Перейти до вмісту

Миша

Матеріал з Хабадпедії
Миша

Миша — шерец із восьми шрацім, які оскверняють при дотику. У мудреців і в хасидуті служить образом мерзоти.

Нечистота миші

Наприкінці трактату «Горайот»[1] миша наводиться у зв'язку з посиленням кліпи забуття у світі: «Тану рабанан: п'ять речей змушують забувати вчення: той, хто їсть від того, що їла миша, і від того, що їв кіт»... Так само Гемара пояснює різницю між котом і собакою[2] запитали учні рабі Ельазара: чому собака впізнає свого господаря, а кіт не впізнає свого господаря, сказав їм: якщо той, хто їсть від того, що їсть миша, забуває, то той, хто їсть саму мишу, — тим більше й тим більше».

Також там наводиться: запитали учні р. Ельазара, чому всі панують над мишами, тому що вони мають лиху вдачу, у чому вона, Рава сказав: гризуть навіть одяг. Рав Папа сказав: гризуть навіть руків'я мотики».

Миша завжди наводиться як образ мерзоти, аж до того, що в законах про скасування в більшості[3] постановлено, що смак миші в страві не робить її непридатною до їжі за галахою, бо її смак — не смак, а він «надає смаку на гірше» — її смак псує їжу.

Притча про поширення трепету

У словах Бааль-Шем-Това миша служить образом сходження вищого трепету до найнижчого ступеня, бо миша боїться кота, а кіт боїться собаки, а собака — вовка, і подібно до цього є в людини: один боїться іншого. А вище за це є внутрішній трепет, трепет перед Творцем, благословенний Він. Однак і зовнішній трепет, що приходить до людини, — для того, щоб пробудити її до внутрішнього трепету, і це милість Всевишнього, Його права рука простягнута, і Він запитує і просить людину, щоб та пробудилася від цього до трепету перед Всевишнім[4].

Миша як символ нечистої тварини

Основна стаття – Обережність щодо розглядання нечистих тварин

Ребе багато разів закликав ретельно уникати показувати маленьким дітям зображення нечистих тварин, якщо в цьому немає особливої потреби, як приклад Ребе навів персонажа «Мікі Маус» — миша («мойз» на їдиші)[5]

Примітки

Повідомити про помилку на цій сторінці