Перейти до вмісту

Агарон-Еліягу Гершоні

Матеріал з Хабадпедії
Агарон-Еліягу Гершоні
Хасид Хабаду, письменник і дослідник єврейства Росії
Основна інформація
Дата народження5 іяра 5671 (3 травня 1911)
Дата смерті6 адара II 5758 (4 березня 1998)
КраїнаРадянський Союз, Ізраїль
Місце проживанняТель-Авів, Бней-Брак
Рід діяльностіписьменник, дослідник єврейства Росії, учитель
Освітапідпільні єшиви «Томхей Тмімім», зокрема єшива в Кременчуці
Сім'я
БатькоІсраель-Гершон Романов
МатиМір'ям-Малка Романова
ДружинаХана-Рахель, дочка рава Ісраель-Пінхас Шрайбер
ДітиГершон Ноф (Гершоні), Ісраель-Пінхас Гершоні, Йосеф-Іцхак Гершоні, Мір'ям-Малка, Рухама-Іта
Родовід

Рав Агарон-Еліягу Гершоні (А. Е. Гершоні; 5 іяра 5671 (3 травня 1911) – 6 адара II 5758 (4 березня 1998)) — хасид Хабаду, письменник і дослідник єврейства Росії.

Біографія

Народився 5 іяра 5671 року (3 травня 1911) у р. Ісраеля-Гершона і Мір'ям-Малки Романових[1]. Ще малою дитиною втратив батька. У 5685 — 5691 роках (1924–1931) навчався в підпільних єшивах «Томхей Тмімім», серед них — в єшиві в Кременчуці. Одружився з Ханою-Рахель, донькою рава Ісраеля-Пінхаса Шрайбера.

У 5706 році (1945/1946) виїхав із Радянського Союзу, а в 5709 році (1948/1949) піднявся до Землі Ізраїлю і оселився в кварталі «Салама» в Тель-Авіві. Через потребу дати дітям виховання в дусі Тори родина переїхала до Бней-Брака.

Він почав писати під псевдонімом «А. Е. Гершоні» (зі страху, що постраждають його сестри, які залишилися в Радянському Союзі, через його літературні твори про страждання євреїв у Радянському Союзі), натякаючи цим на ім'я свого батька — Ісраель-Гершон. З часом це ім'я додалося до його прізвища на доповнення до прізвища Романов.

У Країні заробляв на життя роботою вчителя. Щотижня давав уроки хасидуту[2].

У 5710-ті роки почав писати серію книжок, яка мала охопити життя євреїв у Радянському Союзі. Він надіслав Ребе листа, у якому просив надіслати йому матеріали про єврейство Радянського Союзу. Ребе відповів йому, що в нього поки немає впорядкованого матеріалу, який він міг би йому надіслати, і, крім того, запропонував, щоб книжку фінансували з коштів репарацій[3]. Потім Ребе надіслав листа до «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, у якому просив їх надіслати Гершоні матеріали для книжки[4].

У 5713 році (1952/1953) випустив збірник «Тора, держава і релігійне єврейство», у якому боровся з ідеєю відокремлення релігії від держави.

Помер 6 адара II 5758 року (4 березня 1998).

Його книги

  • «Освячення Імені» — епізоди самопожертви в євреїв у Радянському Союзі, видавництво «Машабім — літературно-громадський центр», 5755
  • «Проти течії» — історія р. Агарона Хазана, повість про єврейський героїзм, видавництво «Машабім — літературно-громадський центр» (співредактор разом із р. Агароном Хазаном), 5741
  • «Шляхи до віри: розділи роз'яснення і настанови», видавництво «Машабім — літературно-громадський центр», 5745
  • «Єврейство в Радянській Росії: до історії релігійних переслідувань», видавництво «Мосад га-Рав Кук», 5721
  • «Тора, держава і релігійне єврейство», 5713
  • «Євреї та єврейство в Радянському Союзі» — єврейство Росії від доби Сталіна до останнього часу, видавництво «Фельдгейм», 5730
  • «Рішфей еш дат», (співредактор разом із рабі Моше-Єхіелем га-Леві Епштейном з Ожарова), 5738
  • «Мі-гваот ашуренну» — зібрання сіхот і листів до жінок і дівчат Ізраїлю / від Ребе шліта (Адмора шліта) з Любавичів, «Кегот», 5741
  • «Єврейство за ґратами й засувом», Міністерство освіти й культури — відділ культури Тори, 5738

Родина

  • Його брат, Бен-Ціон Гершоні
  • Його син, Гершон Ноф (Гершоні)[5]
  • Його син, Ісраель-Пінхас Гершоні — Бней-Брак[6]
  • Його син, Йосеф-Іцхак Гершоні
  • Його донька, Мір'ям-Малка
  • Його донька, Рухама-Іта

Примітки

Агарон-Еліягу Гершоні згадується ще в 6 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1517255800

Повідомити про помилку на цій сторінці