25 лютого 2023).
Похоронна процесія вирушила з Парижа й продовжилася у Святій Землі, де вирушила з похоронного дому «Шамгар» на Оливкову гору[4], де його поховали на хабадській ділянці.
Його дружина служить директоркою відділення раннього дитинства в «Бейт Хая-Мушка» в Парижі.
Родина
- Його син, р. Менахем-Мендл Озен — один із шлухім Ребе в Парижі і рам «Тіферет Менахем» в єшиві «Томхей Тмімім» у Брюнуа
- Його син, р. Леві-Іцхак Озен — один із шлухім Ребе в Парижі і власник крамниці юдаїки в місті Єр
- Його донька, пані Стерна-Сара
- Його дочка, пані Хана
- Його донька, пані Двойра
- Його донька, пані Естер-Гадаса — дружина р. Шмуеля-Еліезера Бар-Кохби
- Його донька, пані Перла, дружина р. Леві-Іцхака Тубуля
- Його донька, пані Менуха-Рахель
Додаткова література
- «Ребе визначив моє головне завдання», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2003, сторінка 57
Зовнішні посилання
- «Шаліах Ребе в Парижі близько 50 років: рав-хасид Давид (Даніель) Озен, мир праху його», повідомлення про його відхід з життя із фотографіями з його життя
Примітки
- ^ Документальні матеріали про перші етапи його зближення можна побачити у збірці «Шліхут га-тмімім бе-Царфат», сторінки 13, 16, 19.
- ^ Хоча зазвичай єхідути юнаків тривали всього близько 2 хвилин.
- ^ Рамки вивчення Тори для підлітків, які навчаються в державних навчальних закладах.
- ^ Фотографії з похоронної процесії.
Код особи: № 2600155300