Вісім шрацім
Вісім шрацім — загальна назва групи шрацім із родин хижаків, гризунів і ящірок, згаданих у Торі, до яких належать особливі закони, що виражаються в законах нечистоти й чистоти і в законах Шабату.
У Торі
І ось що нечисте для вас із кишачих, що кишать на землі: холед, і ахбар, і цав за видом його, і анака, і коах, і летаа, і хомет, і тіншемет. Ці нечисті для вас з усіх кишачих; усякий, хто доторкнеться до них мертвих, буде нечистий до вечора.
— Ваїкра 11, 29-31
Зі змістів заповіді
Передмова: слід знати, що неможливо, щоб людина досягла повного розуміння всієї мудрості. Навіть Моше Рабейну не осягнув усієї мудрості Тори[1]. Але безсумнівно, що мудрість Всевишнього — це абсолютна істина, і кожна заповідь призначена для блага людини, навіть якщо ми не завжди маємо повне її розуміння.
Коли Тора забороняє вживати в їжу певні продукти або забороняє нечистоту певних речей, мета заборони — завжди благо людини. Навіть якщо ми не маємо безпосереднього чи наукового розуміння причини заборони, ми повинні вірити, що заповідь призначена для нашого блага, навіть якщо ми не завжди зрозуміємо її сенс.
Із законів заповіді
Як сказано, ідеться про вісім шрацім, згаданих у Торі як нечисті шрацім. Вони називаються «праотець нечистоти», тобто вони роблять нечистими людей і посудини при дотику. Різниця між праотцем нечистоти й породженням нечистоти полягає в тому, що праотець робить нечистими людину й посудини, тоді як породження не робить нечистою людину.
Вісім шрацім — це: холед, ахбар, цав, а також інші, перелічені в Торі. Кожен шерец із цих восьми робить нечистим лише при безпосередньому дотику, але не при носінні. Якщо людина торкається шереца після його смерті, вона стає нечистою, але сам шерец не робить людину нечистою, якщо він живий.
Є інші шрацім, такі як змія і скорпіон, але вони взагалі не передають нечистоти. Також нечистота шрацім не діє, доки не відбувається безпосереднього дотику до шереца.
Усі шрацім з'єднуються разом, щоб скласти міру нечистоти, навіть якщо йдеться про невелику кількість від різних шрацім. Усі вони вважаються частиною однієї й тієї самої нечистоти, що робить нечистими людину чи посудини.
Заповідь діє в будь-якому місці й у будь-який час, для чоловіків і жінок. Будь-яка людина чи посудина, що торкнулася шереца, залишається нечистою до її занурення у воду. Хоча сьогодні ми не маємо Храму і немає законів нечистоти й чистоти, один із проявів поведінки у святості — це чистота й прагнення уникати перебування в нечистоті[2].
У хасидуті
У книзі «Кегілот Яаков» роз'яснюється внутрішній зміст восьми шрацім, нечистота яких пов'язана із сімома сторонами нечистоти. У внутрішньому аспекті сім шрацім від ахбара до тіншемет (крім холеда) — кожен із цих шрацім належить до однієї із семи сторін нечистоти, кожен із них становить таємницю одного зі щаблів нечистоти, що розгалужуються на сім сторін, і кожен із них містить у собі сім, що символізує сорок дев'ять брам нечистоти.
І в кожного із цих семи шрацім є також сторона чистоти, крім холди, бо все, що Всевишній сотворив на суші, Він сотворив і в морі, крім холди, а все (сотворене), що в морі, — чисте; виходить, що в холди немає жодної дозволеної сторони, бо немає холди, сотвореної в морі; холда вважається шерецем, який не може досягти чистоти. Адже холда вважається такою, що торкається п'ятдесятої брами з п'ятдесяти брам нечистоти, і це причина того, що в холді взагалі немає нічого від чистоти. Як ми бачимо, що під час визволення синів Ізраїлю з Єгипту вони тікали з Єгипту й мусили поспішати — не могли зволікати, бо тоді сини Ізраїлю були занурені в сорок дев'ять брам нечистоти, і якби вони залишилися в Єгипті ще на мить, у них не було б відродження, не дай Б-г.
Однак у цьому й полягає різниця між визволенням з Єгипту і майбутнім Визволенням, яке настане в Дні Мошіаха: Святий, благословенний Він, усуне дух нечистоти, і тому тоді «і не втечею підете». І навіть п'ятдесята брама з брам нечистоти буде відібрана й піднесена.
Вказівка звідси для нашого духовного служіння полягає в тому, що оскільки все, що буде при майбутньому Визволенні, залежить від наших справ і нашого служіння, то для того, щоб у прийдешньому майбутньому й холда була відібрана й піднесена до святості, — це досягається вивченням восьми шрацім у Торі (у щоденному уроці Рамбама). Адже вивчення восьми шрацім, хоча самі шрацім нечисті, але так, як вони в Торі (у реальності вивчення законів), вони чисті, і завдяки цьому відбирається нечистота навіть п'ятдесятої брами з брам нечистоти[3].
Примітки
- ^ Рош га-Шана, 21б. Когелет 7, 23.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 159.
- ^ Із сіхи Шабату тижневої глави «Гаазіну» 5747. Надруковано в «Яїн малхут», книга «Тагара».