Перейти до вмісту

«Ставив я Г-спода перед собою завжди»

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: переважно преамбула.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю необхідно відредагувати. Причина: переважно преамбула.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
«Шівіті» з Данії, XVIII або XIX століття

Вірш «Ставив я Г-спода перед собою завжди»[1] — велике правило в Торі і в чеснотах праведників, що ходять перед Всевишнім. Бо не таке сидіння людини, її рухи й справи, коли вона сама у себе вдома, як її сидіння, рухи й справи, коли вона перед великим царем; і коли людина візьме до серця, що великий Цар, Цар царів, які царюють, Святий, благословенний Він, стоїть над нею і бачить її справи, до неї прийдуть смирення і трепет — страх перед Всевишнім і сором перед Ним завжди, і вона також здійснить повну тшуву за всі свої гріхи. У багатьох синагогах прийнято вивішувати цей вірш над арон-кодешем, щоб пам'ятати про Святого, благословенний Він, під час молитви, але це не звичай Хабаду[2]. (У Хабаді також не прийнято вивішувати перед хазаном текст «Знай, перед Ким ти стоїш» — з тієї причини, що це має бути закарбовано в розумі й у серці, а не на амуді)[3].

В одному з листів Ребе пише: «Згадаю те, що я чув від мого тестя, святішого Адмора: у деяких із провідників покоління (здається, майже напевно, що він уточнив — від імені святішого Адмора Магараша) на столі лежала записка, і на ній було написано: „Ставив я Гаває перед собою завжди“. І, звісно, Ваша честь, нехай живе він, звернув увагу на те, що на письмовому й навчальному столі мого тестя, святішого Адмора, лежала мезуза»[4].

Пояснення

Основна стаття – Мідат га-гіштавут

Ім'я Всевишнього в цьому вірші — Ім'я Гаває («Ставив я Гаває перед собою завжди»), а суть Імені Гаває в тому, що Святий, благословенний Він, постійно творить Свій світ, несумірним чином з нічого в щось. І через споглядання цього ступеня можна прийти до служіння тшуви.

У багатьох синагогах прийнято писати цю фразу на амуді хазана або на арон-кодеші, але в Хабаді так не робили. Пояснення цього в тому, що в Хабаді виховують на внутрішній суті, і, відповідно, вимога полягає в тому, щоб людина трудилася в спогляданні, аж поки справді не відчує, як Гаває перед нею, а не вдовольнялася зовнішнім написом на амуді хазана[5].

Бааль-Шем-Тов вказав на додатковий сенс цього вірша: коли Всевишній перед людиною, у неї все стає цілком рівним («шівіті» — від слова «гіштавут»), і для неї немає різниці, хвалять її чи ганьблять, чи їсть вона приємну їжу чи ні, тощо, бо вона відчуває, що все — з Небес[6]. У світлі цього тлумачення Ребе пояснює ще й так: треба зробити так, щоб була рівність в Імені Гаває, і це через те, що ступінь Імені Гаває, який вищий за поділ, притягують також у ступені (в Імені Гаває), до яких належить поділ[7].

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Тегілім 16, 8.
  2. ^ Див. «Шулхан га-загав» (Фрідланд), «Орах хаїм», с. 11, і див. там у примітці (і див. «Мішна брура», розділ 1, сеіф катан 4: проти тих, хто закріплює «Шівіті» на амуді без скляної таблички, слід протестувати, бо через свічки, які ставлять на амуді хазана, здебільшого доходить до стирання Імені Всевишнього, не дай Б-г). І див. тшуру Шахар 5771, с. 36, те, що розповів р. Реувен Дунін: «Одне з перших, про що я запитав, коли прибув до єшиви в Лоді, було: чому в Хабаді на амуді для молитви не написано „Ставив я Г-спода перед собою завжди“. І один із бахурім сказав мені: „Тому що в Хабаді це має бути написано всередині тебе“. Адже який сенс і яка ідея в тому, що людина звільняє себе від цієї душевної праці „Ставив я Г-спода перед собою завжди“ і пише це на амуді, щоб він [амуд] займався спогляданням, а вона [людина] думає, що цим виконала свій обов'язок?!».
  3. ^ «Лікутей дібурім» [їдиш], частина 4, с. 790. Див. також роз'яснення в «Сефер га-сіхот» 5703, с. 124. «Ор га-тфіла», частина 1, с. 297.
  4. ^ «Ігрот кодеш», частина 4, лист 900. Фотокопію святого рукопису цього листа надруковано в «тшурі» Семіуельс 5777, с. 27.
  5. ^ Сіха в ніч Сімхат Тора 5661 («Лікутей дібурім», частина 3, с. 790). Сіха в ніч другого дня свята Шавуот 5703 (9 червня 1943).
  6. ^ «Цваат га-Ріваш», розділ 2.
  7. ^ Маамар, що починається словами «Шівіті», 5720.

Повідомити про помилку на цій сторінці