Гілі Шошан
| Гілі Шошан | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 швата 5733 (10 січня 1973) |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Рамат-Авів; Цфат |
| Рід діяльності | телеактор, театральний актор, музикант, актор[В] |
| Освіта | акторська школа «Нісан Натів», єшива «Хасидей Хабад Любавич» Цфат |
| Посада | лектор з учення про душу у світлі хасидуту в Бейт Хабадах, ведучий телесеріалу «Хозрім кадіма» на Першому каналі |
| Учителі | Девід Ріц (барабани) |
| Нагороди | |
| один із «людей року» єврейської музики сайту «Кіпа» (5770) | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Галь-Ед Шошан (якого називають Гілі; народився в 5733 році (1972/1973)) у минулому був зіркою кіно й телебачення, повернувся до віри, а сьогодні він хасид Хабаду, який живе в Цфаті і виступає як лектор з учення про душу у світлі вчення хасидуту в Бейт Хабадах і центрах юдаїзму по всій країні.
Біографія
Гілі (його повне ім'я — Галь-Ед) народився в Шикун Ламед на півночі Тель-Авіва 7 швата 5733 року (10 січня 1973) у сіоністській родині. Дитиною почав бунтувати проти всіх умовностей і звичних рамок і шукати духовного життя. Через бунт проти педагогічного колективу йому довелося змінити кілька шкіл. Свою акторську й музичну кар'єру він почав уже в юному віці. У 14 років, у 5747 році (1986/1987), почав навчатися гри на барабанах у Девіда Ріца, за кількома методиками, і спеціалізувався на перській методиці. У 5750 році (1989/1990) завершив навчання, а в пізніші роки писав і виконував різні музичні проєкти, частину з них — для фільмів. У 5763 році (2002/2003) створив гурт супербарабанщиків.
У призовному віці пішов добровольцем до розвідроти «Орев» бригади «Гіваті», але за короткий час перевівся до «Корпусу освіти». Одночасно з армійською службою, у 5752 році (1991/1992) був прийнятий до престижної акторської школи «Ніссан Натів», де навчався до 5755 року (1994/1995) разом із Міхаелем Вейгелем.
Кар'єра у світі акторського мистецтва
Навчався акторської майстерності в 5752—5755 роках (1991–1995) разом із Міхаелем Вейгелем в акторській студії «Нісан Натів». У 5758—5760 роках (1997–2000) навчався кінематографії, а в 5763—5764 роках (2002–2004) завершив навчання на сценариста.
Між 5756 (1995/1996) і 5766 роками (2005/2006) грав у різних телевізійних і кінофільмах, а в пізніші роки грав у хабадських фільмах, таких як «Коль єгуді загав», «Га-партизан га-місторі», та інших.
Музична кар'єра
Його повернення до віри
В одній зі своїх поїздок до Нью-Йорка, щоб подивитися фільм, у якому він брав участь, він зустрів Ліора Шульмана, товариша, який навчався разом із ним гри на барабанах, і той потягнув його на урок до кабалістичного центру, де він уперше по-справжньому зіткнувся з традиційним юдаїзмом і зрозумів, що оповіді Тори — не історія, а спосіб життя.
Коли він повернувся до Країни, йому стало відомо, що його товариш з акторської школи, Міхаель Вейгель, перебуває в процесі повернення до віри, і одного разу він приєднався до нього на Шабат у шаліаха Ребе в Тель-Авіві, рава Йосефа Герліцького. У той Шабат Гілі познайомився з хабадськими нігунами, які залишили в ньому глибоке враження. Із того Шабату виник теплий зв'язок із равом Герліцьким — зв'язок, що спричинив нові Шабати і спільне вивчення книги «Танія».
Одного разу він поїхав до Єрусалима помолитися біля Західної стіни, а дорогою блукав Старим містом, де зустрів хабадського юнака, який розповів йому про відділення для баалей тшува в єшиві «Хасидей Хабад Любавич» Цфат.
У 5766 році (2005/2006) представив виставу під назвою «Гілуй таануг га-нецах», у якій він співає і розповідає про своє повернення до віри, у музичному супроводі Надава Бахара. Слідом за виставою він випустив у 5769 році (2008/2009) альбом під назвою «Рішон ве-ахарон». Альбом вийшов на свято Визволення 19 кислева.
У 5766 році (2005/2006) одружився, оселився спершу в Рамат-Авіві, а потім переїхав до Цфата.
У 5770 році (2009/2010) був обраний однією з «людей року» єврейської музики на релігійному сайті «Кіпа», разом із Даніелем Заміром, Наором Кармі і Надавом Бахаром.
У 5774 році (2013/2014) почав вести на телебаченні, на Першому каналі, серію під назвою «Хозрім кадіма», присвячену історії життя артистів і творців, які повернулися до віри.
Додаткова література
- Натан Аврагам, «Співає від душі до душі», тижневик «Бейт Мошіах», 5 кислева 5771 (12 листопада 2010), випуск 763.
- «Лектори з радістю» — спільне інтерв'ю з Міхаелем Вейгелем і Амрамом Мояльом, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1694 — рош ходеш адара II 5776
Зовнішні посилання
Код особи: № 2420846000
