Перейти до вмісту

«Шаашуей га-Мелех бе-ацмуто»

Матеріал з Хабадпедії

«Шаашуей га-Мелех бе-ацмуто» — це джерело насолод в Ацмут у-мегут, благословенний Він, яке сходить донизу й розкривається через вивчення Тори.

Пояснення поняття

Джерело вислову — в мові вірша, сказаного про Тору: «І була я при Ньому вихованкою, і була я втіхою щодня, граючись перед Ним повсякчас»[1], і в книзі «Емек га-мелех», друш «Шаашуа га-мелех» (де пояснюється причина того, що це називається «шаашуа», бо насолода містить рацо і шов, і тому слово шаашуа двічі містить слово «ша», від значення звертання[2], рацо і шов)[3].

Людину створено за подобою Святого, благословенний Він, і в людини внизу серед сил душі сила насолоди — це найвища й найпіднесеніша сила, укорінена в сутності душі, і так само у Святого, благословенний Він, так би мовити, сила насолоди — це найпіднесеніша із сил.

Цей аспект, який називають також «простою насолодою», мовою вірша іменується «Бо в Тебе джерело життя», і він перебуває в непорівнянності з усіма іншими насолодами, і навіть із найпіднесенішими Б-жественними насолодами, такими як Вищий Ган Еден[4], і він входить до аспекту Тегіру ілаа[5].

Водночас у створінь унизу насолода виникає в людини від того, чого в неї досі не було і що їй додалося, але у Святого, благословенний Він, у Якого немає нічого, що було б насправді «поза» Ним, справжня насолода — це «Шаашуей га-Мелех бе-ацмуто», у якій Він і Його насолода — це одне, а всі інші втіхи, що їх приписують Святому, благословенний Він, — це насолода від того, що Він виливає (а не від того, що Він «отримує», як це в створінь)[6].

(Тора — це втіха саме Царя, і тому цар Давид був покараний за те, що сказав «Торатха шаашуай» і «змірот»[7]).

Розкриття цього аспекту сутнісних насолод — саме в притягненні Тори донизу та її фактичному виконанні синами Ізраїлю, як сказано у вірші «А втіха Моя — із синами людськими»[8], і час його розкриття — Сімхат Тора, і на нього промовляють «Шегехеяну» в Сімхат Тора[9], а головне його розкриття буде в прийдешньому майбутньому[10].

Зокрема, смисли в Торі походять із вищої сутнісної насолоди[11].

Роздуми над цим — основа вивчення Тори, як постановляє Алтер Ребе у своєму «Шулхан арусі»[12].

Примітки

  1. ^ Мішлей 8, 30.
  2. ^ Як «А на Гевеля і на його дар не зглянувся».
  3. ^ Пояснено в «Лікутей Тора» Бемідбар 18, г. «Маамарей Мітлер Ребе» Кунтресім сторінка 555. І ще.
  4. ^ «Маамарей Мітлер Ребе» Ганахот 5577 сторінка 164, і там, що це тлумачення вислову «Немає подібного до Тебе . . у цьому світі . . для життя у світі прийдешньому».
  5. ^ «Нер міцва ве-Тора ор», «Шаар га-їхуд», 122а.
  6. ^ «Лікутей Тора» Шір га-ширім 27, а.
  7. ^ «Кунтрес ахарон» у «Танії», розділ 6 «Давиде, піснеспівами назвав ти їх» (із роз'ясненням). Гемшех 5672 частина перша тижнева глава «Ваетханан» 5673, сторінка 352. І ще.
  8. ^ Пояснено в багатьох місцях. Див., наприклад, маамар другого дня свята Шавуот 5724 (18 травня 1964).
  9. ^ Сіха в ніч Сімхат Тора перед гакафот 5712.
  10. ^ Маамар, що починається словами «Дві тисячі років Тора передувала світові», другий день свята Шавуот 5711 (11 червня 1951).
  11. ^ «Іта бе-Мідраш Тегілім», «Торат Шмуель» 5632 частина 2 сторінка 503. Там само сторінка 568. І ще.
  12. ^ «Орах хаїм» сімен 47 сеїф 1. Докладно пояснено в сісі дня Сімхат Тора 5720 п. 12.

Повідомити про помилку на цій сторінці