Бадад
Бадад — це вислів, що описує стан самотності, без допомоги й підтримки.
Вислів
У матеріальному аспекті це слово виражає самотність і відокремлення від людей, як наведено в повелінні про мецору[1]: «Самотньо нехай живе, поза табором оселя його»
На початку сувою «Ейха» написано: «Як самотньо сидить місто, багатолюдне..» За простим змістом той, хто пише, описує стан народу Ізраїлю та Єрусалима під час зруйнування, коли він сидить скорботний і покинутий на самоті («бадад»).
Також вислів трапляється ще раз в «Ейха», у вірші[2]: «нехай сидить самотньо й мовчить, бо Він поклав на нього» — що описує людину, яка перебуває на самоті й мовчить унаслідок тяжкого тягаря, який несе.
«Доршей решумот» писали, що «бадад» — це початкові літери вірша[3] «на всіх шляхах твоїх пізнавай Його», тобто що й на шляхах вигнання кожна людина з Ізраїлю має знати, що управління Його, благословенного, діє в усій своїй силі, і що їй слід і в цьому стані бути прив'язаною до Вс-вишнього і Його Тори[4].
Вислів згадується і в позитивному контексті в тижневій главі «Гаазіну»: «Г-сподь один водив його, і немає з Ним чужого б-жества» — вірш, що вказує на особливе управління Святого, благословенний Він, Своїм народом Ізраїлю, особливим чином, відмінним від решти народів: він відданий приватному й винятковому управлінню та провидінню Святого, благословенний Він, вище природи та решти сил світу[5].
У тому самому контексті вислів наведено і в пророцтві Білама[6]: «ось народ, окремо живе і між народами не числиться», тобто що у прийдешньому майбутньому побачать явно, як сини Ізраїлю — народ, що живе окремо, в особливому управлінні Святого, благословенний Він, синами Ізраїлю, чином, відмінним від решти народів, і буде це тоді через наші справи й наше служіння нині, так що сини Ізраїлю поводяться інакше, ніж решта народів, подібно до того як сини Ізраїлю удостоїлися виходу з Єгипту завдяки тому, що були відзначені — і не змінили ні імені свого, ні одягу, ні мови[7].
Його пояснення в хасидуті
А. «Бадад» — це тема бааль тшуви, чий щабель і управління Святого, благословенний Він, із ним — вище звичайного порядку впливу та сходження, вище природи, як сказано про баалей тшува: «Гаває один водив його», а Ім'я Гаває вказує на звичайний порядок впливу (гішталшелут); однак його Святий, благословенний Він, поведе вище цього управління і цього Імені, і на це вказує слово «бадад» — щабель усамітнений, відокремлений і освячений від решти звичайних порядків. Тому сказали наші мудреці, що «на місці, де стоять баалей тшува, досконалі праведники стояти не можуть[8]».
Б. «Бадад» — це двічі далет, а літера «далет» означає «даль» (бідний), тобто відсутність впливу, бо два «далети» натякають на того, хто дає вплив, і того, хто отримує (Святого, благословенний Він, та Ізраїль), і тієї миті, коли немає впливу від одного до другого, обом бракує (вони «даль»). Цей брак значущий для того, хто дає, навіть більше, ніж для того, хто отримує, через правило, що «більше, ніж теля хоче ссати, корова хоче годувати»[9], і в нашому випадку «бадад» стосується, отже, Святого, благословенний Він, та Ізраїлю: коли бракує впливу від Святого, благословенний Він, до нас (зруйнування Храму), тоді є велика скорбота і в Святого, благословенний Він, Який може виливати вплив на Ізраїль[10].
Ще одне пояснення, пов'язане з цим[11]: коли народ Ізраїлю спустився у вигнання, то тоді Святий, благословенний Він, не в розкритті, і цей стан «як вдова» (і тому сини Ізраїлю називаються тоді словом «ам» — народ, — яке слово вказує на відокремленість від Святого, благословенний Він, і є множинність і поділ, і в такий спосіб вище знання і нижче знання розділені одне від одного) — «рабаті» (від слова «рібуй» — множинність), і в цьому вигнанні сини Ізраїлю мають справу із сімдесятьма народами — «серед народів», і також сила піднесення та могутності — «сараті» — це «га-медінот» (області). І так само в сфірі Малхут, званій «місто»: через її сходження у світи БЕА (які є «областями») вона — «бадад», подібно до того, як сказано у вірші про мецору: «самотньо нехай живе, поза табором оселя його», тобто що вона не поєднується зі сфірот, які вище за неї, і відокремлена від них, і вона «була як вдова», бо душі не піднімаються, щоб включитися в неї, і вона сходить панувати над 70 правителями («рабаті серед народів»).
Примітки
- ^ Ваїкра 13, 46.
- ^ Розділ 3, вірш 28.
- ^ Мішлей 3, 6.
- ^ Вислів «Сфат емет», Дварим — 9 ава 5660 (4 серпня 1900).
- ^ І тому немає мазалю в Ізраїлю.
- ^ Бемідбар 23, 9
- ^ За «Ігрот кодеш», частина 15, с. 118.
- ^ Версія «Ейн Яаков», зазвичай наведена в маамарах хасидуту.
- ^ Псахім, 112а.
- ^ «Решімот» Ребе Цемах Цедека до «Ейха» від імені «Лікутей амарім» Магіда, с. 164, 165.
- ^ «Сіхот кодеш» 5741, частина 4